Соціальне підприємництво: міфи та реальність

Соціальне підприємництво – модний тренд серед неприбуткових організацій України. Хтось вважає, що саме таким чином отримає сталість у фінансуванні, хтось – системний підхід до вирішення соціальних чи ...

pro.women.ua_214205269_103894721902623_2440433526996741132_n
Соціальне підприємництво: міфи та реальність

Соціальне підприємництво – модний тренд серед неприбуткових організацій України. Хтось вважає, що саме таким чином отримає сталість у фінансуванні, хтось – системний підхід до вирішення соціальних чи екологічних проблем. Але і перші, і другі мають непереборне бажання змінити світ на кращий, розв’язати соціальні проблеми власної спільноти чи створити додаткову вартість своїй неприбутковій організації.

Для соціального підприємництва характерний баланс: чітка та прорахована бізнес-модель та соціальна складова, яка розв’язує проблеми громади чи вразливої групи населення, чи екологічні потреби за допомогою грошей з бізнесу. Давайте розглянемо на прикладі. Якщо соціально-відповідальний бізнес частину свого прибутку за волею та бажанням власників спрямовує, наприклад, на розвиток паралімпійців, то соціальне підприємництво весь свій прибуток (крім закриття операційних витрат) спрямовуватиме на розвиток та допомогу паралімпійцям.

В Україні вже давно успішно існують підприємства, які розв’язують соціальні питання багатьох: Urban Space 100 та 500, «Горіховий Дім», «Манівці», «Ясна Річ», «ІнваФішки», Woodluck, «Третя після опівночі» тощо. Їх досвід надихає інших до створення соціального підприємництва.

Спільнота PRO Women UA, що проводить зараз онлайн- та офлайн-навчання з соціального підприємництва для жінок, розповідають, що основною мотивацією до навчання учасниць є створення додаткової цінності для вже існуючої діяльності. Хтось прийшов на проєкт вже з існуючим бізнесом, хтось є головою чи членкинею громадської організації. За проведені тренінги разом з лекторами учасниці змогли розібрати структурно бізнес-моделі соціального підприємництва, юридичні аспекти, розробити фінансові плани та плани продажів. Попереду – навчання з маркетингу та розбудови сервісу.

Вже зараз організатори виділяють декілька міфів щодо соціального підприємництва, з якими учасниці приходили на курс, але встигли змінити думку. Наведемо їх тут, і нехай ця інформація допоможе комусь краще зрозуміти власну справу.

Міф 1: соціальне підприємництво та соціально відповідальний бізнес – це одне й те саме. Звісно, що це не так. Соціальне підприємництво спрямовує весь свій прибуток на вирішення соціальних чи екологічних питань (і в основному, створюється саме з цією метою), а соціально-відповідальний бізнес – може частину прибутку скерувати на потреби громади. наприклад, підтримати фінансово молодіжний центр в ОТГ чи закупити обладнання для дитячої лікарні.

Міф 2: соціальне підприємництво не є бізнесом. Соціальне підприємництво за всіма ознаками (юридичними та фінансовими) є бізнесом. Воно так само складає плани продажів, так само платить податки, як і інші учасники ринку. І так само банкрутує, якщо не має клієнтів. Перевагою в цьому випадку є те, що соціальне підприємництво може залучати грантові кошти на свою громадську/благодійну діяльність, але зараз багато донорських установ фінансують й комерційних юридичних осіб, напр., таких, які займаються та розвивають культурні та креативні індустрії.

Міф 3. Щоб соціальному підприємництву мати більше клієнтів, потрібно демпінгувати ціни. Дуже часта помилка не лише соціальних підприємців, але й підприємців-початківців – робити ціни нижче, ніж в конкурента, аби мати більше клієнтів. І дуже часто навіть у збиток собі, але виправдовуючи маркетинговою стратегією. Ціноутворення – це результат процесу розрахунку, а не абстрактна цифра. Лише врахування всіх витрат на виробництво товару чи послуги може показати реальну ціну.

Міф 4. Продукція чи послуга від соціального підприємництва не має бути досконалою, якщо вони мають благодійне підгрунтя – споживачі пробачать погану якість. Споживачі пробачать погану якість і підуть до конкурента. Якість має бути на найвищому рівні за замовчуванням, якщо ви хочете розбудувати дійсно системний бізнес.

Міф 5. Всі соціальні підприємства дотаційні. Аби соціальному підприємству бути успішним, йому, як і більшості стартапів, варто просто почати виходити в нуль у веденні своєї діяльності. Те, що більшість таких бізнесів закриваються через рік після відкриття, свідчить лише про відсутність фінансових розрахунків в діяльності та запуск продукту чи сервісу в неправильну цільову аудиторію. Для тих, хто сумнівається, чи починати, – можна заповнити модель Canvas.

Головне, вчасно зрозуміти, що соціальна складова – це конкурентна перевага соціального підприємництва над іншими бізнесами. Її варто використовувати при розробці маркетингової стратегії та дослідженні цільової аудиторії. Якщо вірити дослідженням, то майбутнє – саме за соціальним підприємництвом, тому саме зараз – найкращий час, аби розпочати його діяльність. Проєкт «Розвиток жіночого соціального підприємництва» реалізується внаслідок фінансової допомоги Посольства США в Україні. Подробиці в соцмережах спільноти – @pro.women.ua, https://www.facebook.com/prowomenua


Тематика публікації:       

Останні публікації цього розділу:

Майбутнє інституту старост: депутати обговорили з громадами законодавчі виклики

У Чернівцях обговорили законопроєкт про міжнародне співробітництво

"Тримаймо стрій": що варто врахувати щодо конкурсу на підтримку ветеранських ініціатив

ВПО — це не проблема, а новий ресурс для розвитку громад

На Тернопільщині всі громади-партнерки Програми USAID DOBRE створюють простори економічного зростання

Центр АХАЛАР починає новий проект “Підвищення стресостійкості - необхідна умова ефективності помічників”