Сьогодні 47% українців мають активну життєву позицію

Сьогодні 47% українців мають активну життєву позицію, 18% знаходяться десь посередині між активною та пасивною, водночас, третина стверджують, що зараз в своєму житті майже нічого не вирішують.

Про це свідчать результати шостого загальнонаціонального опитування щодо адаптації українців до умов війни (19 березня 2022 року), проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”.

Життєва позиція (що саме я вирішую в своєму житті), інтенсивність негативних емоцій, особливості комунікації під час війни є умовними (прямими або опосередкованими) показниками психологічної адаптації або дезадаптації. Активна життєва позиція забезпечує більший рівень впевненості у власних силах щодо подолання життєвих труднощів, нижчий рівень негативних емоцій та тривоги, більше можливостей швидкої адаптації, збереження комунікації, можливостей частково зберігати або частково відновлювати звичний спосіб життя.

Опитування показало, що найбільш активна життєва позиція у молоді до 35 років (53%) та осіб середнього віку (50%). Традиційно під час війни гендерний баланс руйнується, ми повертаємося до традиційного розподілу ролей: тому 43% жінок та 51% чоловіків мають активну життєву позицію і лише 25% чоловіків майже нічого не вирішують в своєму житті, а серед жінок таких майже 40%. Активну позицію також мають ті, хто повноцінно (60%) або частково/дистанційно (66%) працюють. Війна поглибила незахищеність та дезадаптацію серед старших людей.

Згідно із дослідженням, індекс психологічної дезадаптації виміряний через спектр негативних емоцій виявився достатньо помірним (2.6), зважаючи на обставини війни. Але війна йде менше місяця і такого проміжку часу замало для поглибленої дезадаптації. І ми не обов’язково будемо спостерігати її в цілому далі, відповідно до рівня активності життєвої позиції громадян. Однак, у групі ризику знаходяться пенсіонери, ті, хто втратив роботу, хто поїхав зі свого міста, жінки також під більшим ризиком, ніж чоловіки.

В результатах опитування також зазначається, що на четвертому тижні війни українці в цілому ще не вдалися до пригнічених станів. Найбільше емоційний рівень психологічної дезадаптації забезпечує агресивність (3.1), найменший – апатія (2.1). Ці стани за інтенсивністю прояву на різних полюсах, отже, майже у всіх даних вони розведені: низький рівень апатії при високому рівні агресивності. Можемо припустити, що саме агресивність не дає розвиватися апатії. Це хороше еволюційне надбання, яким ми зараз можемо користуватися в ситуації боротьби за життя та виживання, відчуття загрози. Апатії зараз очікувати не варто, оскільки Україна в гарячій фазі війни, майже кожного дня відбуваються якісь події, тож, якщо війна не перейшла у затяжну фазу, то і апатія у більшості не з’явиться. Агресивність – єдина властивість активного спектру. Водночас, песимізм, розпач і апатія – це стани пригнічення, економії емоцій, зниження активності.

Крім того, зазначено, що ті, хто повноцінно працюють, мають кращій емоційний стан: найнижчий рівень апатії. Це також стосується тих, хто працює частково. 

Активна життєва позиція також пов’язана з кращою емоційною адаптацією – суттєво нижчими рівнями апатії, розпачу та песимізму. Навпаки, ті, хто майже нічого  у своєму житті не вирішують знаходяться в стані психологічної дезадаптації: в них розпач вищий за агресивність, бо розпач – паралізує здатність людини приймати рішення та бути активною.