Слава Героям! Вічна пам’ять львів’янам, які загинули у російсько-українській війні

Вже понад шість років в центрі Європи триває війна.Ми повинні завжди пам’ятати тих, хто поклав своє життя і здоров’я за найвищі цінності – за свободу і любов до рідної землі. Ми маємо шанувати усіх ...

Слава Україні!Героям Слава!
Слава Героям! Вічна пам’ять львів’янам, які загинули у російсько-українській війні

Вже понад шість років в центрі Європи триває війна.

Ми повинні завжди пам’ятати тих, хто поклав своє життя і здоров’я за найвищі цінності – за свободу і любов до рідної землі. Ми маємо шанувати усіх учасників АТО-ООС і подякувати кожному, хто у найтяжчий час новітньої української історії мав сміливість стати на захист нашої держави.

Для України це війна за незалежність і відновлення територіальної цілісності держави в її міжнародно визнаних кордонах. Росія, виступивши агресором і розв’язавши військовий конфлікт, поставила себе поза міжнародним правом і цивілізованими рамками міжнародного життя.

За даними управління Верховного комісара ООН з прав людини за 6,5 років війни загинуло більше 13 тис. осіб, з них майже 4 300 українських військовослужбовців і понад 5 600 членів незаконних озброєних формувань ДНР і ЛНР. Загинуло більше 3350 цивільних. Було поранено 10,5 тис. українських солдат та близько 9 тисяч цивільних.

Серед загиблих українських військових 94 мешканці Львова і 316 – області.

Тисячі українців, як військових так і цивільних, потрапили до полону впродовж 6.5 років війни. Станом на 2020 рік було звільнено 3354 особи, але сотні українців надалі утримують у в’язницях ОРДЛО.

Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України були змушені покинули свої домівки.

Попри те, що офіційного оголошення війни Україні з боку Російської Федерації так і не було, в лютому 2014 року фактично відбулося військове вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію незалежної суверенної держави із порушенням усіх норм міжнародного права, двосторонніх та багатосторонніх угод.

Вперше після завершення Другої Світової війни в межах Європи відбулася неприхована анексія частини території незалежної країни.

Протистояння Києва та Москви триває століттями. Увесь цей час Російська імперія прагнула підкорити і асимілювати українців, знищити нашу мову і культуру.  

У 1991 році Україна відновила незалежність. Але Російська Федерація не відмовилися від спроб повернути свій вплив на Україну, постійно втручаючись у внутрішні справи України. З приходом до влади в Росії колишнього співробітника КГБ Володимира Путіна тиск посилився.

Зрештою, у лютому 2014 року Росія перейшла від намірів до активних дій.

Момент було обрано невипадково. Впродовж трьох місяців в Україні тривали масштабні протести, які увійшли в історію як Революція Гідності. Результатом Революції стало відсторонення президента В. Януковича від влади та його втеча в Росію, відновлення конституції України 2004 року, скасування диктаторських законів, призначення дострокових президентських виборів. На жаль, за перемогу Майдану довелося заплатити надзвичайно високу ціну – під час протистояння було вбито майже сто людей, понад тисяча отримала поранення і ушкодження різного ступеня. В час, коли українці ховали і оплакували «Небесну Сотню», ворог, скориставшись моментом, пішов у наступ.

Навесні 2014 року Російська Федерація анексувала Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, окупувала більшість території Донецької та Луганської областей.

Українська армія в той час перебувала в дуже поганому стані.  Особовий склад ЗСУ постійно скорочувався впродовж усіх років незалежності. За часів президентства проросійського політика Віктора Януковича на багатьох керівних посадах в армії, розвідці, СБУ тощо перебували відверті російські агенти, ціллю яких було максимально знизити боєздатність українського війська. За окремими оцінками, на початку військової агресії Російської Федерації у Збройних Силах України було лише близько 6 тис. боєздатних солдат. Тому головним завданням української влади було відновлення армії і налагодження дієвого опору ворогу.

З перших днів російської агресії на сході почався активний добровольчий і волонтерський рух. Було створено кілька десятків добровольчих підрозділів, у складі яких також почали активно воювати мешканці Львова і Львівщини. Багато добровольчих батальйонів були укомплектовані ветеранами Майдану і мали високий рівень мотивації та патріотичного обов’язку. Пізніше всі добровольчі батальйони були інтегровані в Збройні Сили та Національну гвардію.

Станом на початок російської агресії навесні 2014 року серед усіх українських військових підрозділів, лише декілька можна було назвати боєздатними. Серед них була 80-та окрема аеромобільна бригада (ОАЕМБр), у складі якої найбільш підготовленим був перший батальйон, який розташовувався у Львові.

З квітня 2014-го року львівські десантники брали участь у бойових діях. Оборона Луганського і Донецького аеропортів, Кримського, Станиці Луганської. Бої на Луганщині (Новоайдарський, Попаснянський райони), в Пісках, біля Мар’їнки і Волновахи на Донеччині, в Широкино на Азовському морі та ін. – найголовніші операції, у яких брали участь воїни 80-ї бригади.

Згідно з даними, наведеними на сайті “Книга Пам’яті загиблих» в період з 2014 до 2019 року бригада втратила 111 бійців.

Випускники Академії сухопутних військ ім.Петра Сагайдачного з перших днів російської агресії стали на захист Батьківщини у складі різноманітних підрозділів ЗСУ і приймали участь в усіх боях та операціях на сході України. Багато випускників нагороджені високими державними нагородами, в тому числі золотою Зіркою Героя. 66 офіцерів – випускників академії загинули внаслідок російської агресії.

У м.Яворів Львівської області дислокується 24-а окрема механізована бригада імені короля Данила.

З початком збройного конфлікту на сході України 24 бригада була однією з найбільш боєздатних підрозділів ЗСУ, а на її базі утворені декілька «важких» батальйонних тактичних груп, які брали безпосередню участь у більшості вирішальних битв за Донбас.

Бійці бригади воювали за звільнення Слов’янська, Красного Лиману і Краматорська, Лутугіно, Георгіївки, Новосвітлівки, Хрящуватого, Лисичанська, Сєвєродонецька та низки інших населених пунктів. 2-й механізований батальйон був відправлений на завдання відновлення контролю над кордоном на півдні Луганської області.  11 липня   відбувся обстріл з установок БМ-21 «Град» проросійськими сепаратистами табору українських військових 24-ї бригади неподалік села Зеленопілля Луганської області. Загинуло 19 українських захисників, кілька десятків було поранено.

В наступні роки бійі 24-ї бригади воювали на Бахмутській трасі, в районі Кримського і Трьохізбенки, Ленінського і Зайцевого, згодом Мар’їнки, Новомихайлівки, Славного, та Красногорівки. Влітку 2019-го бригада звільнила близько кілометра по фронту в напрямку Мар’їнки.

164 бійці 24-ї ОМБр, серед яких також було багато львів’ян, загинули захищаючи батьківщину, починаючи з 2014року.

У нашому місті дислокується 45-й полк оперативного призначення імені Олександра Красіцького (військова частина 4114) Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, бійці якого також приймали участь у війні на сході.

На Львівщині у містах Новий Калинів і Броди базуються 12-та і 16-а окремі бригади армійської авіації. Мужні пілоти літаків та гелікоптерів здійснили багато бойових вильотів у зоні АТО, завдавши значних втрат ворогу і неодноразово рятували своїх побратимів у найбільш небезпечних ситуаціях. А також допомагали і продовжують евакуйовувати тяжкопоранених українських воїнів. На жаль, багато військових льотчиків загинули у перші місяці війни.

З початком війни у кожній області почали створюватись добровольчі батальйони територіальної самооборони. На Львівщині був створений 3-й окремий мотопіхотний батальйон «Воля», який восени 2014 року увійшов до складу 24-ї ОМБ.

У квітні 2014р. був створений добровольчий батальйон поліції особливого призначення «Львів» який підпорядковувався структурі ГУ МВС України у Львівській області. Бійці обох підрозділів, серед яких також було багато львів’ян, з літа 2014 року приймали участь в анти-терористичній операції на сході України.

Багато львів’ян з початком бойових дій на сході України стали членами добровольчих підрозділів, серед яких були Український добровольчий корпус (ДУК) «Правий сектор», Українська Добровольча Армія (УДА), батальйон ОУН, «Дніпро-1» і «Дніпро-2», а також багатьох інших. У складі цих підрозділів вони пройшли найгарячіші бої, проявивши непересічну мужність і героїзм.

З початком війни очевидним стало вкрай погане забезпечення української армії, якій не вистачало елементарних речей, навіть їжі та обмундирування. У зв’язку з цим в Україні виник потужний волонтерський рух, що став надавати військовим різноманітну допомогу — від продуктів, ліків, маскувальних сіток, бронежилетів, військової форми, взуття і шоломів до дорогої техніки, як-то тепловізори, приціли, безпілотні літальні апарати, протикумулятивні екрани тощо. Інші волонтери займаються медичною допомогою потерпілим, підтримкою переселенців, пошуком зниклих безвісти та роботою зі звільнення полонених.

У Львові волонтерський рух почав активно діяти ще під час  Революції Гідності. А з початком російської агресії в Криму і на сході України вийшов на новий вражаючий рівень. У місті виникли і почали діяти великі волонтерські організації «Допоможи фронту», «Львівський лицар», «Білі берети. Львів», «Допомога Армії України», «Hand-made по-львівськи», «Волонтерська сотня» та багато інших волонтерських спільнот.

У місті Лева також діє Центр надання послуг учасникам бойових дій, Центр допомоги ветеранам АТО «Фенікс».

Спільними зусиллями українці зуміли зупинити ворога і відстояти свою незалежність. Але війна триває надалі і перемога у цій війні, без перебільшення, залежить від кожного з нас.

Дякуємо і пам’ятаємо усіх Героїв, що віддали своє життя за Україну!

Підготувала наукова співробітниця музею Гідності у Львові Олена Чебелюк.


Тематика публікації:                  

Останні публікації цього розділу:

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку