Розвиток консолідованих громад. Відбулася Стратегічна сесія Української миротворчої школи.

Вже традиційно для Центру близькосхідних досліджень члени спільноти випускників української миротворчої школи збираються на стратегічну сесію. Цього разу вона відбулася в середині липня в м. ...

5
Розвиток консолідованих громад. Відбулася Стратегічна сесія Української миротворчої школи.

Вже традиційно для Центру близькосхідних досліджень члени спільноти випускників української миротворчої школи збираються на стратегічну сесію. Цього разу вона відбулася в середині липня в м. Приморськ Запорізької області. Сесія тривала три дні, де учасники, випускники УМШ різних років, ділилися один з одним досвідом життя в умовах запровадженого карантину, а також використовуючи методологію форсайт (прогнозування), намагалися зазирнути у майбутнє. Адже не дарма говориться, що той хто попереджений, той озброєний.
1

Для визначення трендів учасники стратегічної сесії поділилися своїми міркуваннями і спостереженнями за змінами в українському суспільстві за останні півроку у зв’язку із карантинними заходами. Так, було відзначено дуже тривожні тенденції у судочинстві, коли зупинилося виконання рішень судів, закритих на карантин. Зокрема, не розглядаються питання пов’язані з майновими справами громад, стягнення відшкодувань, функціонування комунального господарства.

По всіх регіонах спостерігається продовження практики, коли правил дотримуються не всі гравці і групи. На фоні карантинних обмежень, які були введені урядом з певними порушеннями регламенту, місцеві органи влади в багатьох локаціях розширили практику порушень при прийнятті управлінських рішень регламентів, процедур і навіть законодавства. Різні типи обмежень міські голови, РДА, місцеві ради вводили за непрозорими підставами та у порушення процедур, у тих сферах, які вони не можуть регламентувати. Під час загальнонаціонального карантину у багатьох регіонах місцеві органи не вступали в комунікацію з цільовими групами, ігнорували вимоги чи потреби громади. Сукупно ігнорування запитів і порушена комунікація створювала відчуття узурпації влади у активної частини громади. В багатьох місцях такий спосіб прийняття рішень бачився як узурпація влади.

Наближення місцевих виборів і збільшення ваги ОТГ в розподілі ресурсів, помітно посилили конкуренцію на місцевому рівні. В попередні періоди місцеві еліти зберігали попри відносну конкуренцію певну (корпоративну) єдність, і знаходили шляхи для узгодження інтересів в розподілі ресурсів. Однак перед цими місцевими виборами в багатьох місцях ситуація змінилася, і спричинила розкол еліт. Унаслідок посилення протистояння конкуруючі групи почали застосовувати брудні методи ведення політичної і електоральної боротьби. Раніше вони використовувалися здебільшого на національних виборах або у великих містах. Цьому також сприяло збільшення у невеликих населених пунктах охоплення соціальними мережами.
2
Процес децентралізації вплинув на траєкторії розвитку громад. Якщо раніше вони перебували під значно більшим адміністративним тиском з боку рай- і обладміністрацій, не могли самостійно вирішувати бюджетні питання, не несли відповідальності за багато секторів соціального життя, то зараз ситуація докорінно змінилася. Відсутність адміністративного впливу або його помітне послаблення призвело до значного урізноманітнення як позитивних і негативних практик. В результаті децентралізації зросли відмінності між громадами, як у цілях так і інструментах досягнення мети, по різному використовуються і залучаються зовнішні і внутрішні ресурси. Одночасно з’явилася конкуренція між громадами, особливо які знаходяться в одному районі і повстали перед необхідністю розділити колишню спільну власність районного підпорядкування. Така конкуренція не сприяє запозиченню успішного досвіду. Ліквідації ОТГ невеликих за чисельністю населення чи неуспішних за бюджетними параметрами, і приєднання їх до сусідніх громад, має певний конфліктний потенціал. Наприклад, на Херсонщині досі тривають акції протесту щодо приєднання окремих сіл до нових центрів громад.

Суб’єкти виборчого процесу згідно оновленого законодавства мають забезпечити квоти для жінок у своїх партійних списках. Однак, наші партнери прогнозують, що на частину жінок, які потраплять у прохідну частину списків, після виборів буде здійснюватися тиск, щоб примусити їх скласти мандати і поступитися місцем для інших кандидатів. Керівники партійних осередків будуть аргументувати свою позицію тим, що жінки, яким запропонували увійти до списків, ніяк не доклалися до перемоги на виборах і були вимушено включені. Якщо тиск на потенційних депутатів є лише прогнозом, то убезпечення своїх інтересів шляхом підкупу окремих депутатів різних партій, або викуп у центрального або регіонального партійного керівництва цілих місцевих парторганізацій вже є доволі поширеною практикою. Таким чином зазвичай діють впливові місцеві підприємці, які поєднують участь в локальній політиці з бізнесом. Під час дискусії у такому контексті було згадано підприємця і впливового на Херсонщині політика Булюка та надзвичайно помітного на Луганщині народного депутати Шахова. Обидва політики-бізнесмени намагаються повністю або частково купити всі прохідні партії.

Широкого розголосу на локальному рівні отримали спроби унормувати депутатами ВР оподаткування сільськогосподарських паїв. Такі ініціативи розцінюються як спосіб тиску на власників невеликих земельних ділянок з метою примусити їх продавати паї крупних фермерам і агрохолдингам. Потенційно, несправедливе запровадження такого податку може призвести до соціального вибуху.

Також конфліктною темою для учасників стратегічної сесії видається відновлення водопостачання до Криму. В очах активістів такі дії розцінюються як зрада національним інтересам, і спричинить доволі агресивну відповідь з боку активної частини суспільства

По завершенню огляду поточних подій, учасники визначили основні тренди, які визначатимуть соціально-політичну ситуацію в Україні на наступні декілька років, серед яких децентралізація, російсько-український конфлікт, складна консолідація українського суспільства, демографічні проблеми, зовнішньополітична орієнтація, нові технології олігархічної взаємодії з органами місцевого самоврядування (гібридна корупція на прикладі Маріуполя), загроза поширення приватних силових структур, які стануть важливим фактором внутрішньої політики на зразок раньомодерних “хатніх армій” в Речі Посполитій.

Після дискусій було обрано три тренди, які вирішили проробити:

Війна/російсько-український конфлікт.
Децентралізація.
Складна консолідація або розвиток української політичної ідентичності.

4

Першим в рамках технології форсайт був розглянутий тренд Російська-українська війна. Серед ймовірних подій, які можуть впливати на цей тренд:

У 2020 рік ймовірність запровадження другої хвилі жорсткого карантину складає 50%, прийняття ВР закону про референдум, який доволі неоднозначно оцінюється учасниками, зокрема як можливість винесення питань, які можуть підважити безпеку і територіальну цілісність ( ймовірність 70%);

2021 – скасування мінських угод ( ймовірність 60%), політичне рішення про постачання води в Крим (ймовірність 20%), політично вмотивоване вбивство, яке дестабілізує політичну ситуацію, або дискредитує президента і його оточення (ймовірність 30%),

2022 – знаття економічної блокади ОРДЛО (ймовірність 40%), дострокові президентські вибори (ймовірність 50%), загострення бойових дій/війна (ймовірність 50%), а також є ймовірність денонсації Біловежських угод.

Серед загроз було названо економічну кризу (осінь 2020) та військово-політична криза, яка припадатиме на середину 2021 року,

Були визначені наступні формати – падіння рейтингу Зеленського (рівень довіри – 15-20%, натомість недовіра складе 30-40%) до кінця 2020 року.

Депресія як в соціально-політичній так і економічній сфері у 2021 році.

Малоймовірні сценарії, які однак будуть мати надзвичайний вплив на перебіг подій – зростання протестів в Криму (2021), прийняття в НАТО (2022)

Другий тренд — децентралізація. На перебіг і характер децентралізації потужний вплив матимуть місцеві вибори восени 2020 року (ймовірність 90%), укрупнення районів (рішення прийнято, хоча подеколи спостерігається певний спротив, але не значний, тому ймовірність визначили в 100%),

Формати, які матимуть вплив на події в рамках цього тренду це феномен голосування проти, тобто вибір меншого зла, а не пошук кращого; розвиток регіональних партійно-олігархічних проектів (зокрема, таких як наш край на Луганщині чи Херсонщині), дискредитація загальноукраїнських партій, здешевлення політичних технологій, зокрема тих, які називають “брудними”.

Загроза, які бачать учасники форсайту це фальсифікація виборів, які проходять за новою і складною процедурою; зростання локальних ресурсних конфліктів, зокрема у наслідок збільшення ваги місцевих політичних проектів, а також виграш місцевих виборів популістами.

Посилення ролі місцевих партійних проектів натомість компенсується можливістю звернутися до адміністративних центрів прийняття рішень вищого ієрархічного рівня. Можливим результатом такого перебігу подій може стати кантонізація регіонів, що буде збільшувати потребу у медіації

Отже, у 2021 можливі загрози окреслювалися як можливість збільшення насильства, зокрема з застосуванням парамілітарних структур, “кишенькових армій”; у відповідь на кантонізацію і посилення місцевого олігархату – узурпація місцевої влади префектами, чиї повноваження на цей час прописані дуже не чітко, що дозволяє довільно трактувати їх можливі інструменти впливу, а також власне олігархізація регіонів з середини, без участі зовнішніх гравців.

Натомість, усвідомлення значення і потенціалу міжмуніципальної співпраці, не тільки для підтримання колишньої комунальної власності районного рівня. Але і в реалізації нових спільних проектів спрямованих на місцевий розвиток, створює нові можливості і нову політичну культуру. Вміння домовлятися про утримання спільної власності і розподіл повноважень, підважується поширеною культурою бідності.

У 2022 з ймовірністю 40% очікується завершення реформи децентралізації, для успішності якої основними загрозами будуть відсутність правил гри та колапс/недієздатність державних інститутів. Сукупно, можна очікувати зростання запиту на справедливість.

Якщо говорити про події, які можуть вплинути на ідентичність, то учасники дискусії оцінили ймовірність зміни закону про мову в 2020 в 30%; важливим видаються також якісні зміни в депутатському корпусі місцевих рад, в яких до третини депутатів можуть бути вихідцями з активістських середовищ (ймовірність 30%).

Учасники спостерігають посилення ролі релігійних громад в суспільному житті, і не бачать причин, чому цей тренд зупиниться. Однак, є побоювання що такі події як спроба скасування ПЦУ може дуже потужно дестабілізувати ситуацію.

У 2021 не виключено що держава почне впроваджувати елементи політики стимулювання народжуваності, а у разі економічної стабілізації до України посилиться міграційний притік населення, що буде мати наслідком збільшення етнічного різноманіття. В разі зростання міграційної привабливості загрозою може бути поява етнічних гетто. Інший тип загроз містять спроби держави надмірно регламентувати і таким чином обмежити діяльність ГО.

На заваді таким планам стоїть високий рівень готовності до мобілізації українського суспільства у разі спільних загроз, а також уявлення про цінність і важливість різних форм суспільної кооперації і співпраці.

У 2022 перемога ОПЗЖ на дострокових виборах оцінюється у 30%, ще нижче ймовірність повернення до влади Порошенко (ймовірність 10%).

Географічний дисбаланс рівнів розвитку регіонів може мати наслідком небезпечне зростання політичної напруги, оскільки регіональні політики зможуть спекулювати на цій темі, звинувачуючи уряд у несправедливому розподілі ресурсів.

Якщо той чи інший спосіб радикалізації громадян буде успішним, то відбуватиметься у формі конфліктної електоральної мобілізації, дуже ймовірно будемо спостерігати кризову консолідацію навколо ГО і волонтерів, а також мати місце блокова мобілізація за принципом не “за що”, а “разом з ким”

Управління спільними ресурсами (громади) відкриває поле як до подолання конфліктів так і до їх підтримання, і тому має бути у центрі уваги.

Фіналізуючи роботу на спільним прогнозуванням, учасники стратегічної сесії запропонували розробити в рамках УМШ мережевий проект, який би долучав до спільної роботи як випускників школи так і теперішніх слухачів. Зокрема, була визначена пріоритетність можливих завдань в рамках такого проекту та накреслені перші кроки по підготовці такого спільного проекту.

Ця подія відбулася в рамках реалізації Центром близькосхідних досліджень (AMES) проекту «Платформа успішного ненасильницького активізму», який фінансується Kurve Wustrow.


Тематика публікації:                         

Останні публікації цього розділу:

Забезпечення якісної освіти в громаді в умовах децентралізації

Оновлені умови дистанційного навчання у школах

Триває онлайн-курс про дистанційне навчання

Уряд виділив понад пів мільярда гривень на дезінфекційні засоби для шкіл

Аналіз програм: що обіцяє Маріуполю партія "Європейська солідарність"?

Аналіз програм партій: Що обіцяє Запоріжжю “Європейська Солідарність”?