Росіяни намагаються нас зламати фейками: як з цим боротися?

Про це волинським активістам, волонтерам та службовцям детально та на прикладах розповіла медіа-експертка, засновниця проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк.Якщо поглянути на ці дві фотографії, які ...

титулка
Росіяни намагаються нас зламати фейками: як з цим боротися?

Про це волинським активістам, волонтерам та службовцям детально та на прикладах розповіла медіа-експертка, засновниця проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк.

Якщо поглянути на ці дві фотографії, які спікерка запропонувала до перегляду, можна дуже влучно зрозуміти, у чому полягає суть фейків та дезінформації. Простими словами, це неповна правда доповнена брехнею. І вона працює. Особливо у часи війни.

фото 1_фейки

фото 2_фейки

Як обмежений кут огляду може спотворити подання  інформації. На цьому і будуються фейки. (підпис до фото)

Саме тому Волинський Інститут Права організував вебінар для представників волинських територіальних громад з експерткою, аби навчити їх розпізнавати фейки. Це надзвичайно важливо, адже учасники вебінару постійно працюють із людьми, і їх критичне ставлення до інформації може як підвищити їх особисту безпеку, так і розвінчувати фейки серед населення. Останнє підвищить рівень якості інформаційного простору і врятує багатьох громадян від статусу «жертва інформаційної маніпуляції».

фото 3_фейки

Альона Романюк наголошує на тому, що в умовах війни, чутливість до інформації серед населення підвищилася в рази. Також посилилася частота застосування «інформаційно-психологічних операцій». Останнє дуже ефективно використовує пропагандистська машина країни-окупанта. А невміння ідентифікувати такі інформаційно-психологічні ходи робить співучасниками цих ворожих операцій і наших громадян.

«Немає людини, якої не можна обманути. Питання лише у рівні резистентності до брехні. У вмінні розпізнавати її», – зазначає Альона Романюк.

Для того, аби пояснити, як це працює експертка для початку пояснила, яке середовище найсприятливіше для народження і розмноження фейку. Це – інформаційний вакуум. Чим менше інформації про факт, який вам подають, ви знаєте, тим більше простору для маніпуляцій та обману.

Тому важливо при отриманні будь-якої інформації ставити до неї критичні запитання: Хто поширив цю інформацію? Що є джерелом цієї інформації? Чи можна виявити це джерело? Наскільки інформація відповідає дійсності, а не є просто вигаданою або спотвореною.

Найтиповішими каналами поширення дезінформації є:

  • Вайбер-спільноти
  • Телеграм-канали
  • Фейсбук та інстаграм
  • Традиційні медіа
  • Метод “ББС” (баба бабі сказала)

Як пояснює Альона Романюк, навіть офіційні відомства ставали жертвами фейків. Щоправда причиною таких помилок був людський фактор.

фото 4_фейки

Саме людський фактор і є основною причиною вірусного поширення тої чи іншої дезінформації. Люди лише на основі довіри один до одного передають інформацію (наприклад, у чатах) перед цим не перевіривши її на правдивість.

«Проблема людей, які поширюють дезінформацію або фейки в тому, що вони мають намір захистити, попередити, вберегти. Часто вони не мають наміру зробити зло, але практично діють на руку ворогу, – каже Альона Романюк, – Коли ми поширюємо якусь інформацію, не докопавшись до істини, ми тільки допомагаємо окупантам».

Лекторка надала практичний алгоритм виявлення дезінформації.

фото 5_фейки

Важливою частиною інформаційної гігієни є також культура поведінки у соціальних мережах. Необхідно посилити безпекові системи захисту акаунтів у різних соціальних мережах, а також переконатися, що доступ до інформації про вас є контрольований.

фото 6_фейки

На жаль, в умовах війни українці щодня страждають від потужних інформаційних атак ворога. Завдання фейків: дезорієнтувати, посіяти паніку, дезорганізувати, вселити страх та зробити українців слабкими. І лише застосування технік інформаційної гігієни може врятувати всіх і кожного окремо від таких психологічних станів.

Тож, важливість перевірки інформації прирівнюється до ритуалу «помити огірки чи помідори перед споживанням». Адже ми не їмо що-небудь за столом, то чому не задаємо собі питання, що їсть наша голова?

«Зараз росіяни намагаються нас зламати. І оскільки ви працюєте з тою аудиторіє, яка є в регіонах і маєте вплив на цю аудиторію, вас теж можуть зламати. Тому подбайте, будь ласка, за свою безпеку. Ви таким чином вбережете себе і людей, які вам довіряють», – підсумувала лекторка Альона Романюк.

Довідково

Реалізація проєкту Волинського Інституту Права «Соціальна інтеграція ВПО через розвиток громад у партнерських громадах проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у Волинській області» стала можлива завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи