Річниця прийняття спецзакону для переселенців: що далі?

20 жовтня активісти і представники органів влади зустрілися в інформаційній агенції «Укрінформ» за круглим столом аби обговорити результати річниці дії спецзакону для переселенців. 20 жовтня 2014 ...

конференція
Річниця прийняття спецзакону для переселенців: що далі?

20 жовтня активісти і представники органів влади зустрілися в інформаційній агенції «Укрінформ» за круглим столом аби обговорити результати річниці дії спецзакону для переселенців.

20 жовтня 2014 року було прийнято закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». На жаль, станом на 20 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України не прийняв більшості важливих нормативно-правових актів для імплементації закону.

В обговоренні взяли участь представники БФ «Восток-SOS», Ресурсного Центру допомоги для вимушених переселенців, ГО «Громадська ініціатива Луганщини», ГО «Центр політичних студій та аналітики», ГО «КримSOS», ВБФ «Право на захист», Представник Уповноваженого з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, представник Комітету Верховної Ради України з питань прав людини.

Учасники обговорили низку проблем, які і досі залишаються невирішеними. Так, гострим залишається питання житла (в тому числі і компенсація вартості зруйнованого житла), роботи, гуманітарної та медичної допомоги, імплементація норм діючого законодавства стосовно переселенців. Маючи найменше в світі фінансування, Україна сьогодні Україна займає 8 місце у світі з кількості зареєстрованих ВПО. Наслідки збройного конфлікту напряму відчули на собі близько 5 млн осіб.

Висвітлюючи гуманітарне питання, Наталія Новікова, спеціаліст з гуманітарного напрямку Ресурсного Центру для вимушених переселенців, заявила що по оцінкам ООН для вирішення гуманітарної кризи в Україні потрібно більш ніж 317 млн дол. На сьогодні виділено близько третини необхідної суми.

Про випадки дискримінації внутрішньо переміщених осіб розповів правовий аналітик ВБФ “Право на захист” Сулейман Мамутов. Він зазначив, що дискримінація по відношенню до переселенців проявляється як з боку суспільства, так і з боку держави. Такими проявами є обмеження свободи пересування через лінію розмежування та всередині країни, неможливість самостійно визначати банківську установу, яка буде обслуговувати особу. Що стосується переселенців з Криму, то вони прирівнюються до нерезидентів у розумінні митного і податкового, фінансового і банківського законодавства.

Активно обговорювалося питання виборчого права переселенців, які не мають можливості зробити свій вибір на місцевих виборах 25 жовтня 2015 р. Дане право гарантується Конституцією України і повинно бути реалізоване. Експерт Громадянської мережі «Опора», Олександр Клюжев, зазначив, що участь внутрішньо переміщених осіб у виборах усіх рівнів є невід’ємним механізмом забезпечення не тільки політичних, а й соціальних та економічних прав, гарантування перспектив вирішення широкого кола проблем цієї групи громадян.  Міжнародні стандарти не передбачають обмеження будь-яких прав внутрішньо-переміщених осіб у період переміщення, оскільки відповідні обмеження будуть спричиняти маргіналізацію інтересів цієї групи громадян та неможливість розв’язання їх проблем.

З докладом «Чи існує житло для ВПО?» виступив і експерт Ресурсного Центру для вимушених переселенців Ігор Мороз. Так, він зазначив, що за даними Управління Верховного комісара ООН з питань біженців близько 60% переселенців проживають в орендованому власним коштом житлі, 33% – в друзів та родичів, від 5% до 10% – в місцях компактного поселення (МКП).  Житлове питання в основному вирішується волонтерськими організаціями. Нажаль, поки держава не здатна реалізувати комплексні програми житлової політики, активну участь в цьому бере громадський сектор. Зокрема, він запропонував прийняти зміни до закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким передбачено відшкодування вартості втраченого житла (законопроект №2167).

Важливо зауважити, що учасники дійшли згоди в тому, що більшість озвучених проблем не регламентовані діючим законом, який потребує значного допрацювання. Ситуація змінюється дуже стрімко, тому зараз потрібно створити Робочу групу, яка зможе зібрати і допрацювати озвучені зауваження, які ляжуть в основу нової версії Закону.

***

Ідея Ресурсного центру для допомоги вимушеним переселенцям полягає в об’єднанні зусиль громадських ініціатив і Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини задля ефективної допомоги тим, хто був вимушений покинути свої домівки в Криму чи східних областях.  Ресурсний центр об’єднує Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, ГІ «КримSOS», проект «Без кордонів», ГО  «Центр Соціальна Дія», ініціативу «Дім друзів», ГО «Центр громадянської просвіти “Альменда”», ГО «Центр зайнятості Вільних людей», ВБФ «Право на захист», БФ «Рокада», ГО «Кримська діаспора», ГІ «Аптечка для біженців», ГО «Центр громадянських свобод».

Джерело: Ресурсний Центр допомоги для вимушених переселенців


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку