Реформа на кордоні: в уряді не можуть пояснити, як працюватиме новий механізм

1 вересня 2017 року президент опублікував указ №256/2017, яким ввів в дію рішення РНБО «Про посилення контролю за в’їздом в Україну, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержанням ними правил перебування на території України».

Документ покликаний реформувати систему контролю на кордоні та всередині країни і запроваджує нові норми та зміни в чинних механізмах в’їзду-виїзду.

Та коли до рішення почали ставити уточнюючі питання, з’ясувалося: навіть ті, хто має виконувати нові положення, не до кінця розуміють, про що йдеться у цьому документі. Його норми по-різному трактували як журналісти, так і посадові особи різних відомств, включаючи президента.

Природно, що в умовах агресії з боку Російської Федерації та окупації частини території України ЗМІ передусім звертали увагу на те, як буде застосовуватися новий закон щодо громадян РФ. Та й посадовці не приховували, що основна мета закону –  посилення кордону з Росією.

Однак чи спрямовані нові норми на посилення контролю за пересуванням саме громадян країни-агресора? Чи всіх іноземців?

Якщо виходити тільки з тексту рішення РНБО, то в ньому йдеться про всіх іноземців – приміром, громадян РФ, Білорусі, країн ЄС, США, Китаю, Конго тощо – а також осіб без громадянства.

Версії ж від українських посадовців суттєво різняться.

Так, з коментаря заступника голови Державної прикордонної служби Олега Слободяна 1 вересня в ефірі “112 каналу” можна зробити висновок, що йдеться про всіх іноземців.

Водночас міністр закордонних справ Павло Клімкін ще у липні, після ухвалення рішення РНБО, повідомив, що «для (громадян) Євросоюзу це рішення фактично не матиме практичних наслідків». А президент Петро Порошенко 1 вересня заявив, що нові норми перетину кордону стосуються «країн, які становлять ризики для України».

Але й це не всі варіанти.

Так, у самому рішенні РНБО йдеться про «функціонування з 1 січня 2018 року національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства», тому залишається відкритим ще питання, чи будуть стосуватися нововведення також громадян України (чи то усіх, хто перетинає кордон, чи, наприклад, мешканців окупованих територій).

Аналогічна плутанина є у трактуванні того, які механізми посиленого контролю має бути запроваджено (серед версій у різних комбінаціях – здійснення попереднього електронного повідомлення щодо в’їзду в Україну, в’їзд за біометричними закордонними паспортами, фіксація біометричних даних на кордоні).

“Європа без бар’єрів” звернулася із запитами до Державної прикордонної служби та Ради національної безпеки і оборони, в яких попросила роз’яснити механізм реалізації рішення про посилення контролю на кордонах.

Як і варто було очікувати, виходячи з публічних заяв посадовців, відповідь на це запитання для влади не є очевидною.

Так, Прикордонна служба не змогла вкластися у терміни відповіді на інформаційні запити та скористалася правом подовжити розгляд до 20 робочих днів “через великий обсяг інформації, яку потрібно обробити”.

В РНБО, де розробляли текст даного рішення, відмовилися від коментарів – пояснили, що його виконавцем є Кабінет міністрів, та спрямували запит до Кабміну. А в секретаріаті Кабміну, своєю чергою, повідомили про переспрямування запиту на ще дві служби і чотири міністерства.

Також варто згадати, що 13 вересня Кабінет міністрів на засіданні розглянув план виконання рішення РНБО і доручив причетним відомствам вжити згаданих у ньому заходів (по суті, дослівно скопіювавши положення рішення Радбезу). При цьому тексту рішення на Урядовому порталі досі немає, інформацію про нього поширили журналісти, і з їхніх повідомлень можна дізнатися, що цей пункт порядку денного уряд схвалював навіть без обговорення.

Отже, українська влада не може пояснити, кого стосуватиметься нова процедура контролю.

Наразі є чотири категорії громадян, яких потенційно можуть стосуватися зміни: всі іноземці; громадяни «країн міграційного ризику»; громадяни РФ; громадяни України (всі чи певні категорії).

Також маємо згадку про три форми прикордонного контролю, але неможливо однозначно співвіднести їх як із жодною з названих вище категорій громадян, так і між собою (наприклад, чи буде відбуватися фіксація біометричних даних у всіх випадках чи тільки для іноземців без біометричного паспорта).

Павло Кравчук, Ірина Сушко, ГО “Європа без бар’єрів”

З повною версією статті можна ознайомитися на сайті “Європейської правди”.