Прощання з імперією: від топонімів до календарних дат

15 лютого Український кризовий медіа-центр представив рубрику «Деколонізація» на сайті проєкту “Uchoose.info”. Її автор Андрій Климчук розказав, що команда проєкту давно досліджує це питання, однак, ...

52690052332_0530c412ce_k-1024x684
Прощання з імперією: від топонімів до календарних дат

15 лютого Український кризовий медіа-центр представив рубрику «Деколонізація» на сайті проєкту “Uchoose.info”. Її автор Андрій Климчук розказав, що команда проєкту давно досліджує це питання, однак, ідея створення рубрики виникла влітку минулого року як реакція на дискусію навколо перейменування міста Звягель Житомирської області.

«До нас звернулися наші читачі з проханням допомогти інформацією. Справа в тому, що у той момент, коли влада міста порушила це питання, з’явилися міфи щодо назви. Буцімто перейменування Новоград-Волинського у Звягель – це наруга над пам’яттю Лесі Українки…Не склало багато зусиль одразу знайти спростування цієї дурниці. Разом з вимиванням наших історичних назв відбувались інші негативні процеси – зросійщення мови, знищення українських традицій. Захотілось розміщувати невеликі тексти задля того, щоб люди могли їх один одному пересилати. Хочемо у такий спосіб показати, що, можливо, закриваємо ту російську дірку і відкриваємо величезне вікно у світ», – зазначив Андрій Климчук.

В обговоренні питання деколонізації взяв участь народний депутат України Володимир В’ятрович, який висловився про те, що очищення від імперських топонімів – лише один з проявів політики деколонізації. Іншим він вважає усунення таких маркерів, як пам’ятники та пам’ятні дошки. Згадавши позицію міської влади Полтави, яка на його переконання, завзято охороняє російські імперські символи, парламентар заявив, що вочевидь потрібен спеціальний закон, який зобов’яже місцеву владу позбутися подібних колоніальних ознак.

«Сьогодні чимало органів місцевого самоврядування і навіть закладів культури поширили тезу про те, що ми святкуємо тих людей, які воювали в Афганістані, – продовжив Володимир В’ятрович. – Всі ці календарні дати, які синхронно відзначаємо з державою-агресором, з’явилися невипадково. Воно нам нав’язане. Це слід сприймати як насмішка над собою, зважаючи на те, що то була загарбницька війна, в якій українці змушені були брати участь і гинути за чужі інтереси».

В ході круглого столу начальник відділу аналізу українського державотворення УІНП Ігор Каретніков звернув увагу на те, що глибинна суть деколонізації полягає у набутті Україною повного суверенітету.

«Ми довгий час залишалися з радянськими, російськими наративами в нашій історії і політиці, і це давало змогу росіянам казати, що ми один народ. Це наше суверенне право проводити ту культурну, історичну, соціальну політику, яку вважаємо необхідною для нашої держави», – підкреслив спікер.

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку