Профілактика медіавірусів в умовах карантину

Про інформаційну гігієну за часів коронавірусу. Що робити, щоб не пошили в дурні, і не тільки в «день дурня»?У період поширення COVID-19 не тільки значна частина людської діяльності переходить в ...

Додано:
kobzar

Снимок1
Профілактика медіавірусів в умовах карантину

Про інформаційну гігієну за часів коронавірусу. Що робити, щоб не пошили в дурні, і не тільки в «день дурня»?

У період поширення COVID-19 не тільки значна частина людської діяльності переходить в онлайн, але й з’являється підґрунтя для появи численних фейків. Якісь із них поширюються через необізнаність, але деякі є навмисною дезінформацією та можуть спричинити паніку та погіршення ситуації.

Отже, що робити, щоб не наразитися на медіавірус, хто може допомогти у проведенні фактчекінгу (перевірці фактів), які існують онлайн-ресурси для цього та яка відповідальність передбачена для тих, хто поширює неправдиві чутки – про це та багато іншого дізналися учасники вебінару «Профілактика медіавірусів», що відбувся 1 квітня 2020 року.

Онлайн-тренером виступив Юрій Чумак – експерт з медіакомунікацій, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», колишній регіональний координатор зв’язків з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Харківській області, інтегратор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В ході онлайн-заходу Ю. Чумак повідав, яким джерелам новин віддають перевагу українці та кому належать вітчизняні ЗМІ, розповів, чому емоційно забарвлена брехня поширюється швидше, ніж «суха» правда, поділився даними наших та міжнародних досліджень щодо впливу недостовірної інформації на читачів, слухачів та глядачів.

Разом із учасниками були розібрані найбільш поширені фейки про коронавірус, які останнім часом заполонили медіа-простір України. 

Експерт зауважив, що є лише 2 ефективні способи протидіяти фейковим новинам та медіавірусам – звертатися за інформацією до офіційних джерел та проводити фактчекінг, тобто перевіряти відомості, отримані деінде.

І повідомив про те, що сучасна фактчекінгова програма від Facebook включає 3 напрямки:

  • видаляти облікові записи та контент, що порушує стандарти спільноти чи рекламну політику;
  • зменшувати розповсюдження фейкових новин та дезінформації;
  • інформувати про них користувачів.

До речі, проєкти VoxCheck та StopFake з 27 березня 2020 року стали партнерами Facebook в Україні та учасниками фактчекінгової програми компанії.

Усі бажаючі учасники вебінару отримали інтернет-адреси офіційних сайтів низки органів влади, задіяних у протидії епідемії, а також українських громадських організацій та ініціатив, що здійснюють фактчекінг.

Наприкінці заходу Юрій Чумак оповів про можливість отримати кваліфіковану юридичну консультацію в умовах карантину за допомогою онлайн-інструментів державної системи безоплатної правової допомоги, зокрема, за телефоном 0-800-213-103.

Зауважимо, що захід було організовано Благодійним фондом «Карітас Харків», в рамках проєкту «Долаючи розломи в громадах».

 

Словничок:

Фейк (англ. fake) – підробка, фальсифікація.

Фейкові новини (англ. fake news – фальшиві новини) – інформаційна містифікація або навмисне поширення дезінформації в традиційних ЗМІ та соціальних медіа.

Медіа (англ. media – засоби, способи) – це канали та інструменти, їх використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані.

Вірус (лат. virus – отрута) – небактеріальний хвороботворний агент, що має специфіку швидко поширюватися.

Медіавірус – неправдива інформація, що може спричинити шкоду, поширювана в медіа.

 

Правова пам’ятка:

Не розповсюджуйте неперевірену інформацію. Пам’ятайте, «поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку» тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 173-1 КУпАП (накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку).

А публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту – караються відповідно до ст. 295 Кримінального кодексу України – штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Послуги медіації від Громадського центру правосуддя

“Всеукраїнський референдум: відкритий діалог з громадянами” - відбулося третє публічне обговорення

Олена Розказова: «Ми помічаємо наявність у нас прав і свобод, коли їх втрачаємо»

Карантин посилив гендерні стереотипи та патріархальні соціальні норми

Чи можна розглядати грантодавця як інвестора?

Зелена кімната для дітей