Презентували експертну мережу Кримської платформи

В прес-центрі презентували експертну мережу Кримської платформи. На сьогодні ініціатива Кримської платформи відома в Україні та за кордоном, її створення розпочалося ще в 2020 році. Платформа була ініціативою Уряду, та була підтримана президентом Зеленським. Кримська платформа має декілька вимірів – урядовий та експертний. 23 серпня відбудеться Кримський саміт, де буде підписаний відповідний документ між державами щодо Кримської платформи.

Місія експертної мережі пов’язана із місією Кримської платформи, це сприяти консолідації міжнародної підтримки звільнення Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Чорного та Азовського морів від російської окупації, подоланню її негативних наслідків, розробляти та адвокатувати експертні напрацювання з відповідної тематики.

Цінності Кримської платформи:

1. Повага до територіальної цілісності України, відновлення державного суверенітету в її міжнародно визнаних кордонах;
2. Повага до принципів забезпечення прав людини та міжнародного гуманітарного права;
3. Повага до забезпечення прав національних меншин, корінних народів, зокрема до реалізації права корінного кримськотатарського народу на самовизначення;
4. Повага до принципів інклюзивності діалогу та їх дотримання;
5. Повага до процесів забезпечення загальноукраїнської соціальної згуртованості та запобігання конфліктів;
6. Підтримка політичних рішень у процесі врегулювання, що не призводять до ризику виникнення наступних конфліктів.

Принципи, якими керується організація – інклюзивність, системність, неупередженість, професійність, прозорість, доброчесність, довіра та партнерство.

В липні планується проведення Форуму Експертної мережі. На цьому Форумі будуть прийматися інституційні рішення, створюватися робочі групи за напрямками, які є важливі для платформи.

Як зазначає спікерка, членами мережі можуть стати експерти та організації. «Ті, хто хочуть приєднатися до мережі, мають поділяти наші цінності, мають розуміння та глибоку експертизу щодо тематики, дотичної до напрямів діяльності Кримської платформи та  готові брати участь у реалізації завдань Мережі, напрямів її роботи», – пояснює Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи.

«Презентація показала, де ми збираємо фокусувати свою діяльність. Ми сприяємо консолідації міжнародної підтримки звільнення Криму та Чорного і Азовського морів від російської окупації. Наша задача – провести цей вектор та знайти підтримку серед партнерів з-за кордону». Як пояснює Геннадій Максак, виконавчий директор Української Призми, під час діяльності платформи одним із завдань буде пояснення механізму цієї мережі для партнерів та діяльність, яку можна провести спільно з партнерами аби пояснити суспільству іноземних країн, що відбувається в Криму, чому це не правильно, чому це проти міжнародного права та людських цінностей. Той потік дезінформації, який спостерігається з боку Росії, він багато в чому деформує сприйняття реальності.

Головним моментом буде Форум. Хоча Кримська платформа була ініційована державою, неурядовий зріз та експертна мережа є автономними.

«Створення експертного виміру Кримської платформи – це новий етап в розвитку громадського сектору. Це буде мережа не лише українських експертів та експертних центрів, а й міжнародних. Ми цією роботою займалися і раніше, з 2014 року. Ця робота виконувалась різними громадськими організаціями. Це велика робота із моніторингу порушення прав людини: Кримська правозахисна група, Крим SOS, Українська Гельсінська спілка, Центр прав людини ZMINA тощо», – розказує Валентина Самар, головна редакторка Центру журналістських розслідувань

Одним із напрямів роботи – це проведення дослідження та наповнення змістом політики невизнання. Це невизнання незаконної анексії Криму. Її важливою складовою є санкційна політика.

На сьогоднішній день в Україні немає ні органу, ні законодавства, яке б передбачало моніторинг ефективності санкцій, які застосовуються щодо фізичних та юридичних осіб, які знаходять в Криму чи РФ. На сьогоднішні чинним залишається закон «Про вільну економічну зону Криму». Але громадян України в Криму українське законодавство наділило статусом «нерезидентів». Зараз ведеться робота, щоб скасувати закон, який дискредитував права. Попри те, що ми працюємо у тісній взаємодії з Міністерством закордонних справ, ми незалежна організація, ми автономні у своїй політиці організація.

Геннадій Максак додає, що на базі Кримської платформи будуть вирішуватися питання прав людини, політики невизнання, санкцій та ін, аби давати цільові експертні пропозиції для нашого Уряду і закордонних партнерів.

Джерело: УКМЦ.