Правозахисники вказують на збільшення кількості обшуків у Криму

У першому кварталі 2024 року Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував у Криму 33 обшуки, з яких 28 – щодо кримських татар. Для порівняння, за аналогічний період 2023 року було зафіксовано 21 ...

53633635620_d2cdf4cb3b_k-1024x684
Правозахисники вказують на збільшення кількості обшуків у Криму

У першому кварталі 2024 року Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував у Криму 33 обшуки, з яких 28 – щодо кримських татар. Для порівняння, за аналогічний період 2023 року було зафіксовано 21 (19), а у 2022 – 10 (10). Про це йдеться в аналізі порушень прав людини в окупованому Криму, представленому цією організацією в Українському кризовому медіа-центрі.

Було відзначено, що після рішень Міжнародного суду ООН від 31 січня збільшилась кількість обшуків серед людей, які є або членами, головами регіональних меджлісів або членами ревізійної комісії та центральної виборчої комісії Курултаю.

«Це показує, що РФ дійсно чекала на рішення Міжнародного суду і стримувала свої активні дії, але після цього їх посилила», – зробив висновок Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Голова управління зовнішніх зв’язків та правозахисної діяльності Меджлісу Ескендер Барієв.

Він також відмітив негативну тенденцію у зростанні нічних обшуків, коли людину викрадають, а потім катують. При цьому попереджають, щоб людина не говорила вголос і тоді її звільнять. Проте, так відбувалось не завжди. Так, 26 січня 2024 року в селищі Іслям-Терек окупованого Криму співробітники ФСБ провели обшук у будинку 28-річного кримського татарина Ісмаїла Шемшедінова. Після цього його місцезнаходження невідоме.

Крім того, впродовж першого кварталу 2024 року було зафіксовано 41 затримання, з яких 18 – щодо кримських татар. Жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у РФ організацій «Хізб ут-Тахрір», батальйоні імені Номана Челебіджихана, за дискредитацію російської армії тощо.

За цей період зафіксовано щонайменше 13 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я, 12 – щодо кримських татар. Особливої уваги потребує ситуація щодо політв’язнів Амета Сулеймановим і Тофіка Абдулгазієва, у яких суттєво погіршився стан здоров’я.

Правозахисники надали слово матері політичного в’язня Аппаза Куртамета Айше, якого засудили до 7 років позбавлення волі за «фінансування терористичної організації», а пізніше заарештували його батька Халіла Куртаметова.

«У нас вся надія лише на уряд, що він домовитись про обмін, знайде способи, якийсь вихід, щоб обміняти усіх політв’язнів, які несправедливо утримуються у цих тюрмах. Адже це люди, які не мають жодного стосунку ні до тероризму, ні до чогось іншого», – сказала жінка.

Вже традиційно Кримськотатарський ресурсний центр приводить статистику порушень прав людини на окупованих територіях Херсонської Запорізької областей. Зі слів менеджерки з комунікацій Центру Тетяни Савчук, за І квартал 2024 року організація зафіксувала як мінімум 11 випадків затримання, 9 арештів, щонайменше 1 обшук, а також 90 випадків убивств.

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Активна молодь з 30 громад опанувала практичні інструменти залучення громадян до прийняття рішень

Всесвітній день охорони навколишнього середовища: про злочини проти довкілля України

Оголошено переможців конкурсу бізнес-ідей "Роби своє"

Презентовано публікацію «Допомога допомагаючим»: психоедукаційна, навчальна, психологічна та підтримувальна допомога в умовах повномасштабної війни росії проти України»

​Доказова реабілітація: сучасні підходи та роль Івано-Франківського медичного університету

Бакототерапія та «Cталеві магнолії»: на Хмельниччині реалізують соціально-орієнтовані проєкти