Попри війну, 64% людей в Україні вважають свій населений пункт безпечним

Попри постійні російські обстріли майже усіх українських регіонів, більшість людей в Україні вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним. При цьому у розрізі регіонів оцінки суттєво різняться.

Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Дослідження, зокрема, показало, що 64% респондентів вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним, а 35% – скоріше або дуже небезпечним. Частка тих, хто вважає свій населений пункт скоріше або дуже небезпечним, істотно зростає з заходу на схід країни – 16% у західних регіонах, 32% – у центральних, 51% – у південних і 61% – у східних регіонах.

Частіше небезпеку відчувають мешканці більших населених пунктів: якщо в селах 24% назвали свій населений пункт небезпечним, то показник зростає до 44% у містах з населенням 100 тисяч і більше.

Як зазначає один з авторів дослідження, консультант Ради Європи Анатолій Ткачук, за показником безпеки дослідження чітко показало наявність в Україні кількох макрорегіонів:

• тимчасово окуповані території;
• прифронтові регіони (південно-східні та північні території українських регіонів, що знаходяться близько від лінії фронту чи україно-російського кордону);
• макрорегіон центр;
• макрорегіон захід.

«У кожному з цих макрорегіонів склались свої особливості для проживання людей, ведення економічної діяльності та управління. Ці особливості бажано враховувати при плануванні державних політик та розробці законодавства, яке стосується діяльності органів місцевого самоврядування і його відновлення», – вважає Анатолій Ткачук.

Поки що такий розподіл макрорегіонів не знайшов відображення у законодавстві чи інших офіційних документах, але Міністерство розвитку громад та територій України у своїй комунікації вже почали використовувати терміни «громада-фронтир» та «тилові громади». Крім того, у постанові Уряду про запровадження експериментального проєкту «Пліч-о-Пліч: згуртовані громади» використовується термін «громади-форпости» для громад, які розташовані на відстані менше 100 кілометрів від лінії зіткнення та російського кордону.

Переглянути всі результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке було проведено у вересні – жовтні 2024 року, можна за ПОСИЛАННЯМ. Результати попереднього дослідження 2022 року є тут.

Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» впроваджувалась в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» Центром експертизи багаторівневого врядування, що функціонує в межах Секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.