Побори у лікарнях — задачка з двома невідомими або Скасувати не можна дозволити

У Вінниці проводять дослідження, наскільки лікарні та благодійні фонди, що працюють на їх території, звітують про внески пацієнтів.
Медична галузь залишається однією з найбільш недофінансованих в Україні. У проекті держбюджету 2017 року, який зараз знаходиться на розгляді у Верховній Раді України, передбачено збільшити на 5% у порівнянні із 2016-м виплату коштів із місцевих бюджетів на забезпечення медичної галузі. Медична субвенція становитиме, згідно даного проекту, 46,81 млрд грн. У 2016 році ця сума становила 43,69 млрд грн. (в тому числі на Вінниччину у 2016 році виділяли 1,4 млрд грн).

Звісно, ці суми не покривають усіх потреб — їх не вистачає на закупівлю ліків, медичного обладнання та підтримання приміщень лікарень в належному стані. Тому й змушені головні лікарі шукати альтернативні джерела фінансування. Наприклад, благодійні фонди. Втім, у законодавстві не визначені механізми такого фінансування, тобто порядок збору, передачі та використання добровільно переданих коштів, а також не описані форми співпраці закладів охорони здоров’я та благодійних фондів. Це створює поле для корупції.

Більше того, законодавчо не встановлено процедури проведення відкритих конкурсів серед благодійних організацій на збір благодійних пожертв на території закладів охорони здоров’я. Це створює можливість монополії корупційно налаштованих організацій. Саме так і з’являються в лікарнях доволі дивні фонди, які збираючи колосальні «добровільні» пожертви, при цьому не мають власного офісу чи навіть інтернет-сторінки, як це було із обласним відділенням міжнародного фонду допомоги хворим із наслідками травм і захворювань. Хоча за законом 20% зібраних коштів благодійний фонд може залишати на організацію своєї діяльності. Про цю ситуацію журналісти Власно.інфо писали в грудні 2015 року.

Ще однією проблемою є небажання благодійної організації прозоро та відкрито звітувати про обсяг зібраних та переданих добровільних пожертв. Хоча у 2015 році був виданий наказ тоді ще Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДА про обов’язкове розміщення інформації щодо руху коштів на інформаційних стендах у лікарнях.

Як показують дослідження Інституту Аналітики та Адвокації, звіти благодійних організацій про використання зібраних коштів дуже цікавлять пересічних громадян. Зокрема, на запитання «Чи хотіли б ви, щоб інформація про те, на що пішли сплачені вами кошти, була прозорою і доступною для вас?», 85,96% респондентів-вінничан хотіли б знати, на що витрачаються кошти, сплачені ними до благодійних фондів при закладах охорони здоров’я.

Проте благодійні фонди не лише від громадян приховують суми зібраних коштів, а й часто від самих лікувальних закладів. Звідси виникає ризик, що не всі добровільні внески підуть на покращення забезпечення лікувального закладу, а, як це часто буває, осядуть у когось в кишені.

Цю ситуацію могли б викорінити чітко виписані умови звітування фонду перед лікувальним закладом, що закладені у договорі про співпрацю між ними. Втім, розслідування, що проводили журналісти наприкінці 2015 р., показало: лікарні Вінниці керуються типовим договором про співпрацю з благодійними фондами, де про звітування щодо зібраних, переданих і використаних коштів не йдеться. Лише Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня 9 грудня 2015 року уклала договір про співпрацю з БФ «Здорова родина», де були вказані умови звітування щодо благодійних коштів.

Як виконується договір про співробітництво на практиці, зокрема чи відбувається періодичне звітування БФ «Здорова родина» про розмір зібраних коштів, а також скільки коштів та якими благодійними фондами було зібрано в інших лікарнях Вінниці за 2016 рік, читайте у наступних публікаціях серії #ПобороБорці.

Довідка: Програму «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги» реалізує громадська організація «Інституту аналітики та адвокації» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».