Підсумки та висновки медіамоніторингу місцевих виборів 2020

27 листопада відбулась онлайн-презентація та обговорення фінальних результатів медіамоніторингу висвітлення місцевих виборів в Україні 2020 року. Моніторинг тривав з 5 вересня по 25 жовтня 2020 року та охопив 12 регіонів України. У фокусі моніторингу перебували 33 місцевих онлайн-медіа та сторінки низки суб’єктів місцевих виборчих перегонів у мережі Facebook, його проводила коаліція громадських організацій («Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціація «Жінки в медіа») за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

Метою моніторингу було надати медіа, учасникам виборчих перегонів, міжнародній спільноті та громадянам критерії для оцінювання справедливості висвітлення виборчого процесу; зменшити негативний вплив дезінформації та пропаганди; зробити внесок у більш справедливе та неупереджене висвітлення виборів у медіа.

Моніторинг показав, що тема виборів не посідала першості у місцевих медіа, бракувало просвітницьких матеріалів, серед публікацій зустрічалась відверта «джинса». У соціальних мережах спостерігалась конкуренція інформаційних повідомлень місцевих політичних команд з партіями національного рівня. Окремі політичні сили транслювали меседжі Кремля. Також медіа не дотримувались гендерного паритету.

Діана Дуцик, консультантка Ради Європи та виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» зазначила: «Результати моніторингу показали, що вибори не були головною темою, незважаючи на активну виборчу кампанію на місцях. З 43 056 новин, які були проаналізовані протягом моніторингового періоду у 33 регіональних онлайн-медіа, лише 2462 (або 5,72%) були присвячені виборам. Очевидно, це могло (разом з іншими чинниками, як-от пандемія) вплинути на низьку явку виборців в день голосування. Загалом висвітлення місцевих виборів було мало інформативним для громадян, бракувало матеріалів просвітницького характеру та матеріалів з критичним аналізом програм суб’єктів виборчого процесу, натомість в надлишку були матеріали з ознаками замовності, або «джинса». Правда, варто наголосити, що не завжди той, хто активно «джинсував» в медіа, отримував перемогу на виборах. Тому варто задуматись, чи доцільно використовувати такі нечесні методи боротьби».

Також Діана Дуцик додала, що регіональні медіа рідко дотримувалися принципу плюралізму та об’єктивного, неупередженого й збалансованого представлення політичних сил. Громадяни недоотримували інформацію про суб’єктів виборчого процесу (як про партії, так і про окремих кандидатів). Найбільше уваги місцевих онлайн-медіа отримали дві політичні сили: «Слуга народу» (партія мала яскраво виражений спектр тональностей: і позитивне, і нейтральне, і негативне висвітлення було присутнє) та «Батьківщина» (тональність більшою мірою позитивна). Серед кандидатів у мери найбільше висвітлення отримав чинний мер Києва Віталій Кличко».

«У фінальному звіті включено результати, які охоплюють і день тиші з днем голосування 25 жовтня 2020 р. На жаль, до переліку порушень з проміжних звітів (не маркована агітація, публікація соціології без необхідних реквізитів, незбалансоване висвітлення партій) додались ті, які стосуються цього періоду. А саме – поширення даних екзит-полів до закриття виборчих дільниць та здійснення агітації, як в онлайн виданнях, так і в соціальних мережах», – підкреслив Олександр Бурмагін, консультант Ради Європи та виконавчий директор ГО «Платформа прав людини».

Головна характеристика кампанії у соцмережі Facebook – конкуренція пропозицій місцевих політичних команд і кандидатів у міські голови з брендами та меседжами партій національного рівня. Часто останні виходили за межі повноважень місцевих обранців і виглядали як “репетиція” парламентських виборів. На цьому наголосила Ольга Юркова, експертка Ради Європи, співзасновниця проєкту StopFake. «Більшість партій та їхніх лідерів намагалися дискредитувати опонентів і використовували образливу лексику. Окремі тези перегукувалися з російською пропагандою та дезінформацією. Партії поширювали освітній контент про те, як користуватися новими бюлетенями або законодавчі новації. Але практично жодна не роз’яснювала глибших питань, що стосуються усвідомленого вибору. Більшість партій і кандидатів порушували день тиші», – зауважила Ольга Юркова.

Щодо можливих зовнішніх інформаційних впливів команда моніторингу, за словами Ольги Юркової, –   спостерігала декілька характерних тенденцій:

• окремі видання в ряді новин щодо російської агресії на Донбасі подавали «версії сторін конфлікту», представляючи «сторонами» Україну, з одного боку, і так звані «ДНР» і «ЛНР» з іншого, й не згадуючи, що йдеться про агресію РФ;
• наративи пропаганди Кремля висловлювалися у новинах вустами партійних спікерів, здебільшого – від партії “Опозиційна платформа – За Життя”. Серед них: “зовнішнє управління Україною”, дискредитація української влади, Православної церкви України, реформ та уряду, легітимізації окупації Криму, “теорій змови” про таємні біолабораторії Пентагону в Україні, а також нав’язування Україні російської вакцини від COVID19;
• окремі видання активно поширювали новини з непідконтрольних територій, які змальовували “мирне життя” регіону і перегукувалися з наративом легітимізації окупації Донбасу.

За словами Єлизавети Кузьменко, експертки Ради Європи, голови ГО «Асоціація «Жінки в медіа», висвітлення місцевих виборів в регіональних медіа показало, що жінки-суб’єкти моніторингу отримали лише 2 137 згадок або 12%, тоді як чоловіки – 9 725 згадок, тобто 57% медійної уваги. При цьому тема «Гендерна рівність в політиці» була в трійці найменш обговорюваних разом із темами «Національні меншини» та «Крим». Зокрема, лише 37 статей або 0,09% від загальної кількості проаналізованих 43 065 матеріалів були присвячені збільшенню політичної участі жінок.

«Журналісти і редакції зобов’язані висвітлювати діяльність кандидатів та їх програми якомога ширше, незалежно від статі. Важливим також є впровадження стратегії освіти і підготовки, а також інструментів для журналістів та інших фахівців у сфері медіа щодо розпізнавання сексизму, просування паритетного і нестереотипного зображення жінок і чоловіків в ЗМІ», – підкреслила Єлизавета Кузьменко. 

«Ми дуже цінуємо ефективну роботу коаліції громадських організацій, до якої входять «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікацій», «StopFake» та «Асоціація «Жінки в медіа»» та дякуємо за професійну роботу команді моніторингу, до якої увійшли аналітики та двадцять незалежних спеціалістів, які збирали інформацію для моніторингу. Також, цінуємо роботу Комісії з журналістської етики, яка ухвалювала рішення на основі скарг на порушення, виявлених в ході моніторингу», – зазначила Галина Смірнова, керівниця проєкту “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”.

За результатами моніторингу команда напрацювала низку висновків та рекомендацій задля адвокації важливих змін та поліпшення у сфері висвітлення подальших виборів у ЗМІ.

Отже, фахівці та фахівчині радять:

• оновити виборче законодавство і запровадити регулювання діяльності в Інтернет під час виборів як у частині проведення агітації та інформування, так і в частині моніторингу витрачання коштів виборчих фондів на подібні активності, й особливо – коштів з інших джерел, інших країн;
• передбачити систему адекватних та ефективних санкцій за порушення виборчого законодавства у сфері передвиборчої агітації, інформування виборців та висвітлення виборчого процесу, зокрема й у сфері інтернету;
• у частині дотримання гендерної рівності – вдосконалити норми виборчого законодавства, зокрема надати визначення окремим поняттям та термінам, якот «сексизм»;
• суб’єктам виборчого процесу під час кампанії у соцмережах зосередитись на власній позиції та програмних пунктах з важливих аспектів життя населеного пункту, підвищувати обізнаність аудиторії про те, як працює механізм місцевих виборів;
• проводити системну комунікацію з виборцями не лише напередодні виборів, а й у міжвиборчі періоди;
• не використовувати мову ворожнечі;
• підвищити рівень прозорості кампанії у соціальних мережах: створити публічні сторінки замість приватних профілів, обмежити кількість акаунтів, проводити несуперечливу комунікацію;
• у день тиші та день виборів відмовитися від агітації;
• підвищувати рівень знань журналістів із фактчекінгу та щодо того, як працює пропаганда та зовнішні інформаційні впливи;
• чітко розділяти політичну рекламу/агітацію та інформаційні й аналітичні матеріали;
• розширити жанрову палітру матеріалів виборчої тематики, здійснювати просвітницьку та роз’яснювальну роботу в медіа щодо виборчих процедур та механізмів голосування;
• висвітлювати діяльність кандидатів та їхні програми якомога ширше, незалежно від їхньої статі, й забезпечувати однакове й неупереджене ставлення до них;
• подавати збалансоване та інформоване обговорення поглядів та думок як жінок, так і чоловіківкандидатів. Крім того, докладати зусиль для збалансованого представництва та змістовної участі жінок як коментаторок та експерток;
• використовувати фемінітиви.

Посилання на фінальний звіт медіамоніторингу

Довідкова інформація: 

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», що фінансується ЄС і Радою Європи, має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку. Слідкуйте за новинами Проєкту на Фейсбуці. 

За додатковою інформацією звертайтесь до Оксани Тотовицької: +380632617405, [email protected]