+ перепризначення ­– політичний вплив = рецепт судової реформи

Лише максимальне усунення політичного впливу на судову гілку влади та тотальне оновлення суддівського корпусу може створити реальні передумови судової реформи в Україні. Саме такі підсумкові тези звучали сьогодні під час форуму «Доброчесна і аполітична Феміда через конституційні зміни».  Більше сотні експертів та профільних спеціалістів зібралися сьогодні для публічної дискусії щодо майбутніх конституційних змін в частині судоустрою. Серед них: провідні експерти-конституціоналісти, члени Конституційної комісії, судді Конституційного Суду, народні депутати України, фахівці Міністерства юстиції України, посли іноземних держав та представники міжнародних програм технічної підтримки.

Відкриваючи захід, архітектор конституційної реформи Польщі Віктор Осятинськийзазначив: «Якби мене запитали що потрібно змінити в українській судовій системі, то я б відповів коротко: «Усе!» Не дивно, адже про рівень довіри до судів в Україні відомо далеко за межами нашої держави. Судова гілка влади не була реформована після Революції Гідності. Рівень довіри до судів та суддів в Україні цього року побив черговий антирекорд, адже лише близько 1% громадян України повністю довіряють служителям Феміди. Водночас, як свідчать соціологічні дослідження, судова реформа разом з антикорупційною реформою є найпріоритетнішою для українців.

Однією з основних тем форуму було питання оновлення суддівського корпусу. Учасники дискутували щодо ефективності процедури переатестації та звільнення усіх суддів і подальшого перепризначення шляхом відкритого конкурсу. Секретар конституційної комісії, заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов, відстоюючи важливість переатестації зазначив: «Чи є у нас достатня кількість професіоналів, які замінять всіх суддів? Якщо ми реалісти, то відповідь на це питання буде “ні”. Такої кількості немає . Виходячи з цього, я припускаю, якщо навіть всіх звільнити і провести  прозорий конкурс, то значна кількість суддів у ньому виграє, тому що більшість з них  досить професійні»

Водночас, Тетяна Козаченко, директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції наполягаючи на першочерговості процедури звільнення та перепризначення усіх суддів, підкреслила: «Ми обурюємось справі Сенцова, але, правду кажучи, в Україні судова система така ж, і може проводити такі ж судові справи і виносити такі ж вироки».

Головний експерт судової групи Реанімаційного Пакету Реформ Роман Куйбідазазначив головні переваги процесу створення нових судів і формування їхнього суддівського корпусу через конкурс: «Для проведення конкурсів створюється спеціальний тимчасовий орган. Претендент на посаду повинен довести бездоганність своєї репутації у разі наявності негативної інформації. Повноваження суддів, які не пройшли конкурс, автоматично припиняються без негативних формулювань. Водночас немає ніякого ризику колапсу судової системи, оскільки існуючі суди припинять приймати нові справи лише після початку роботи нових судів».

Депутат Верховної Ради Сергій Власенко вважає одним з пріоритетів судової реформи усунення президентського та парламентського тиску на Феміду: «Потрібно змінити систему та повністю аполітизувати суддівський корпус, тоді судді зрозуміють, що вони не додаток АП чи ВР. До тих пір, поки не зникне у Президента та Парламенту бажання контролювати суддівську систему – нічого не зміниться».

Цього тижня буде презентовано висновок Венеційської комісії щодо проекту змін до конституції в частині правосуддя. Зокрема, європейські експерти оцінять обидва пропоновані варіанти очищення судової гілки влади: як і переатестацію, яку пропонує Адміністрація президента та яку підтримує Конституційна Комісія, так і перепризначення на якому наполягають незалежні експерти Центру Політико Правових Реформ та РПР.

Організатори певні, що така дискусія не дала очевидних відповідей, але важливо публічно обговорити проекти конституційних змін для того, аби вони могли забезпечити реальну судову реформу та відповідати вимогам суспільства. Широке обговорення не лише сприятиме вирішенню проблемних питань змін до Конституції, а й забезпечить легітимність оновленої Конституції, і широку народну підтримку в процесі імплементації  судової реформи.