Оновлений Порядок в’їзду-виїзду з Криму: нові можливості та пропозиції

Новий порядок перетину тимчасово окупованої  території Криму є значно покращеним, однак, не всі важливі рекомендації були враховані. Про це заявили правозахисники на прес-конференції 24 вересня в ...

Крим
Оновлений Порядок в’їзду-виїзду з Криму: нові можливості та пропозиції

Новий порядок перетину тимчасово окупованої  території Криму є значно покращеним, однак, не всі важливі рекомендації були враховані. Про це заявили правозахисники на прес-конференції 24 вересня в Українському кризовому медіа-центрі.

Нагадаємо, Порядок перетину, що діяв раніше, викликав хвилю зауважень експертного та правозахисного середовища. Він містив серйозні порушення закону, обмежував свободу пересування та встановлював фактичну неможливість в’їзду та виїзду із окупованої території для громадян України, іноземців тощо. Крім того, Порядок унеможливлював роботу та приїзд до Криму журналістів та правозахисників. Раніше, Правозахисний Порядок Денний у своєму зверненні до органів державної влади з цього приводу закликав ініціювати внесення змін до Порядку, залучивши при цьому представників громадськості та експертів.

Учасники конференції звернули увагу на те, що попередній Порядок перетину фактично унеможливлював  роботу та приїзд до Криму журналістів та правозахисників – тих, завдяки кому вдається отримувати інформацію про стан справ на анексованій території.

Нові зміни відкривають можливість в’їжджати до Криму іноземним журналістам та правозахисникам, членам міжнародних неурядових організацій тощо. Для здійснення журналістської діяльності представники іноземних ЗМІ повинні отримувати спеціальний дозвіл за погодженням із Міністерством інформаційної політики України, а правозахисники та представники міжнародних організацій – за погодженням із Міністерством закордонних справ.

«Дуже важливо те, що значно розширено перелік підстав для отримання дозволу для вїзду до окупованої території півострову. Для прикладу, зявилась можливість отримати такий дозвіл обом з подружжя у випадку проживання на території Криму близьких родичів або членів сім’ї одного з подружжя іноземця чи особи без громадянства. Раніше такої можливості не було, та як результат, ми могли свідчити про численні скарги з цього приводу. Інша важлива зміна це, звичайно, скасування необхідності надання підтвердження фінансової спроможності перебування в Криму» – сказала Дарія Свиридова, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини.

Правозахисники наголосили на проблемі перетину адміністративного кордону особами до 16 років, яка спрощена проте все ще  залишається складною на практиці.

«Щодо громадян України віком до 16 років, як і раніше їх в’їзд і виїзд регулюється нормами перетинання державного кордону громадянами України. Це значить, що для перетинання ними пунктів пропуску їм потрібно мати паспорт громадянина України, або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або проїзний документ. Новелою є те, що виїхати тепер з Криму дитина до 16 років може у супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників. І для цього, згідно нової норми, не треба надавати нотаріально завірену згоду від другого представника батьків». – зазначила Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії.

Вікторія Савчук, керівник юридичного напрямку Крим SOS згадала про дуже важливу новелу в Порядку перетину, а саме встановлення доступу до послуг нотаріуса в пунктах пропуску: «Це надзвичайно важлива новація для безпроблемного перетину, як громадянами України так і іноземцями, особами без громадянства. Ми не раз фіксували випадки, коли з Криму виїжджали громадяни чи інші особи, та не мали змоги реалізувати бажання покинути Крим, адже всі правочини, які засвідчуються нотаріусами на тимчасово окупованій території вважаються недійсними для України. Також такий доступ зможе зняти проблему отримання документів за нотаріальною довіреністю на території України».

Крім того, у переліку підстав, на основі яких іноземні громадяни можуть отримати дозвіл на в’їзд до Криму, з’явилися проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи задоволення релігійних потреб (виключно за клопотанням або погодженням з Міністерством культури), а також участь у заходах Меджлісу кримськотатарського народу.

Всі учасники прес-конференції висловили подяку Міністерству юстиції за надану платформу для співпраці та внесення конструктивних змін.

«Ми сьогодні презентуємо позитивний досвід громадської співпраці з урядовими структурами та Мінюстом, який оперативно відреагував на велику кількість скарг та збентеження щодо Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду із неї. На жаль, не можемо сказати, що сьогодні Порядок є таким, що не обмежує свободу пересування громадян України. Але завдяки внесенню змін щодо нагальних проблем іноземців та осіб без громадянства, вони були частково вирішені. Сподіваємось, що досвід співпраці буде продовжений». –  наголосилаДарія Свиридова.


Запис прес-конференції англійською:

https://www.youtube.com/watch?v=pbCDS1cMwrQ

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, [email protected], або до керівника робочої групи Ольги Скрипник +380503971761,[email protected]

Довідка

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві, Центр “Соціальна Дія”, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS.

Крім цього у робочій групі з питань захисту прав людини на окупованих та непідконтрольних територіях, а також ВПО працюють Центр громадянської просвіти “Альменда”, Регіональний центр прав людини, Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” та інші.

ДжерелоПлатформа “Правозахисний порядок денний”


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку