Як прозора комунікація допоможе громадам відбудуватися

Ми розуміємо, що після війни відбудовувати громаду доведеться разом із людьми, а не замість них. Тому вже зараз вчимося не просто інформувати, а справді чути мешканців, — 

каже Ірина Лукач, фахівчиня Департаменту стратегічного розвитку та цифрових трансформацій Івано-Франківської міської ради.

Разом із нею 25 посадовців, які працюють із громадськістю в трьох міських громадах, зібралися на дводенний тренінг в Івано-Франківську. Захід організувала громадська організація «Івано-Франківський регіональний центр» у співпраці з Департаментом стратегічного розвитку та цифрових трансформацій  Івано-Франківської міської ради за підтримки проєкту Ради Європи.

Ми свідомо об’єднали в одному навчанні тилові та прифронтові громади, зокрема Суми. Виклики в них різні, але мета спільна: створити систему, де голос кожного мешканця має значення. Це критично важливо як в теперішніх умовах, так і для якісного відновлення — коли люди розуміють, чому приймаються ті чи інші рішення, вони стають партнерами влади, а не спостерігачами, —

пояснює Юлія Іванова, менеджерка проєкту. 

Від формального інформування до справжньої співпраці

Дослідження стану владно-громадської взаємодії в трьох цільових громадах показує: муніципальна влада здебільшого зосереджена на інформуванні та дотриманні законодавства у сфері доступу до публічної інформації.

Інформування — найпоширеніший, але найнижчий рівень взаємодії. Це одностороння комунікація місцевої влади майже без залученості мешканців до дискусій та прийняття рішень. Громади інформують через офіційні вебсайти, соціальні мережі (найпопулярніша — фейсбук), телеграм-канали, чат-боти та ін.

Якісна робота на рівні інформування має критичне значення. Це фундамент для всього іншого. Але якщо ми зупинимося лише на ньому — не отримаємо того, що справді потрібно громадам в умовах війни та під час відновлення: ідей, підтримки та відповідальності людей за спільне майбутнє, —  

підкреслює Наталія Кобильчак, тренерка та укладачка навчальної програми. 

Більшість консультацій з громадськістю, а також частково формування консультативно-дорадчих органів у місцевих радах (рівень діалогу) посадовці проводять на виконання вимог законодавства — наприклад, щодо розробки містобудівної документації, підготовки проєктів регуляторних актів або перейменування об’єктів. Часто такі заходи мають формальний характер і спрямовані на дотримання законів, а не на отримання реального відгуку від мешканців.

Також різні форми консультацій та створення консультативно-дорадчих органів найактивніше відбуваються в межах проєктів міжнародної технічної допомоги. Зазвичай цю роботу проводять зовнішні консультанти та експерти. Проте через відсутність системності після завершення проєктної діяльності такі практики обмежуються або зовсім припиняються.

На рівні партнерства громадський бюджет (бюджет участі) є основним інструментом взаємодії. Проте у багатьох прифронтових громадах така форма участі людей у розподілі бюджетних коштів наразі не використовується. Також практикується конкурсний розподіл коштів для інститутів громадянського суспільства.

Практика замість теорії: аналіз власних вебсайтів

Учасники не лише говорили про важливість інформування, але й проводили практичні вправи з оцінки офіційних вебсайтів громад. Виявилося: не так просто знайти на сайтах органів місцевого самоврядування всі наявні інструменти громадської участі та з’ясувати, як вони працюють.

Ми самі здивувалися, наскільки складно віднайти потрібну інформацію на власному сайті, — зізнається Ірина Лукач. — Якщо фахівець не може швидко знайти, як мешканець має це зробити? Особливо коли йдеться про внутрішньо переміщених осіб, які тільки-но приїхали до міста й хочуть долучитися до життя громади.

У межах проєкту «Долучайся локально: створення засад для інклюзивного залучення громадськості до місцевого управління в Івано-Франківській, Сумській та Тернопільській територіальних громадах» розробляються реєстри інструментів громадської участі по кожній громаді, які незабаром буде оприлюднено.

Цифрові інструменти для воєнного часу

Онлайн-взаємодія набуває все більшої популярності у громадах. Вона впливає на характер та масштаби участі громадян, сприяючи розширенню кола учасників.

Під час тренінгу розглянули кращі практики: базу даних нормативних актів (namvk.if.ua), чат-боти для взаємодії з місцевою владою, електронну приймальню (emvk.if.ua). Напередодні навчання в Тернополі запрацював портал e-ternopil.gov.ua як єдина точка доступу до міських сервісів і цифрових інструментів громадської участі. Через портал можна подавати е-звернення та е-запити, брати участь у консультаціях, отримувати електронні послуги. Портал поєднаний із мобільним додатком e-Ternopil, яким користується понад 90 тисяч містян.

Вчитися залучати на кожному етапі

Окрема частина тренінгу присвячена циклу вироблення політики — як залучати мешканців на кожному етапі прийняття рішень.

Посадовці розробляли комунікативні заходи на прикладі реалізації конкретних програм:

• «Місяць здоров’я» для підтримки фізичного та психологічного здоров’я різних груп населення
• Створення дитячого будинку сімейного типу
• Популяризація професійно-технічної освіти на території Івано-Франківської громади

Ми хочемо, щоб фахівці вміли не просто планувати комунікацію, а розуміли її мету й цінність на кожному етапі формування політики на локальному рівні, — пояснює Наталія Кобильчак. — Це особливо важливо, наприклад,  для проєктів відбудови. Адже, коли люди бачать, що їхню думку справді враховують, вони готові вкладати власний час і ресурси в розбудову громади. 

Три умови для справжньої участі

Підбиваючи підсумки дводенного заходу, учасники сформулювали головний висновок: при дизайні системи залучення громадськості слід тримати в центрі уваги, що люди залучатимуться до місцевих справ тоді, коли вони:

Поінформовані та розуміють, про що йдеться. Чи виходимо ми з комунікацією до них із реальним наміром щось змінити, базуючись на запитах і потребах людей? Чи це формальність для дотримання вимог законодавства? Чи є наша комунікація чесною, а інформація, яку доносять мешканцям, повною та достовірною?

Усвідомлюють мету, свою роль та результат участі (персональний, соціальний чи інший) — розуміють, що від них хочуть і яка їхня роль.

Відчувають, що їхній внесок має значення — їхні зусилля, витрати часу не марні та не є формальною участю. Що збираємося робити з приводу питань, піднятих мешканцями? Як реагуватимемо? Що враховуватимемо, а що ні — і чому? Як доноситимемо мотиви наших дій щодо врахування чи неврахування ідей і пропозицій?

Після перемоги в Україні розпочнеться масштабна відбудова, — підсумовує Юлія Іванова. — І ключовим питанням буде не лише «що відбудовувати», а «як» — прозоро, підзвітно, з реальною участю людей. Саме для цього ми вкладаємо зусилля вже зараз: щоб місцева влада вміла працювати разом із мешканцями, а не над ними.

Проєкт реалізується за грантової підтримки проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період», що впроваджується Офісом Ради Європи в Україні в рамках ухваленого Плану дій для України «Стійкість, відновлення і відбудова» на 2023-2026 рр.