Нова редакція Закону України «Про соціальні послуги» підтримана фахівцями з недержавних організацій

Реформування системи надання соціальних послуг проходить в умовах децентралізації та переходу від фінансування установ до фінансування послуг. Аби зробити процес надання соціальних послуг на місцевому рівні максимально ефективним, потрібно забезпечити чіткі та прозорі процедурі для визначення потреб населення в таких послугах та пріоритетів для їх фінансування. Не менш важливим завданням є залучення надавачів соціальних послуг різних форм власності, створення сприятливих умов для соціальних інвестицій тощо.

Яким чином забезпечить реформування системи надання соціальних послуг нова редакція закону «Про соціальні послуги»? Це питання стало предметом громадського обговорення, що було проведено Бюро соціальних та політичних розробок 15 грудня, в агенції УКРІНФОРМ.

Захід пройшов за участі Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ праці і зайнятості населення МСП та НАНУ, Громадських рад при Міністерстві соціальної політики, Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, а також за підтримки програми ЄС «Civil society. Dialogue for progress».

Слід зауважити, що нова редакція Закону України «Про соціальні послуги» (№ 3143 від 18.09.2015) яку розробляли фахівці Міністерства соціальної політики разом з експертами недержавних організацій, Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю, на засіданні 11 листопада 2015 року, рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу.

Головна увага експертів була приділена проблемам адаптації системи соціального захисту до умов децентралізації, а також – забезпечення адресності, механізмів протидії корупції та конфлікту інтересів, створення конкурентного ринку соціальних послуг.

В засіданні взяли участь представники Громадських рад при Міністерстві соціальної політики та профільному парламентському комітеті, Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики, Європейської Комісії, ПРООНу, НДІ ПЗН, та незалежні експерти.

На засіданні були розглянуті основні проблеми системи надання соціальних послуг, які вирішує нова редакція ЗУ «Про соціальні послуги», питання організації процесу надання послуг в умовах децентралізації та можливі джерела фінансування. Оксана Сулима, начальник Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Мінсоцполітики, відзначила, що нова редакція закону, здатна усунути законодавчі колізії, які існують на сьогодні, а також забезпечити участь НУО в наданні послуг, що – в свою чергу – дозволить отримувачам соціальних послуг самостійно обирати надавачів. Конкуренція на ринку соціальних послуг стимулюватиме зростання якості цих послуг.

Учасники також обговорили те, як буде функціонувати система соціальних послуг після децентралізації. Зокрема Ігор Камінник, секретар Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики, у своїй презентації окреслив коло питань на які необхідно звернути увагу при забезпеченні діяльності з надання соціальних послуг на місцевому рівні:

– диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери;

– створення координуючих механізмів, який би дозволяв залучати соціально-відповідальний бізнес, місцеві та міжнародні фонди, кошти населення та кошти з господарсько діяльності неприбуткових організацій в соціальну сферу територіальної громади;

– забезпечення участі організацій, що об’єднують надавачів та отримувачів соціальних послуг на всіх етапах планування, вироблення пріоритетів та розробки місцевих бюджетних програм з надання соціальних послуг.

Заступник директора з наукової роботи НДІ праці та зайнятості Леонід Ільчук у своєму виступі наголосив на важливості прийняття нової редакції Закону України «Про соціальні послуги», який є сучасним та надасть можливість розвивати ринок соціальних послуг в Україні. Наголошено на необхідності мати методику визначення вартості соціальних послуг, що призведе до підвищенню їх якості.

Окремо було заторкнуто питання контролю за виявленням потреб населення в соціальній допомозі та – власне – за наданням послуг відповідно до цих потреб. Дзвенислава Чайківська, керівник лобістської групи МБФ «Карітас України», відзначила, що потрібно створити незалежний орган, що буде моніторити процеси виявлення потреб та наданням послуг. Адже на сьогодні, ми часто маємо справу з конфліктом інтересів, коли ті, хто надають послуги, самі ж їх і «виявляють». Проте питанню про те, хто і як сформує такий незалежний орган, та яке він матиме підпорядкування – було вирішено присвятити окрему дискусію.

Учасники також наголосили на необхідності інформаційної роботи в регіонах, бо часто не лише чиновники, а й саме населення не знає чи не розуміє, чим є «соціальні послуги». «Якщо ми будемо займатися цими питаннями лише в Києві, то ми навряд чи досягнемо успіху, потрібно йти на місця, роз’яснювати, садити за один стіл різних провайдерів та координувати бази клієнтів», – зазначила Олена Саєнко, засновниця «Агенції соціальних інновацій».

Важливим питання стало також обговорення координації діяльності експертних та громадських майданчиків, які створені для розробки пропозицій стосовно розвитку соціальної сфери. Голова Громадської Ради при Міністерстві соціальної політики Григорій Кабанченко зазначив, що Рада працює як ефективний механізм який дозволяє акумулювати та відпрацьовувати пропозиції недержавних організацій для їх подальшого просування. Тому об’єднання голів громадських рад зі всієї України стає важливим інструментом громадського лобіювання.

 За підсумками зустрічі учасники вирішили:

1. Посилити координування між різними експертними майдачниками для ефективного лобіювання нової редакції Закону «Про соціальні послуги» та підготувати спільні заяви разом з громадськими радами щодо необхідності внесення законопроекту на перше читання до Верховної Ради України;
2. Спільно з ПРООН провести інформаційну кампанію в регіонах України для підвищення обізнаності чиновників, провайдерів та цільових груп (клієнтів) про механізми соціального замовлення та соціальних послуг;
3. Продовжити спільну роботу з напрацювання пропозицій щодо створення незалежного моніторингового органу для контролю за виявленням потреб населення та за процесом надання соціальних послуг;
4. Розробити модель залучення соціальних інвестицій на місцевому рівні та провести пілотування в містах Одеса та Львів.