Не покосили, або Як аборигенні рослини змінюють вигляд львівського скверу

У 2017-му році сквер на вулиці Кульчицької 18 намагалися нелегально відібрати під забудову готелю та спорткомплексу. Але мешканці району відмовилися приймати таку ідею, відстояли своє право на ...

Додано:
AnzhelikaZozulia

аборигенні рослини
Не покосили, або Як аборигенні рослини змінюють вигляд львівського скверу

У 2017-му році сквер на вулиці Кульчицької 18 намагалися нелегально відібрати під забудову готелю та спорткомплексу. Але мешканці району відмовилися приймати таку ідею, відстояли своє право на громадський простір та постійно працюють над його покращенням.

Вікна Оксани виходять на  сквер. Зараз тут контрольовано буяють ділянки непокошеної трави. Так впроваджується її експериментальний проєкт зі збереження аборигенних (типових для місцевості, – І.Р.) рослин. 

Оксана – місцева активістка і членкиня громадської організації “Зручне місто”. Ландшафтним дизайном та, зокрема, темою аборигенної рослинності зацікавилася  минулого року, з початком коронакризи. З одного із навчальних курсів зрозуміла, що те, що ми вважаємо бур’янами, десь на Заході продається в розплідниках за немалі гроші. А все тому, що пижмо, деревій, полин, а також плющ і папороть там використовують на квітниках, у парках, скверах. Використовують в якості декоративних видів, оскільки вони не лише легко надаються до висадження чи приваблюють комах-запилювачів, але й просто є красивими, – ділиться Оксана.

Здобуті знання одразу захотілося втілити у реальність. Експеримент було вирішено розпочати поруч із будинком: сквер площею у майже гектар став ідеальним майданчиком з точки зору можливостей для планування та спостереження за рослинами. Для початку Оксана просто взяла фотоапарат і у прямому сенсі “полізла у траву, яку забули покосити”. Світлини окремих рослин поступово почала розміщувати на сторінці у Facebook, а паралельно – збирати все більше інформації про кожного “представника” місцевої флори. Так з’явився альбом “Біорізноманіття скверу по вул. Кульчицької”.

Аборигенні рослини у сквері на Кульчицької. Фото – Ірина Роговик

Активістка пригадує: “До того, як у сквері почали регулярно викошувати траву, тут було понад шістдесят видів рослин, які слугували домівкою для комах, їжаків, птахів, існував цільний сформований біотоп. Як тільки в нього втрутилися – кількість видів  почала сильно зменшуватися. Але скорочення біорізноманіття завжди шкодить також і людині”.

Саме тому, на її думку, у місті мають бути території не тільки для людей, але також для тварин і рослин, повинні бути виділені чіткі зони, де не ходять люди. Наприклад, можна не скошувати газони між смугами автотранспорту та на узбіччях, у промислових зонах, адже вони просто не призначені для того, аби по них прогулюватися. Та найголовніше, на думку Оксани, на захист середовища мають працювати не огорожі, а дизайн: мовляв, не воно само тут виросло через неохайність, а так і було заплановано. 

За підтримки однодумців та адміністрації Залізничного району, цієї весни у сквері на Кульчицької було обмежовано декілька ділянок газону для експерименту. “Вже котрий тиждень ми ходимо і тішимося як гарно виглядають наші “острівці” на тлі скошеної трави” – радіє Оксана. 

Оксана Софіянчук поруч із невикошеною ділянкою у сквері на Кульчицької. Фото – Ірина Роговик

Каже, що хотіла зробити одночасно щось цікаве з точки зору як ландшафтного дизайну, так і користі для довкілля і на такий крок надихнулася передусім концепцією садів Піта Удольфа. Нідерландський садівник перетворює парки і сквери мегаполісів в квітучі прерії і луки. І хоча до нас цей тренд ще не дійшов, Оксана переконана, що з аборигенних рослин можна зробити чудові декоративні композиції, які будуть подобатися мешканцям і виконувати свою природну функцію, зокрема приваблювати комах. 

“Зупинятися на цьому ми не збираємося. Хочемо впродовж цього сезону цвітіння збирати насіння, а наступного року робити окремі ландшафтні композиції, скомпоновані з місцевих видів рослин. Наприклад, в сквері росте шість видів конюшини, тому з них можна зробити окрему клумбу”, – ділиться планами Оксана. А ще додає: “Велика перевага нашого проєкту у тому, що він малозатратний, не вимагає завезення ґрунту чи посадкового матеріалу, а тому ми маємо багато простору для експериментів”. 

Текст: Ірина Роговик, Анжеліка Зозуля.

Публікація є частиною проєкту “Зелена партисипація в дії” громадської організації “Плато”. Про різнотрав’я та інші природоорієнтовані ідеї можна дізнатися з “Каталогу зелених рішень” за посиланням. Проєкт втілюється за підтримки Львівської міської ради у рамках конкурсу “Зробимо Львів кращим!”.

 


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Поблизу банку їжі “Тарілка” у Львові розпочали створення природоорієнтованого простору

У Хабі «Право на здоров’я» можна отримати комплексні психосоціальні послуги онлайн

Про новації та зміни на КПВВ з окупованим Кримом у жовтні – інфографіка

Українська освіта для кримчан: проблеми та шляхи їх вирішення

Свято "Ольвійські ленеї" в межах проєкту "Туризм спадщина та творчість"

Законопроєкти у політико-правовій сфері, на які варто звернути увагу (станом на 25 жовтня 2021 року)