На що були витрачені кошти Фонду боротьби з COVID-19: аналіз StateWatch

Експерти громадської організації StateWatch проаналізували наскільки ефективно був витрачений Фонд боротьби з COVID-19, які міністерства та відомства отримали фінансування у повному обсязі, а чиї ...

Станіслав-Шулімов
На що були витрачені кошти Фонду боротьби з COVID-19: аналіз StateWatch

Експерти громадської організації StateWatch проаналізували наскільки ефективно був витрачений Фонд боротьби з COVID-19, які міністерства та відомства отримали фінансування у повному обсязі, а чиї потреби були проігноровані.

Минулий рік Україна і світ боролися з новою загрозою – пандемією коронавірусу COVID-19. Перед українською владою постали нові виклики – боротьба з невідомим вірусом, оперативне лікування інфікованих, закриття кордонів і карантинні обмеження для всіх секторів економіки, соціальна нестабільність. Аби впоратися з цими викликами, а також швидко й ефективно спрямовувати кошти на першочергові потреби в боротьбі з коронавірусом, уряд створив Фонд боротьби з COVID-19.

Аналітик StateWatch Станіслав Шулімов дослідив чи ефективно були витрачені кошти платників податків.

“На початку пандемії ситуація була жахливою. Відразу стало зрозуміло, що питання витрачання грошей з ковідного фонду потрібно контролювати громадськості. Медичні заклади по Україні, зокрема ті опорні лікарні, які приймали хворих на COVID-19 були забезпечені засобами індивідуального захисту лише на 3%”, – говорить аналітик StateWatch Станіслав Шулімов.

Через публічний розголос і активну підтримку регіональних медіа, активістам вдалося донести інформацію до регіонів.

“Місцеві меценати, активісти купували засоби індивідуального захисту і передавали їх в лікарні. Забезпечення медичної, соціальної сфери, забезпечення шкіл засобами індивідуального захисту були профінансовані дуже мінімально. Нагадаю, влітку Міністерство освіти просило кошти для старту навчального року у розмірі 3 мільярда гривень, проте уряд відмовив. Натомість виділив кошти для Міністерства внутрішніх справ на доплати поліцейським, зокрема – це 4,7 мільярда гривень”, – розповідає Станіслав Шулімов.

Одним з резонансних фінансувань у час пандемії було витрачення коштів на будівництво доріг. Так у липні 2020 року, 35 мільярдів гривень було виділено на цю потребу. Згодом уряд перерозподілив частину  цих коштів, зокрема, на медицину, залишивши Укравтодору 26,2 мільярда гривень, розповідає активіст.

“На початку свого існування Фонд боротьби з СOVID-19  складав 64,67 мільярда гривень. Власне, вже тоді дуже багато хто говорив, що з тими механізмами розподілу коштів буде нереально їх витрати з квітня 2020 року. Механізм розподілу є досить повільними і якщо навіть їх встигнуть розподілити, витратити їх багато в чому не встигнуть. Це ми й побачили. Багато Міністерств не встигли витратити кошти”, – констатує аналітик громадської організації StateWatch Станіслав Шулімов.

В уряді заявили, що метою створення Фонду боротьби з СOVID-19 є “забезпечення грошима медичної та соціальної сфери, які очікувано стали найбільш вразливими протягом минулого року”. Проте експерти переконані, що ефективність витрачання коштів є сумнівною.

“Громадські активісти та громадські організації неодноразово закликали владу перерозподілити хоча б частину цих коштів саме на властиві цьому Фонду сектори. Частково Уряд це почув. 10 мільярдів гривень були перерозподілені, зокрема й на медичну сферу. Але, вочевидь, Україні більше потрібні гарні дороги, аніж боротьба з коронавірусом. Зокрема, це можна було помітити, коли восени не вистачало кисню в лікарнях”, – наголошує аналітик громадської організації StateWatch Станіслав Шулімов.

Варто зазначити, що з Фонду боротьби з COVID-19 також забрали 1,3 мільярда гривень на проведення місцевих виборів, а також виборів народних депутатів по декількох округах.

“Ми помітили ще декілька, невластивих Фонду, витрат. Вже наприкінці року надали гроші Міністерству юстиції, зокрема 103 мільйони гривень на погашення заборгованості у міжнародних судах. Так кошти не мають виділятися, зокрема зі спецфонду, який забезпечує здоров’я громадян”, – акцентує увагу Станіслав Шулімов.  

Перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко вважає, що створення такого Фонду вдарило по місцевим бюджетам.

“Під час першого локдауну, який тривав в Україні довгий час, місцеві бюджети досить сильно просіли. Паралельно в Україні, на той момент, тривала реформа місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою й, у тому числі, медична реформа. Отже, у нас виник величезний колапс систем. Заклади, якими користуються люди, це первинна медико-санітарна допомога та районні лікарні, або вторинна допомога, де відбувається стаціонарне лікування, вони всі були державні, а згідно з реформою 2016 року, вони почали передаватися у власність органів місцевого самоврядування. У зв’язку з нестачею грошей у місцевих бюджетах і відсутністю надходжень через розподіл Міністерством охорони здоров’я коштів з так званого ковідного фонду відбулася величезна проблема. Дійшло до того, що вкінці минулого року в лікарнях катастрофічно не вистачало ні ліжко-місць, ні точок підключення до кисневих концентраторів і навіть кисневих балонів”, – розповідає перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

Пандемія коронавірусу також пригальмувала регіональний розвиток. Ключове надходження до місцевих бюджетів – податок на дохід фізичних осіб зменшився в рази.  

На думку аналітика громадської організації StateWatch Станіслава Шулімова громада має бути активною і контролювати владу, зокрема фінансові питання – куди і наскільки ефективно витрачаються їхні податки.    

“Активна частина населення має цікавитися як витрачаються їхні податки, а для цього вона має знати якими інструментами можна промоніторити публічні фінанси. Це важливо, бо разом ми сильні. Кожен має знати й думати про те, що він відповідальний за власне життя, за життя друзів, й тільки тоді ми будемо жити в прозорій, гарній країні,де гроші йтимуть не  на дороги, а на медицину”, – наголошує аналітик.

Слухати ефір 

Джерело: Українське радіо 


Тематика публікації:                    

Останні публікації цього розділу:

У Чугуєві шукали протиотруту «зумбомбінгу»

"Добро" з Кобижчі розвиває волонтерський рух на Чернігівщині

Міждисциплінарна програма DOCU/СИНТЕЗ: виставки та записи дискусій з митцями

Експерти УГСПЛ визначили проблемні питання використання колекторами персональних даних боржників

Режисер Олексій Радинський у межах арт-резиденції від ІЗОЛЯЦІЇ дослідив індустріальні артефакти невеликого музею на Донеччині

Від теорії до практики - з чим стикнеться кочубеївська діалогова група з вирішення екологічних проблем?