“Ми навчились говорити одне з одним”: підсумки проєкту Волинського Інституту Права у Турійській громаді
У липні 2024 року Волинський Інститут Права у співпраці з Турійською селищною радою розпочав проєкт “Підтримка розвитку самоорганізації та безпосереднього народовладдя у територіальних громадах ...
Додано:
ОМГО "Волинський Інститут Права"

У липні 2024 року Волинський Інститут Права у співпраці з Турійською селищною радою розпочав проєкт “Підтримка розвитку самоорганізації та безпосереднього народовладдя у територіальних громадах Волині”.
За майже рік співпраці нам вдалося виконати низку запланованих завдань. Разом ми напрацювали проєкт статуту та положень до нього, організували серію тренінгів для посадовців та жителів про те, як вибудувати якісну владно-громадську співпрацю. Також ми провели дослідження і сформували аналітичний звіт, який селищна рада може використовувати як дорожню карту, аби далі працювати над посиленням співпраці з активними жителями.
Крім того, ми проаналізували сайт громади на доступність та зрозумілість, і дали поради, що можна покращити, аби жителям було зручніше шукати там інформацію.
Про те, які висновки зробила селищна рада після співпраці з Волинським Інститутом Права та які результати відчула вже тут і зараз – про це ми поговорили з заступницею Турійського селищного голови Жанною Яковініч.
Якою була мотивація Турійської селищної ради співпрацювати з Волинським Інститутом Права?
Я слідкувала за сторінкою Волинського Інституту Права у Facebook і постійно чула відгуки громад, з якими ви працювали. У певний момент я зрозуміла, що нам також обов’язково потрібно з вами попрацювати.
Мені дуже імпонувало те, що до заходів ви залучаєте як представників місцевого самоврядування, так і громадськості. Тому, подаючи заявку, я розуміла, що співпраця з Волинським Інститутом Права дасть змогу професійно і грамотно розпочати роботу над налагодженням комунікації між жителями та посадовцями.
Звичайно, є розуміння, що це дуже важкий процес, результати якого будуть помітними не одразу ж. Але починати його точно треба. І ми вирішили, що найкраще це буде робити разом з Волинським Інститутом Права.
Які заходи чи події, на вашу думку, були найбільш корисними?
Скажу так – корисним було все. Найбільше мені сподобалось те, що на заходах ми вчились говорити одне з одним. І я не лише про ті активності, де були присутні і жителі, і представники селищної ради – це було відчутно і на заходах винятково для представників ОМС.
Розумієте, ми, умовно кажучи, “варимось” у своїй каші і, на жаль, з деякими колегами не встигаємо впродовж дня поспілкуватись і обговорити робочі питання. Це призводить до того, що селищна рада може некомандно підходити до вирішення певних питань.
Після заходів у межах проєкту, де ми усі разом обговорювали актуальні проблеми та шукали їхні рішення, у нас навіть покращилась комунікація у межах колективу. Люди почали більше говорити, слухати, радитися, запитувати одне одного.
Зауважу, що також дуже корисним для нас став розроблений вами аналітичний звіт щодо подальшого розвитку владно-громадської співпраці, а також аналітика нашого сайту.
У межах проєкту відбувалась серія заходів для активних жителів Турійської громади, де вони вчились використовувати інструменти участі та долучатись до прийняття рішень. Чи встановила селищна рада контакт із цими людьми?
З дуже багатьма із учасників тренінгів ми налагодили комунікацію. Після заходів вони зрозуміли, що їх чують і що влада хоче налагодити співпрацю.
До прикладу, на тренінгу в селі Радовичі були присутні працівниці Купичівського ліцею, зокрема, соціальний педагог. Ми встановили з нею контакт і тепер вона допомагає реалізовувати проєкт “Підтримка реформи кращого догляду у Волинській області шляхом посилення соціальних послуг та системи догляду за дітьми”, який ми впроваджуємо за підтримки ЮНІСЕФ. Завдяки вашому тренінгу вона зрозуміла, що може долучатись до творення змін у громаді.
Також ми налагоджуємо зв’язки з представниками малого та середнього місцевого бізнесу, які були присутні на тренінгах.
Ми розуміємо, що залучити людей до тіснішої співпраці з владою – це робота не одного дня. Нам, посадовцям, потрібно постійно своїми вчинками та діями заслуговувати на довіру. Тому треба починати з маленьких кроків.
Наскільки ви задоволені напрацьованим проєктом статуту? Коли він буде прийнятий?
У січні був підписаний Закон про місцеве самоврядування і ми розуміємо, що нам потрібно діяти відповідно до нього. Візьмімо навіть бюджетний процес: у Законі прописано, що ми маємо проводити громадські слухання для обговорення проєкту бюджету. А як ми маємо їх робити, якщо в підзаконних актах немає чітко прописаної процедури? Затвердивши статут і положення до нього, ми отримуємо чіткі механізми. Це вкрай важливо, адже у селищній раді та її структурних підрозділах має бути структуризація процесів.
Якщо говорити з погляду жителів, то у статуті прописані чіткі дії, як працює той чи той інструмент участі. Тобто, людина може почитати статут або положення, зрозуміти процедуру та в який структурний підрозділ їй потрібно звертатися. Якщо в громаді є прозорі та зрозумілі механізми впливу, жителі розуміють, що їх справді хочуть долучити до прийняття рішень.
У травні ми провели громадські слухання щодо проєкту статуту. Наразі він готовий до розгляду депутатами. Очікується, що розглядати його ми будемо на сесії в червні цього року.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».