Молодіжна політика: пріоритети та цільові програми на Харківщині

Молодіжна політика є важливою сферою розвитку держави та регіонів навіть в умовах повномасштабної війни. Між тим, робота з молоддю для місцевої влади часто обмежується лише привітаннями зі святами та спільними фото. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив пріоритети молодіжної політики на Харківщині та наскільки вони відповідають цілям всеукраїнської молодіжної стратегії. 

Законодавча база та європейський досвід 

Молодіжна політика – це напрямок державної політики, націлений на всебічну якісну інтеграцію молоді до суспільно-політичного життя. Ця сфера регулюється, насамперед, Законом України «Про основні засади молодіжної політики», який визначає мету, принципи функціонування та повноваження центральних і місцевих органів влади у реалізації молодіжної політики.

Джерело: інфографіку складено на підґрунті Закону України «Про основні засади молодіжної політики»  

Українське законодавство у сфері молодіжної політики відводить більшу роль центральним органам влади, аніж місцевим. Між тим, у багатьох європейських країнах відсутнє відповідне національне законодавство та профільні міністерства. Наприклад, у Данії немає окремого закону щодо молодіжної політики, але є Акти про молодіжні школи, денний догляд, неформальну освіту та соціальні послуги. І муніципалітети у роботі з молоді керуються цими чотирма актами. У Великій Британії немає окремого «міністерства молоді», а молодіжна політика є сферою відповідальності декількох міністерств, і більшість повноважень передано місцевим адміністраціям.

Цікавим для України є досвід Естонії у реалізації молодіжної політики, де також відсутнє профільне міністерство, а, натомість, відповідальним є окремий Департамент у Міністерстві освіти та талантів. Проте, ключову роль у роботі з молоддю відіграє саме місцеве самоврядування, а для моніторингу ефективності муніципалітетів є спеціалізований сайт, на якому кожна молода людина може виставити критерії та побачити стан справ у власному регіоні. 

Національний рівень молодіжної політики 

Діюча «Національна молодіжна стратегія до 2030 року» була затверджена Указом президента України на початку 2021 року. Наразі її пріоритетними завданнями є підвищення безпеки, життєстійкості та психогігієни молоді, розвиток здорового способу життя та фізичної культури, залучення молоді до суспільного життя, підвищення самостійності й конкурентоспроможності, а також сприяння громадянській усвідомленості та інтеграції у суспільство. 

Згідно зі Стратегією, впродовж 2022-2030 років ми перебуваємо на другому етапі її реалізації. На цьому етапі органи влади мають здійснювати ефективне виконання нормативно-правових актів, державних цільових програм, інших програм, спрямованих на розв’язання питань молоді на всіх рівнях урядування, та моніторинг їх реалізації. 

Для виконання основних завдань Стратегії Кабінетом Міністрів України затверджена Державна цільова соціальна програма “Молодь України” на 2021-2025 роки.  У «Додатку 2» до Програми зазначені завдання і заходи для її виконання, які охоплюють:

• розвиток певних навичок (критичне мислення, медіа-грамотність, громадянська та екологічна свідомість);
• свідомий вибір життєвого шляху, зокрема, працевлаштування та створення молодої сім’ї;
• навчання та розвиток молодіжних працівників. 

Додаток містить очікувані результати в розрізі регіонів, кількість залучених молодих людей та обсяг виділених коштів. Проте, звітування про виконання Програми — відсутнє. Тому для громадськості не є доступною інформація щодо ефективності виконання Програми на всеукраїнському й місцевих рівнях, та чи вимірюється вона взагалі. 

У вересні 2022 року Кабінет Міністрів України затвердив «Порядок формування та діяльності Національної ради з питань молоді», який набере чинності через півроку після закінчення воєнного стану. А ще у 2022 році було створено Раду з молодіжних питань при президенті України, яка функціонує й під час воєнного стану. До її складу входять представники громадянського суспільства та профільний заступник міністра молоді й спорту. 

Також у 2023 році Постановою КМУ утворено Український молодіжний фонд – інституцію, що має займатися грошовою підтримкою молодіжних проєктів на конкурсній основі. Згідно з «Додатком 2» до цільової програми «Молодь України» щорічно з 2022 по 2025 рік з державного бюджету на забезпечення діяльності Фонду має виділятися 45 млн грн. Програма зобов’язує Фонд щорічно фінансувати 100 молодіжних заходів, які сумарно охоплюватимуть півмільйона молодих людей. Між тим, досі не оприлюднена звітність за 2023 рік з тим, чи виконуються ці показники, та, чи витрачаються кошти державного бюджету за призначенням. 

Отже, на державному рівні існує Стратегія, яка задає траєкторію руху для розвитку молодіжної політики. Для реалізації завдань Стратегії розроблена та прийнята цільова Програма, створений відповідний Фонд і консультативно-дорадчі органи, функціонує профільне міністерство. Щоправда, органи влади не звітуються регулярно та публічно про їхню ефективність. 

Молодіжна політика в Харківській області 

На рівні Харківського регіону функціонують дві цільові програми, що сфокусовані на молодіжній сфері. Проте, відсутні консультативно-дорадчі органі, які репрезентують думку молоді області та могли б долучитися до розробки та реалізації цих програм на всіх етапах. 

Харківська обласна рада затвердила  «Соціальну Програму розвитку фізичної культури і спорту, молодіжних ініціатив та формування здорового способу життя у Харківській області на 2019-2026 роки» наприкінці 2018 року. Вже назва програма свідчить про чергове відтворення в неї старої чиновницької звички поєднувати молодіжну політику з розвитком спорту. 

Пункт V «Заходів програми» перелічує завдання, які заплановані для реалізації державної молодіжної політики та забезпечення підтримки діяльності Харківського обласного молодіжного центру. Серед них: організація заходів для різнобічного розвитку молоді та співпраці з органами влади, пропаганда здорового способу життя, робота з профорієнтації, покращення функціонування Молодіжного центру, нагородження за досягнення в молодіжній політиці та її висвітлення у ЗМІ. 

Найбільше коштів розробники Програми запланували на діяльність обласного молодіжного центру – від 3 до 10 мільйонів на рік. На виготовлення та розповсюдження інформаційних матеріалів щодо реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні скромно заклали від 100 до 216 тисяч щорічно, а на матеріальне заохочення за досягнення у сфері «молодіжна політика» лауреатам премії ім. О.С. Масельского – від 10 до 20 тисяч щорічно (востаннє її проводили у 2021 році). 

Окрім цієї програми, Обласна рада затвердила у лютому 2024 року «Регіональну програму національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2024 – 2028 роки», яка націлена на розвиток національно-культурної та громадянської ідентичності. 

Найдорожчим заходом у цій програмі є функціонування дитячого закладу оздоровлення та національно-патріотичного виховання «Захисник» – понад 13 млн. грн. щорічно. Цей дитячий заклад вирізняється не лише своєю значною (у порівнянні з іншими заходами Програми) вартістю, але й тим, що інформація про нього не є доступною для громадськості. На сайті Харківської обласної держадміністрації є лише одна згадка про будівництво Центру патріотичного виховання молоді на базі Обласного молодіжного центру, яка датована 31 серпня 2023 року. 

Інші завдання програми помітно дешевші за дитячий заклад «Захисник».  На створення «Книги пам’яті» про випускників закладів освіти, які загинули в боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України, щорічно закладено по півмільйона грн. На створення в закладах освіти музейних кімнат військово-історичного профілю – по 200 тис. грн. щороку.

Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних з офіційного сайту Харківської обласної ради 

Дослідження молодіжних цільових програм Харківщині вказує на пріоритетність  для органів влади розвитку національно-патріотичного виховання та пропагування здорового образу життя. І вони абсолютно ігнорують один з елементів національної стратегії – підготовку та розвиток молодіжних працівників. Це свідчить про відсутність синхронізації молодіжної політики на всеукраїнському та обласному рівнях. 

Висновки та рекомендації 

Молодіжна політика, безумовно, є важливою складовою розвитку держави. І навіть попри повномасштабне вторгнення, відповідне регулююче законодавство продовжує оновлюватись. Зокрема, у 2022-23 роках був утворений Український молодіжний фонд, затверджено Положення про Національну раду з питань молоді та створено Раду з молодіжних питань при президентові України.

На відміну від багатьох європейських держав, в Україні законодавство визначає ключову роль центральних органів влади у реалізації молодіжної політики. На них покладено широкий спектр завдань, зокрема, з координації діяльності усіх молодіжних просторів на місцях. Натомість, європейський досвід свідчить про більшу ефективність самостійного місцевого самоврядування у питаннях молодіжної політики, ніж надбудови до державного апарату декількох рад за наявності профільного міністерства.

На рівні Харківської області затверджені дві регіональні цільові програми, що сконцентровані на роботі з молоддю – в одній «молодіжні ініціативи» обмежені спортивною сферою, а інша сфокусована на національно-патріотичному вихованні дітей та молоді. Вочевидь, ці дві програми не охоплюють усіх проблемних питань, пов’язаних із молодіжною політикою. До того ж при Харківській обласній держадміністрації та при облраді відсутні відповідні молодіжні ради як консультативно-дорадчі органи.

Аналіз регіональних програм показує, що з повномасштабним вторгненням загострилося питання національно-патріотичного виховання молоді. На 2024 рік Обласна рада найбільше коштів (13,7 млн грн) заклала на функціонування закладу національно-патріотичного виховання дітей та молоді, який ще навіть не відкритий. Чиновники у цільових програмах також досі поєднують молодь та спорт, акцентуючи на здоров’ї, але – лише його фізіологічній складовій (хоча в Національній молодіжній стратегії йдеться і про ментальне здоров’я). Також регіональні програми не синхронізовані з Національною стратегією в питанні підготовки та розвитку молодіжних працівників. В обох обласних програмах взагалі немає згадок про молодіжних працівників й набуття ними необхідної кваліфікації. 

Відповідно, результати дослідження дозволяють сформувати наступні рекомендації для органів державної влади та місцевого самоврядування Харківської області:

• Проведення моніторингу та дослідження потреб молоді регіону.
• Створення однієї цільової програми, яка буде сконцентрована на молоді та молодіжній політиці. Без поєднання зі спортивною галуззю, але з урахуванням пріоритетів Національної молодіжної стратегії.
• Утворення молодіжного консультативно-дорадчого органу, що братиме участь у всіх етапах розробки, прийняття та реалізації регіональної програми у галузі молодіжної політики.
• Регулярне щорічне звітування за результатами впровадження програми та виконання критеріїв ефективності, що буде доступним для громадськості.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».