Міжнародна правозахисна місія Будинків прав людини відвідала Крим

З візиту до окупованого Криму повернулася міжнародна правозахисна місія Будинків прав людини, за участі представників з України, Білорусії та Азейбарджану. За 4 дні, 14-18 вересня, правозахисники провели близько 20 зустрічей, у яких брали участь близько 50 осіб – журналістів, активістів, постраждалих від порушень прав людини, родичів та адвокатів політв’язнів. Місію організували Центр інформації про права людини за підтримки Фонду Будинків прав людини (Норвегія) та People in Need (Чехія). «Сьогодні Росія не надає можливості міжнародним структурам потрапити на територію Криму за українським мандатом. І ми розуміємо, що жодна міжнародна місія не поїде на територію окупованого Криму за мандатом Росії. […] Ця місія була організована, щоб показати, що такий доступ можливий», – розповіла Дар’я Свиридова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Під час візиту правозахисники документували свідчення про ситуацію зі свободою слова, мирних зібрань, об’єднання та асоціацій, умови діяльності правозахисників і юристів. «Я була вражена масштабами заходів і методами, які використовуються в Криму. Навіть якщо стежити за інформацією з українських і доступних кримських джерел, на відстані важко уявити масштаби», – зазначила Тетяна Ревяко, представниця Білоруського Дому прав людини імені Бориса Звозскова. «Усі ці кричущі випадки порушення прав людини у Криму […] є не випадковими, а цілком системними і спланованими, тому що ми бачимо синхронність дій різних органів. Дуже важливо, щоб про це більше говорили, тому що і на міжнародній арені, і в Україні тема Криму зараз відходить на другий план», – додав Кирило Єкимов, представник Освітнього Дому прав людини у Чернігові.

«Часто, коли представники України виступають на міжнародних майданчиках, можна почути закиди в необ’єктивності та упередженості. У цій місії були представники інших країн. Важливо, що ці люди бачили це на власні очі і можуть бути об’єктивним каналом інформації для міжнародної спільноти», – зазначила Тетяна Печончик, голова Центру інформації з прав людини та член Кримського дому прав людини. Дар’я Свиридова додала, що, хоча Україна зараз не може напряму вплинути на ситуацію в Криму, про усі порушення прав і свобод кримчанам варто подавати заяви до правоохоронних органів України та міжнародних інстанцій.

Правозахисники зазначили, що не приховували від окупаційної влади мети свого візиту. Під час перетину адміністративного кордону кожного індивідуально розпитували про мету поїздки та сканували паспорти. Після того, за їхніми словами, стеження з боку російських спецслужб не помітили. На сьогодні відомо про один випадок, коли спецслужби сконтактували з одним із учасників зустрічей.

Правозахисники наголошують на необхідності спросити чинну процедуру допуску міжнародних правозахисних місій на півострів за українським законодавством. За їхніми словами, чинний дозвільний порядок створює додаткові бар’єри. «Щоб отримати дозвіл, треба один раз приїхати, щоб подати документи, ще раз приїхати, щоб отримати дозвіл або відмову. Усі документи мають подаватися українською мовою. Іноземець не може подати документи через українське консульство у своїй країні чи онлайн. Це могло б суттєво спростити порядок в’їзду і відкрити такі можливості для правозахисників з усіх країн», – зазначила Дар’я Свиридова. Також закликають активізувати роботу над механізмом захисту політв’язнів та їхніх родин.

За підсумками візиту правозахисники готують розширений звіт, його оприлюднять у жовтні.

Під час поїздки правозахисники відвідали Армянськ, поблизу якого наприкінці серпня відбувся викид в атмосферу шкідливих речовин із кислотного відстійника заводу «Титанові інвестиції» («Кримський титан»). За їхніми словами, дерева у місті пожовклі частково або повністю, із деяких повністю осипалося листя. Багато мешканців ходять у масках. «Ми спілкувалися з багатьма мешканцями Криму, люди багато говорять про це. Вони кажуть, що кримські медіа нічого про це  не пишуть і вони отримують інформацію із заблокованих ресурсів, використовуючи VPN», – розповів Кирило Єкимов.

Джерело: УКМЦ.