Місцеві бюджети в умовах воєнного стану: громади Рівненщини обмінялися досвідом

Березнівська громада стала місцем зустрічі селищних та міських територіальних громад Рівненської області, де ОМС обмінювалися досвідом у питанні ефективного наповнення та раціонального використання місцевого бюджету в умовах воєнного стану.

Захід організувала команда Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Рівненській області. Як розповів керівник офісу Руслан Сивий, метою такої зустрічі було ознайомити громади із досвідом Березнівської міської ради щодо збільшення надходжень до місцевих бюджетів, а також знайомство ОМС із кращими практиками ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, обговорення шляхів економії бюджетних ресурсів і адміністрування місцевих податків та зборів.

Розпочалася зустріч із виступу Березнівського міського голови Руслана Пилипчука, який презентував досягнення та виклики для громади під час війни.  Продовжили зустріч темою впливу воєнного стану на бюджети громад Рівненщини. Радниця офісу з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу Ірина Кондратюк проаналізувала місцеві бюджети області та зазначила, що найбільшу частину податкових надходжень місцевих бюджетів Рівненщини займають податки на доходи фізичних осіб, також значну частину становлять місцеві податки та збори. Представлено аналіз надходження місцевих податків та зборів на 1 жителя, а також податкових надходжень на 1 жителя за мінусом “військового” ПДФО.

Вона також говорила й про витрати громад: «Найбільшу частку видатків місцевих бюджетів Рівненщини займають видатки на освіту. Варто зазначити, що в період воєнного стану значно зросли видатки місцевих бюджетів  на заходи та роботи з територіальної оборони».

Повертаючись до теми ефективного наповнення та раціонального використання місцевого бюджету, далі – учасникам зустрічі були презентовані заходи, які використовує Березнівська громада щодо збільшення надходжень. Заступник міського голови Віталій Старінський повідомив, що майже дві третини (59,5%) усіх податкових надходжень до бюджету Березнівської МТГ у 2023 році забезпечив податок з доходів фізичних осіб.

За його словами, для бюджету Березнівської МТГ вагоме значення мають й доходи від місцевих податків і зборів. У громаді справляють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендну плату, плату за землю, транспортний податок, єдиний податок.

Віталій Старінський розповів й про заходи щодо збільшення надходжень до бюджету. Перше, що зробила громада – провела аналіз наявного податкового боргу щодо місцевих податків на основі інформації Головного управління ДПС у Рівненській області та фінансового управління міської ради. Другий крок – ведеться робота з боржниками (надання інформації старостинським округам міської ради, підготовка листів, претензій, інформування боржника про наявність боргу, через соціальні мережі, інформування боржників локально, які працюють в бюджетних установах, підприємствах громади.

Третій крок – інформування Головного управління ДПС у Рівненській області щодо злісних платників шляхом стягнення боргу у судовому порядку, накладання арешту на майно, блокування рахунків, заборони виїзду за кордон, звернення до виконавчої служби щодо виконання судових рішень.

Від теми збільшення надходжень розмова перейшла до механізмів ефективного та раціонального використання бюджетних коштів. Про цей досвід Березнівської громади говорила начальниця фінансового управління міської ради Наталія Гайдук:

«Важливо не лише працювати над нарощенням надходжень до бюджету, а й забезпечити максимально ефективне використання отриманих фінансових ресурсів. Саме тому міською радою було прийнято ряд управлінських рішень, направлених на забезпечення ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, дотримання бюджетної дисципліни, економії фінансових ресурсів тощо».

Громада розробила перспективний план дій у напрямку ефективного використання коштів, розказала начфін, і розпочала із внесення змін до структури фінансового управління міської ради та створення сектору фінансового аналізу та внутрішнього контролю.

Далі – було започатковано розширений аналіз фінансово-господарської діяльності та дотримання фінансово-бюджетної дисципліни. Впроваджено й постійний моніторинг ефективного використання енергоносіїв із негайними заходами при зростанні споживання. А керівникам закладів дозволено розподіляти зекономлені кошти на першочергові потреби та покращення матеріально-технічної бази. Міською радою визначено також й 3 основні напрямки забезпечення економії фінансових ресурсів та максимально ефективного використання бюджетних коштів за видатками міського бюджету, – розповіла Наталія Гайдук.

Перший – оптимізація мережі та штатної чисельності. Цей напрямок про зменшення кількості установ шляхом приєднання або ліквідації для забезпечення оптимальної мережі закладів, проведення оптимізації штатної чисельності з дотриманням норм щодо надання якісних та доступних послуг населення.

Другий напрямок – мінімізація втрат бюджету. Громадою проведено аналіз втрат, пов’язаних з сплатою ЄСВ, нарахованого на заробітну плату працівників, які працюють на неповні ставки, а також запроваджено заходи з енергозбереження та енергоефективності. 

Третій напрямок – заходи економії бюджетних ресурсів та залучення додаткових коштів. Громадою забезпечено підтримку ініціатив та участь у співфінансуванні грантових проєктів. А також міська рада надала можливість керівникам закладів та установ самостійно розприділяти частину зекономлених коштів та направляти їх на першочергові потреби та покращення матеріально-технічної бази.

Підсумовуючи свій виступ Наталія Гайдук зазначила, що усі запроваджені заходи з економії фінансових ресурсів мають довготривалу дію та працюють на перспективу.

Наприкінці зустрічі відбулася дискусія між учасниками. Особливу зацікавленість викликало питання щодо адміністрування місцевих податків та зборів як дієвого механізму нарощення дохідної частини місцевого бюджету – зазначила Ірина Кондратюк, – оскільки обговорювалася готовність громад взяти на себе такі повноваження, звісно ж з внесенням змін в чинне законодавство.

У процесі обговорення Руслан Сивий зазначив, що єдині ставки по нерухомому майну не можуть бути однакові у центрі громади та віддалених населених пунктах громади, з чим погодилися присутні голови громад. Присутні керівники громад зазначили, що досвід Березнівської громади, з врахуванням особливостей, може бути застосований у своїх громадах.

«Ми організували цей захід для громад Рівненщини, адже тема ефективного використання місцевого бюджету під час війни є надзвичайно важливою, оскільки в умовах обмежених ресурсів громада повинна максимально раціонально розподіляти кошти для забезпечення життєво необхідних потреб. Це дозволяє підтримувати функціонування критичної інфраструктури, соціальних послуг і безпеки, а також сприяє стабільності та відновленню громади в складні часи», – підсумував Руслан Сивий.