Локалізація в машинобудуванні: як Україні перемогти у конкуренції

15 липня за ініціативи Київського міжнародного економічного форуму, Федерації роботодавців України та Центру розвитку ринкової економіки пройшло обговорення локалізації у машинобудівній галузі. ...

Локалізація в машинобудуванні: як Україні перемогти у конкуренції

15 липня за ініціативи Київського міжнародного економічного форуму, Федерації роботодавців України та Центру розвитку ринкової економіки пройшло обговорення локалізації у машинобудівній галузі. Авторською командою було презентовано розрахунки до зареєстрованого в Раді законопроекту №3739.

Подія пройшла у форматі круглого столу за участі авторів законопроекту –  Дмитра Наталухи, Дмитра Кисилевського. Також експертів з економічних та юридичних питань – Ігора Гужви, експерта CMD-Ukraine, Руслана Іллічова та Дмитра Олійника представників ФРУ, Тараса Качки, заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства – торгового представника України, Альони Омельченко, керівника практики міжнародної торгівлі юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», Володимира Власюка, директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза»,  та керівників промислових підприємств.

«Законопроєкт повертає здоровий глузд в політику державних закупівель. Загальновідомий факт –  проникнення імпорту в держзакупівлі в країнах Євросоюзу і США не перевищує 5-7%. А в Україні проникнення імпорту –  майже 40%. Це означає, що ми грошима українських платників податків створюємо робочі місця в інших країнах», - пояснив автор законопроекту, Дмитро Кисилевський

Крім того, за  словами нардепа, падіння промислового виробництва за перші 5 місяців 2020 склало 8,7%. Але спад переробної промисловості, де більша додана вартість, досяг 15,6%. Кисилевський зазначив, що Україна не має можливості «залити свою економіку грошима», як це зробили США і країни ЄС.

«Молоді галузі промисловості не можуть відразу скористатися можливостями відкритого ринку, коли вони безумовно змушені інтегруватися в глобальний економічний вимір і конкурувати не на рівних, будучи абсолютно незахищеними, з економічними секторами більш розвинених країн», – акцентував Голова Комітету економічного розвитку, Дмитро Наталуха

За його словами, локалізація – один з інструментів, яким Україна може захиститися, інвестувати і виростити свої власні галузі, які дадуть їй можливість економічного зростання

«Наш ринок державних закупівель безпрецедентно відкритий в односторонньому порядку. Це було зроблено, щоб побороти корупцію. Це повинно вирішити проблему державних фінансів, а не економіки. І те, що ми маємо зараз – хороша система», - зазначив заступник міністра економіки, Тарас Качка

У той же час, як зауважив торгпред, український ринок держзакупівель відкритий в односторонньому порядку для близько 80% всіх держав, зокрема для Казахстану, Білорусі та Туреччини. За його словами, Україна повинна «налаштувати» свою систему закупівель для більшої присутності на ринках державних закупівель інших держав.

Запропоновані у законопроекті зміни полягають у запровадженні рівня локалізації, як інструменту розвитку вітчизняної промисловості. Підприємства, отримавши від держави кошти у вигляді оплати за поставлені товари або надані послуги, запустять процес мультиплікації доходу в економіці через міжгалузеві зв’язки з іншими компаніями та створення нових робочих місць.

«При підготовці законопроекту були проаналізовані дані за обсягами держзакупівель за останні 5 років. Обсяг прямих закупівель в системі Prozorro в сферах наземного транспорту, комунальної техніки та енергетичного обладнання становить 51 млрд грн. Але до квітня місяця 2020 року квазі-публічні закупівлі здійснювались поза системою Prozorro. Загальна сума закупівель – 69 млрд грн. За приблизними оцінками, не відбулося закупівлі на загальну суму близько $ 1 млрд», - коментуючи розрахунки повідомив Ігор Гужва

Згідно з результатами опитування ключових замовників, вони планують витратити на придбання техніки близько 150 млрд. грн. в наступні 5 років.

Також Гужва зазначив, що в Україні більше 100 компаній-виробників. А з урахуванням мультиплікативного ефекту, у виробництві будуть задіяні ще близько 4 тисяч компаній-постачальників різних складових.

В свою чергу, Руслан Іллічов спростував критику документа щодо можливого збитку від прийняття законопроекту, в першу чергу, для європейських компаній. Дана критика звучала і з боку посла Євросоюзу в Україні.

«Неправда, що ми працюємо в збиток європейським компаніям. Наша практика низької ціни на державні закупівлі давно привела до того, що конкуренція розгортається не між українськими та європейськими компаніями, а між відразу кількома компаніями з Китаю, трохи Туреччини і Білорусь. І в цій ситуації виникає парадокс, коли локалізована з німцями бурова Discovery програє китайцям і таких прикладів багато», – сказав гендиректор Федерації роботодавців, Руслан Іллічов

Учасники круглого столу, резюмуючи обговорення, погодились у необхідності введення локалізації у публічних закупівлях і закликали Верховну Раду підтримати законопроект №3739. 


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Тут курять. Чому необхідно посилювати антитютюнове законодавство

Новий комікс про журналістську етику від Олександра Грехова

Mezzanine, Masterskaya та Інститут звуку отримали грантову підтримку від «Креативної Європи»

Громадський центр правосуддя подав скаргу до Європейського суду з прав людини щодо порушення Україною права на справедливий суд

Право на розірвання шлюбу - поради для кримчан та переселенців

Консультанти АМУ у Миколаєві провели онлайн-зустріч із громадами щодо вирішення нагальних кадрових питань