Локалізація в машинобудуванні: як Україні перемогти у конкуренції

15 липня за ініціативи Київського міжнародного економічного форуму, Федерації роботодавців України та Центру розвитку ринкової економіки пройшло обговорення локалізації у машинобудівній галузі. ...

Локалізація в машинобудуванні: як Україні перемогти у конкуренції

15 липня за ініціативи Київського міжнародного економічного форуму, Федерації роботодавців України та Центру розвитку ринкової економіки пройшло обговорення локалізації у машинобудівній галузі. Авторською командою було презентовано розрахунки до зареєстрованого в Раді законопроекту №3739.

Подія пройшла у форматі круглого столу за участі авторів законопроекту –  Дмитра Наталухи, Дмитра Кисилевського. Також експертів з економічних та юридичних питань – Ігора Гужви, експерта CMD-Ukraine, Руслана Іллічова та Дмитра Олійника представників ФРУ, Тараса Качки, заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства – торгового представника України, Альони Омельченко, керівника практики міжнародної торгівлі юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», Володимира Власюка, директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза»,  та керівників промислових підприємств.

«Законопроєкт повертає здоровий глузд в політику державних закупівель. Загальновідомий факт –  проникнення імпорту в держзакупівлі в країнах Євросоюзу і США не перевищує 5-7%. А в Україні проникнення імпорту –  майже 40%. Це означає, що ми грошима українських платників податків створюємо робочі місця в інших країнах», - пояснив автор законопроекту, Дмитро Кисилевський

Крім того, за  словами нардепа, падіння промислового виробництва за перші 5 місяців 2020 склало 8,7%. Але спад переробної промисловості, де більша додана вартість, досяг 15,6%. Кисилевський зазначив, що Україна не має можливості «залити свою економіку грошима», як це зробили США і країни ЄС.

«Молоді галузі промисловості не можуть відразу скористатися можливостями відкритого ринку, коли вони безумовно змушені інтегруватися в глобальний економічний вимір і конкурувати не на рівних, будучи абсолютно незахищеними, з економічними секторами більш розвинених країн», – акцентував Голова Комітету економічного розвитку, Дмитро Наталуха

За його словами, локалізація – один з інструментів, яким Україна може захиститися, інвестувати і виростити свої власні галузі, які дадуть їй можливість економічного зростання

«Наш ринок державних закупівель безпрецедентно відкритий в односторонньому порядку. Це було зроблено, щоб побороти корупцію. Це повинно вирішити проблему державних фінансів, а не економіки. І те, що ми маємо зараз – хороша система», - зазначив заступник міністра економіки, Тарас Качка

У той же час, як зауважив торгпред, український ринок держзакупівель відкритий в односторонньому порядку для близько 80% всіх держав, зокрема для Казахстану, Білорусі та Туреччини. За його словами, Україна повинна «налаштувати» свою систему закупівель для більшої присутності на ринках державних закупівель інших держав.

Запропоновані у законопроекті зміни полягають у запровадженні рівня локалізації, як інструменту розвитку вітчизняної промисловості. Підприємства, отримавши від держави кошти у вигляді оплати за поставлені товари або надані послуги, запустять процес мультиплікації доходу в економіці через міжгалузеві зв’язки з іншими компаніями та створення нових робочих місць.

«При підготовці законопроекту були проаналізовані дані за обсягами держзакупівель за останні 5 років. Обсяг прямих закупівель в системі Prozorro в сферах наземного транспорту, комунальної техніки та енергетичного обладнання становить 51 млрд грн. Але до квітня місяця 2020 року квазі-публічні закупівлі здійснювались поза системою Prozorro. Загальна сума закупівель – 69 млрд грн. За приблизними оцінками, не відбулося закупівлі на загальну суму близько $ 1 млрд», - коментуючи розрахунки повідомив Ігор Гужва

Згідно з результатами опитування ключових замовників, вони планують витратити на придбання техніки близько 150 млрд. грн. в наступні 5 років.

Також Гужва зазначив, що в Україні більше 100 компаній-виробників. А з урахуванням мультиплікативного ефекту, у виробництві будуть задіяні ще близько 4 тисяч компаній-постачальників різних складових.

В свою чергу, Руслан Іллічов спростував критику документа щодо можливого збитку від прийняття законопроекту, в першу чергу, для європейських компаній. Дана критика звучала і з боку посла Євросоюзу в Україні.

«Неправда, що ми працюємо в збиток європейським компаніям. Наша практика низької ціни на державні закупівлі давно привела до того, що конкуренція розгортається не між українськими та європейськими компаніями, а між відразу кількома компаніями з Китаю, трохи Туреччини і Білорусь. І в цій ситуації виникає парадокс, коли локалізована з німцями бурова Discovery програє китайцям і таких прикладів багато», – сказав гендиректор Федерації роботодавців, Руслан Іллічов

Учасники круглого столу, резюмуючи обговорення, погодились у необхідності введення локалізації у публічних закупівлях і закликали Верховну Раду підтримати законопроект №3739. 


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

«Сусідська варта» на Одещині сприяє вирішенню безпекових проблем у громадах

Забезпечення якісної освіти в громаді в умовах децентралізації

Оновлені умови дистанційного навчання у школах

Триває онлайн-курс про дистанційне навчання

Уряд виділив понад пів мільярда гривень на дезінфекційні засоби для шкіл

Гречка, концерти та дитячі майданчики: чому передвиборча «благодійність» шкодить благодійному сектору