Креативність проти ботів: Ольга Сімсон про переваги креативності у праві

Навіщо правникам бути креативними? Які місця посідає Україна за показниками креативності? Якими якостями потрібно володіти, щоб назвати себе “креативним правником”? Ольга Сімсон, директор ILTI, розповіла на відкритій лекції у Києві про необхідність креативності для правників. Захід організувала Школа права УКУ за підтримки USAID Ukraine.

“Ми, юристи, мислимо не дуже креативно: якщо є щось в законодавстві, то ми це помічаємо, якщо немає – ну то це не наша сфера”, – описує юристів Ольга Сімсон.

У світі розуміють необхідність креативності у різних сферах життя, включаючи право. Про це свідчать рейтинги Глобального інноваційного індексу, Глобального індексу креативності та дослідження Legal Talents Report.

Глобальний інноваційний індекс. Щороку його складає Всесвітня організація інтелектуальної власності (спеціалізована структура ООН). Україна минулого року була 50-та, а тепер 43-тя. Є показники, які підвищують рівень України в рейтингу, зокрема рівень креативності, рівень генерування знань та інтелектуальних продуктів (27-ма позиція за цим індикатором). У свою чергу, нашу позицію значно понижує інституційне середовище (державні органи,їх ефективність та регуляторне середовище). За цим індикатором наше місце у рейтингу 107-ме.

“Регуляторне середовище як частина інституційного середовища значно погіршує нашу позицію на світовій арені, незважаючи на те, що ми креативні та інтелектуальні українці і рівень освіти є дуже високий”, - зазначає Ольга Сімсон.

Згідно з Legal Talents Report серед якостей та кваліфікацій, які потрібно розвивати юристам, креативність займає вагоме місце. Юридичні департаменти в компаніях поставили креативність на 2-ге місце по важливості після проектного менеджменту. Юристи поставили креативність на 4-те місце після критичного мислення, комунікативних навичок та самовдосконалення.

Глобальний індекс креативності. Він включає три складові: талант, технологічність та толерантність. За талантами ми на 24-му місці, за технологічністю – на 43-му, а за толерантністю – на 105-му. Середній показник – 45-те місце.

Саме зараз час українським юристам додати креативності у свою практику, аби залишитися конкурентоспроможними на ринку. “Треба дивитися на світ ширше, ніж ваша спеціалізація. Це дозволить завжди бути попереду. Коли ви передбачаєте, куди буде рухатися ринок, ви можете абсолютно по-іншому позиціонувати себе на ринку, ви можете йти в ті сфери, які будуть драйверами і навпаки йти з тих, які вже стагнують”, - радить Ольга Сімсон.

Шлях світу до креативності

Інформаційна ера почалася з винайдення комп’ютера у 1975 (Стів Джобс).

Глобальна ера з’явилася з винайденням Інтернету у 1990 (Тім Бернерс). Комунікаційна ера почалася з появою соціальних мереж у 2004 (Марк Цукерберг).  

Діджитал ера розпочалася і триває досі з появою електронної комерції у 2004 (Тім О’Райлі). Люди почали застосовувати інтернет та соціальні мережі для просування себе, свого продукту на ринку.

Ера діджиталізації змінила не лише економіку, але і юриспруденцію. Виникають нові суспільні відносини, на які реагують правники, проте із запізненням. З’явилася потреба регулювати електронну комерцію.

Крім появи нових законів, що регулюють нові суспільні відносини, діджиталізація сприяла появі нових лідерів думок. Вони формують суспільні думки краще, ніж якісь норми чи закони. Юристи відстають. Останнім часом менше людей читають законодавство, пресу, наукову літературу. “Можна зробити гарний закон, а потім спаскудити його в суспільстві так, що суспільство почне активно протидіяти, не сприймати його. І потім державні органи починають йти на поводу. Закон йде до конституційного суду. І все починає підстроюватися під думку якоїсь людини або політичної групи”, - розповідає правозахисниця Ольга Сімсон.

В політику креативність прийшла вже давно, доказом чого є передвиборча кампанія 2019 в Україні. Яскравий приклад, як таку креативність перенесли на юриспруденцію, можна побачити нижче у відео. Дмитро Остапенко та Артем Дунець запропонували креативний підхід для обговорення серйозної тематики, яка стосується верховенства права.

Хто такі креативні юристи?

Юристи – це не обов’язково люди в костюмах, які здатні знайти одне єдине правильне рішення серед безлічі можливих.

Джой Гілфорд у 1976 році запропонував концепцію креативності, за якою є два типи мислення:

• конвергентне мислення/ інтелект (тип мислення, коли людині, що вирішує задачу, треба на основі множинності умов знайти єдине правильне рішення);
• дивергентне мислення/ креативність (тип мислення допускає варіювання шляхів рішення проблеми та призводить до неочікуваних висновків та результат).

“Ми, юристи, вважаємо, що потрібно дійти до істини. Істина одна. Здається, не зовсім так, тому що є дивергентне мислення, яке допускає варіацію рішень. Можна змінити думку і це не погано”, – вважає Ольга Сімсон.

Ознаки креативності за Гілфордом:

• здатність до виявлення і постановки проблем;
• здатність до генерування великого числа ідей;
• гнучкість – здатність продукувати різні ідеї;
• оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно;  
• здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;
• здатність вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.

Якщо розглянути ці “креативні” ознаки, то видно, що кожна з них повинна бути притаманна професійним правникам. Більше того, сама професія юриста потребує наявності креативності, адже тлумачення норм, підбір прецедентів та кейсів потребує креативного підходу, а аргументація  – це взагалі широке поле для вияву оригінального, креативного підходу. “Креативність вимагається від юристів сучасним ринком. Вона дає конкурентну перевагу”, – додає Ольга Сімсон.

Не всі юристи відповідають вимогам ринку. “Юристи не вивчають підприємництво, вони не вивчають креативно мислення, навіть критичне мислення. Вони не підготовлені до нестандартних умов. Закон також треба критично осмислювати, тому що закон не завжди відповідає моральним нормам чи ідеям верховенства права”, – стверджує Ольга.

Що робити юристу, щоб бути креативним:

• мислити нешаблонно;
• виходити за межі очевидного;
• критично осмислювати норми;
• нова реальність потребує міждисциплінарності;
• думати над законом;
• шукати нові рішення та бути гнучким;
• не бути лише гарним виконавцем.

Однією із переваг креативності є убезпечення від заміни ботами. “Кажуть, що юристів можна змінити. І саме legal tech зараз автоматизує певні функції. Це явище зародилося там, де не було креативності”, – розповідає Ольга Сімсон. Юристів замінюють ботами, якщо вони виконують одноманітну просту роботу, слідуючи чітким нормам без застосування креативності. Там, де креативність має місце, ботам не зайти.  “Думка про те, що роботу юристів можна автоматизувати, поки що перебільшення”, – додає Ольга.  

Професійний, креативний та успішний юрист має 4 ознаки:

• зміст (професіонал у своїй справі);
• стиль (як правник говорить, пише, спілкується, вдягається);
• переконання (мораль, цінності добропорядність, репутація);
• толерантність (терпимість до думок інших).

Креативність у праві – це те, що осіло в багатьох розвинених країнах та лише приходить до України. Ольга Сімсон закликає юристів розвиватися, дивитися у майбутнє та не боятися креативності. На завершення кілька порад від Ольги: 

• “Дивись у майбутнє та намагайся передбачити”

• “Не плюй проти вітру, краще лови хвилю першим”

• “Хайп – це круто, але коли ти зреагував швидко”

• “Розвивай не тільки інтелект, а й креативність”

• “Не будь лише гарним виконавцем, будь інноватором“

За посиланнями Ви можете ознайомитися із відеозаписом та матеріалами лекції, а також залишити пропозиції та відгук про проект UCU Rule of Law Lecture Series.

Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Нагадаємо, UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячена актуальним викликам і проблемам у галузі забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя» у співпраці з Асоціацією правників України та мережею правових клубів “PRAVOKATOR”. Інформаційний партнер проекту – Юридична газета.

Погляди автора не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

Довідка

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США.  До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Додаткову інформацію про діяльність USAID можна отримати у Відділі зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53, на вебсайті: http://www.usaid.gov/ukraine або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя». Мета програми – надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією. Детальнішу інформацію про програму можна отримати на Інтернет-сторінці www.newjustice.org.ua  та за телефоном +38 (044) 581-3303.