Інструменти участі в громаді: закладаємо основу, ухвалюємо документи

Ідея громадської участі виникає з переконання, що участь громадян в керуванні демократичною державою (громадою) не можна зводити виключно до участі у виборах. Ефективність діяльності органів влади ...

2020-08-04-13-29-50
Інструменти участі в громаді: закладаємо основу, ухвалюємо документи

Ідея громадської участі виникає з переконання, що участь громадян в керуванні демократичною державою (громадою) не можна зводити виключно до участі у виборах. 

Ефективність діяльності органів влади підвищується в тому випадку, якщо вона підкріплюється активністю самих громадян, їх ініціативою та самостійністю. Ось чому підвищення соціальної активності громадян у вирішенні місцевих проблем, прийняття жителями відповідальності за життя у своєму місті чи селищі є найважливішим завданням.

 Форм залучень громадян у світі, та й в Україні, є досить багато: формальні і неформальні. Є складні, які регулюються  певними законами, а є прості,  що зрозумілі і так для використання. 

 Однак будь-який процес, щоб він був зрозумілий для всіх, однаково сприймався, встановлював чіткі правила і процедури, має бути зафіксований на папері і визнаватися таким,  що регулює цей механізм. Тобто мова йде про певний офіційний документ (нормативно-правовий акт), який регулює застосування того чи іншого інструменту участі.  

 Для кожної громади ухвалення документів, які встановлюють та закріплюють використання інструментів участі, є першим кроком для запровадження системного залучення громадян до процесу ухвалення рішень на місцевому рівні.  

 Коли ми ухвалюємо “нормативку”, то створюємо умови для того, щоб наші інструменти участі в громаді мали своє підґрунтя для розвитку. 

 Загалом можна виділити такі передумови ефективного впровадження інструментів участі в громаді:

 Законодавче поле України

Відштовухуємось від наявного в Україні законодавства, де мова йде про залучення громадян – це передовсім закони України “Про місцеве самоврядування”, “Про звернення громадян” низка постанов Кабінету міністрів тощо. 

Водночас важливо пам’ятати, що органи місцевого самоврядування, на відміну від  виконавчих органів влади (наприклад, державних та районних адміністрацій), мають набагато ширші можливості для використання різноманітних форм інструментів залучення громадян. Тут може бути доречним принцип “дозволено все, що не заборонено”.  

Політична воля влади  та бажання громади

Маючи розуміння законодавчих можливостей впровадження інструментів участі,  другою  необхідною умовою є розуміння в керівництва громади необхідності залучення громадян до ухвалення рішень. Коли голова громади, депутати та керівництво структурних підрозділів розуміє користь від співпраці з активною частиною  громади, тоді і народжується синергія спільних змін. З іншого боку, варто, щоб в громаді на початку її становлення були активісти, які бачили необхідність налагодження системнрго діалогу з органами місцевого самоврядування.  

 Місцева нормативна правова база (Статут ОТГ та відповідні положення, які регулюють кожен з інструментів участі)

Коли є політична воля влади, бажання громадських активістів та розуміння законодавчої бази, наступним кроком є регламентація механізмів участі на рівні громади. Мова йде про те, що кожен інструмент залучення громадян має бути затверджений та деталізований на місцевому рівні через ухвалення дієвого  Статуту  територіальної громади та окремих положень, які регулюють кожен з видів залучення громадян. Тобто мова йде про нормативно-правове регулювання використання інструментів участі в громаді. 

 Імплементація (впровадження) – інформування, пояснення, пропагування використання інструментів участі

Які б не були хороші і правильно написані документи, які регулюють механізми участі в громаді, вони не будуть працювати, якщо “припадатимуть пилом” в стосі інших ухвалених радою документів. Необхідне широке інформування громади про запроваджені інструменти участі, пояснення, як вони можуть бути використані та застосовані. В окремих випадках, необхідно проводити навчання всіх зацікавлених у використанні інструментів, наприклад, коли мова йде про бюджет участі чи електронну петицію. 

 Ініціювання та втілення на практиці (застосування)

Як кажуть, найкраще навчання і популяризація – це практика. Якщо жителі побачать,  що насправді механізми участі працюють, тоді і застосування буде поширюватись. Тому як органи  влади, так і найбільш активні жителі мають розпочати цей процес – написати першу петицію, оголосити перший конкурс бюджету участі, провести повноцінні громадські слухання на важливу тему і так далі. 

Аналіз застосування та вдосконалення механізмів

 Немає ідеальних рішень та практик. Застосування кожного механізму участі за наслідками практичного втілення має аналізуватися, вдосконалюватися, пристосовуватися до нових викликів та умов. Тому варто аналізувати і вносити зміни в документи, які регламентують процедуру застосування цих інструментів. Це – живий постійний процес.  

 Статут територіальної громади – перша умова залучення громадян до процесу ухвалення рішень 

 Статут громади називають “малою Конституцією” громади. І не даремно. Адже саме в Статуті ОТГ враховуються історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості громади, її жителів та особливості місцевого самоврядування. 

 А найголовніше – тільки Статут територіальної громади визначає правила взаємовідносин влади та жителів ОТГ. 

 Цей документ встановлює правила і процедури використання інструментів участі в громаді таких як: громадські  слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян та правила подання електронних петицій.  

 Також в Статуті регулюється створення громадських рад, проведення громадської експертизи, консультацій з місцевими жителями. 

 Простими словами, статут – це документ, який регулює правовідносини між громадою та обраною владою. Прийняття статуту дає можливість детально описати всі можливі форми співучасті жителів громади для вирішення питань, які реалізуються в межах громади.

 Закон України  “Про місцеве самоврядування”  (статті 8, 9, 13 та 19) прямо вказує на необхідність ухвалення Статуту  громади.

Досвід громад-партнерів Програми DOBRE Кіровоградщини

 Розробка і затвердження Статуту для всіх громад є одним з перших кроків становлення громади. В рамках роботи нашої організації в Програмі DOBRE, ухвалення та вдосконалення статутів громад було одним з головних завдань.  

 Наприклад, Новопразька ОТГ працювала над розробкою статут разом з громадянами. Статут було прийнято у грудні 2019 року. За цим посиланням можна ознайомитися зі Статутом

 Зокрема, голова Новопразької ОТГ Богдан Куруп зазначив, що створення Статуту є вимогою часу, адже «Мала Конституція громади» є важливим документом для колективного вирішення всіх справ на рівні нашої громади, виховання патріотизму, любові до рідного краю, закріплення права та обов’язків членів громади, відчуття причетності кожного члена громади до прийняття рішень. “Статут буде візитівкою та одним з показників спроможності нашої громади для саморозвитку”, – наголосив голова Новопразької громади

 Статут територіальної громади – це надважливий документ, в якому прописані правила та порядок, за якими громадяни мають право використовувати інструменти участі, які, в свою чергу, забезпечують реалізацію прав жителів ОТГ. 

 Однак, практика показує, що одного Статуту для нормального застосування  інструментів участі недостатньо. Оскільки в одному документі не можливо виписати всі процедури для використання широкого спектру механізмів залучення громадян. 

Тому і Кабінет міністрів України, і всі експерти рекомендують в Статуті громади вказувати лише основні, принципові моменти використання того чи іншого інструменту, а детальні процедури використання  виписувати в окремих положеннях та порядках, які будуть йти як додатки до Статуту. За ініціативи Мінрегіону експерти розробили Методичні рекомендації щодо створення Статуту територіальної громади, а також зразки документів для організації участі жителів громади у вирішенні питань місцевого значення ЗАВАНТАЖИТИ DOC   ЗАВАНТАЖИТИ PDF).

  Павло Пущенко, експерт проєкту Голос громади в місцевому самоврядуванні»

 Матеріал підготовлений в  рамках проєкту «Голос громади в місцевому самоврядуванні», що виконується  Спілкою «Громадські ініціативи України» та Агенцією сталого розвитку «Хмарочос» в рамках програми USAID “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Комьюнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Забезпечення якісної освіти в громаді в умовах децентралізації

Оновлені умови дистанційного навчання у школах

Триває онлайн-курс про дистанційне навчання

Уряд виділив понад пів мільярда гривень на дезінфекційні засоби для шкіл

Гречка, концерти та дитячі майданчики: чому передвиборча «благодійність» шкодить благодійному сектору

Аналіз програм: що обіцяє Маріуполю партія "Європейська солідарність"?