Інформаційна відкритість стратегій сільських громад Харківського регіону

На завершальному етапі цьогорічного дослідження інформаційної відкритості стратегій розвитку територіальних громад Харківської області Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» проаналізував, наскільки місцеві стратегії та супровідні документи доступні для ознайомлення на сайтах сільських громад. 

Група сільських громад, у порівнянні з міськими та селищними, – найменша в регіоні: їх налічується всього 13 (міських – 17, селищних – 26). 5 сільських громад утворилися шляхом добровільного об’єднання до 2020-го року. А інші 8 були створені у 2020-му, внаслідок «адміністративного» рішення Кабінету Міністрів України (Розпорядження №725 від 12.06.2020 р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області»). 

У попередніх матеріалах ми вже аналізували рівень інформаційної відкритості стратегій міських та селищних громад. За підсумками виявилось, що високий та середній рівень відкритості в межах обох груп мають переважно ті громади, які об’єдналися до 2020-го року. А більшість громад, створених у 2020-му, характеризуються низьким рівнем відкритості. Чи підтвердилася така тенденція у сільських громадах, і як вони розподілилися за рівнями відкритості – відображено у інфографіці нижче.

Для визначення рівнів відкритості стратегій та супровідних документів з їх розробки у сільських громадах ми використали ту саму методологію, що і в дослідженні міських та селищних громад. Матеріалом для аналізу стали офіційні сайти органів місцевого самоврядування сільських громад, де мають оприлюднюватися документи про хід та результати роботи влади над розробкою місцевих стратегій розвитку. 

Як показав аналіз, високого рівня відкритості не виявлено в жодній з сільських громад: усі вони розподілилися між середнім та низьким рівнями. Це означає, що інформації про стратегії громад у публічному доступі дуже мало або її взагалі немає. 

У 4-х громадах, віднесених до середнього рівня, інформацію на сайтах оприлюднено частково (наприклад, є стратегія, але немає супровідних документів чи навпаки), або відсутній спеціальний розділ (підрозділ) для стратегії, і інформацію треба шукати серед безлічі документів місцевої влади у інших розділах. А у 9-ти громадах, які віднесено до низького рівня відкритості, ані стратегія, ані документи з її розробки на сайтах не розміщені (або громада не має офіційного сайту). 

Громади середнього рівня відкритості стратегій 

Наталинська громада добровільно об’єдналася у 2017-му році. Те, що у неї є Стратегія і вона оприлюднена, можна з’ясувати шляхом відповідного запиту у пошуковій системі інтернет-браузеру: за одним з посилань відкривається проект «Стратегії розвитку Наталинської сільської об’єднаної територіальної громади на період до 2025 року». З якого року починається період її дії, – з цього файлу не видно: немає титульного листа. Але у вступі зазначається, що розробка почалася у 2018-му (наступного року після створення громади): розпорядженням №22 від 07 лютого 2018 р. було затверджено склад робочої групи з розробки Стратегії та Положення про групу. 

На сайті громади відсутній спеціальний розділ (підрозділ) для Стратегії. Супровідних документів з її розробки також немає: у розділі «Офіційні документи» жодних файлів не розміщено. Схоже, місцева влада не переймається транспарентністю своєї роботи. Хоча у вступі до проекту Стратегії акцентується зовсім протилежне: що «процес стратегічного планування відбувається у режимі максимальної відкритості, а його зміст та результати стають доступними широкій громадськості». 

В тексті проекту Стратегії Наталинської громади задекларовано її узгодження з Державною стратегією регіонального розвитку та Стратегією розвитку Харківської області, строк дії яких закінчився у 2020-му році. На даний момент вже затверджені і діють нові відповідні документи: «Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки» (Постанова Кабміну №695 від 5.08.2020 р.) та «Стратегія розвитку Харківської області на 2021-2027 роки» (Рішення XXIII сесії Харківської облради VII скликання №1196-VII від 27.02.2020 р.). Відповідно, до стратегій громад мають бути внесені зміни щодо узгодження їх стратегічних та оперативних цілей з цілями означених нових Стратегій. Чи були внесені зміни до Наталинської стратегії і чи була вона взагалі затверджена сільрадою – неясно: відповідних документів на сайті не виявлено. 

У Старовірівській громаді (утворилася у 2018 році) сайт містить розділ для Стратегії у лівому вертикальному меню. Тут оприлюднено лише проект «Стратегії розвитку Старовірівської сільської об’єднаної територіальної громади на 2020-2027 роки». З тексту видно, що він – не доопрацьований: деякі фрази виділені кольором (вірогідно, потребують коригування), є пропуски там, де повинні бути дати, а деякі розділи, які присутні у змісті, в самому тексті відсутні. Жодних супровідних документів з розробки Стратегії у розділі сайту – немає. 

В Оскільській громаді (об’єдналася у 2017-му) в публічному доступі також є лише проект місцевої Стратегії. Строк її дії – з 2019-го по 2025-й роки, а розміщено його у спеціальному розділі лівого вертикального меню сайту. Жодних супровідних документів тут немає. 

В тексті проекту (стор. 46) зазначається, що Стратегія базується на Державній та Обласній стратегіях, які діяли до 2020-го року. Отже, якщо Стратегія громади була затверджена в такій редакції, то у зв’язку із прийняттям нових Державної та Обласної стратегій, то вона потребує внесення відповідних змін. 

Сайт Кіндрашівської громади (утвореної у 2020-му році) у лівому вертикальному меню має розділ «Стратегія розвитку Кіндрашівської ОТГ». Тут розміщено проект Стратегії строком дії з 2021-го по 2027-й роки та план заходів з її реалізації на 2021-2023 роки. 

В тексті проекту наводиться таблиця узгодження цілей Стратегії громади з актуальними  Державною та Обласною стратегіями до 2027-го року. Коли місцевою владою планується затвердження Стратегії та Плану заходів (або вже відбулося) – широка громадськість не повідомлена, адже супровідних документів з розробки стратегії відповідний розділ сайту не містить. 

Громади низького рівня відкритості за стратегіями 

Олексіївська та Циркунівська громади утворилися шляхом добровільного об’єднання до 2020-го року (перша – у 2019-му, а друга – у 2018-му). Можна було сподіватися, що в публічному доступі є їхні стратегії або, принаймні, проекти. Але на сайтах цих громад внутрішній пошук за запитом «стратегія розвитку» не видає жодних файлів, і спеціальних  розділів для стратегій теж немає. Зовнішня пошукова система інтернет-браузеру також не індексує стратегій розвитку цих громад. 

Інші громади, у яких виявлено низький рівень відкритості щодо місцевих стратегій, утворилися у 2020-му році, внаслідок відповідного рішення Кабміну. 

Сайт Вільхуватської громади не містить розділу для стратегії. А самої стратегії (або її проекту), як і документів, що свідчили хоча б про початок її розробки, внутрішня пошукова система сайту не індексує. Не виявлено їх і за допомогою зовнішнього пошуку інтернет-браузера. Аналогічна ситуація –  у Петропавлівській та Біляївській громадах. 

Сайт Куньєвської громади у лівому вертикальному меню має розділ «Стратегія розвитку ОТГ», але жодних файлів тут не розміщено. Внутрішній пошуковик за запитом «стратегія розвитку» перенаправляє саме на цей «порожній» розділ, а документів з розробки стратегії не індексує. 

На сайті Курилівської громади  немає розділу для Стратегії, але деяку інформацію щодо її розробки вдалося виявити через внутрішній пошук. У повідомленні від 4 березня 2020 року зі стрічки новин йдеться про перше засідання робочої групи з розробки (цитата) «стратегії та плану розвитку Курилівської об’єднаної територіальної громади на найближчі сім років». З цієї фрази зрозуміло, що Стратегію мали намір розробити строком дії на 7 років. А щодо «плану розвитку» – неясно, який документ мається на увазі. Зазвичай, разом із стратегією розробляється «план заходів з її реалізації». В системі прогнозних і програмних документів територіальних громад також розробляється «план соціально-економічного розвитку» (але це – документ середньо- або короткострокового терміну дії). Скоріше за все, у повідомленні мали на увазі перший документ, але некоректно сформулювали його назву. 

Також з означеного новинного повідомлення слідує, що робоча група з розробки Стратегії Курилівської громади вже у 2020-му році була створена, почала працювати, а текст Стратегії мали намір представити громадськості через рік. Опубліковано й презентацію з цього засідання щодо методології розробки стратегії. 

Однак, з першого засідання робочої групи пройшло більше року, а на якому етапі зараз робота над місцевою Стратегією – невідомо: на сайті не індексується відповідних документів. А згадане вище новинне повідомлення не підпадає під категорію «офіційні документи». 

Що стосується Вільхівської та Липецької громад, то вони виглядають повністю інформаційно закритими, адже не мають власних сайтів. 

Висновки 

Сільські громади Харківського регіону виявилися найменш інформаційно відкритими щодо своїх стратегій, у порівнянні з міськими та селищними. Серед сільських взагалі немає громад з високим рівнем відкритості стратегій, а переважна їх більшість (9 громад з 13-ти) демонструють низький рівень відкритості. 

Кореляція між рівнем відкритості та способом створення (об’єдналися добровільно до 2020-го року або «адміністративно» у 2020-му) у сільських громад хоча і має місце, але не так явно виражена, як у міських та селищних. З сільських громад середнього рівня відкритості більшість – це ті, що об’єдналися до 2020-го року (3 з 4-х громад). У міських та селищних в групі середнього рівня – схожа ситуація. А ось в групі сільських громад низького рівня відкритості тих, що об’єдналися добровільно – цілих дві. 

В усіх сільських громадах середнього рівня відкритості виявлено тотожні проблеми: у публічному доступі розміщені лише проекти стратегій розвитку, а затвердженої версії, як і супровідних документів з розробки та виконання стратегій – немає. 

Крім того, на сайті Наталинської громади відсутній спеціальний розділ (підрозділ) для стратегії. Позитивний факт – що у трьох інших громад середнього рівня відповідний розділ сайту є, і проекти стратегій розміщені саме у ньому. Їм залишилося оприлюднити тут же супровідні документи. 

Щодо громад низького рівня відкритості стратегій, завдання підвищення цього рівня для місцевої влади виглядає складнішим. Скоріше за все, в більшості цих громад стратегії взагалі не розробляються. 

Представникам місцевого самоврядування таких громад, передусім, варто усвідомити, що внаслідок реформи децентралізації їх громади стали самостійними адміністративно-територіальними одиницями, а органи місцевого самоврядування отримали такі саме права та повноваження в управлінні своїми громадами, як і аналогічні інституції в селищних та міських громадах. Отже, самостійне та ефективне управління місцевим розвитком – одна з їх необхідних компетентностей. «Сільська громада» – не означає автоматично «неспроможна». А стратегічне планування розвитку громади спрямоване саме на підвищення цієї спроможності, як у фінансовому вимірі, так і у вимірі посилення транспарентності місцевої влади. 

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».