Імплементація Конвенції Тромсе: ЦЕДЕМ організував експертне обговорення

1 грудня 2020 року набрала чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе). Цим документом встановлено право на інформацію та буде запущено міжнародний моніторинговий механізм, який може суттєво зменшити кількість порушень права на доступ до публічної інформації.

Щоб обговорити подальші кроки імплементації Конвенції, 14 грудня 2020 року Центр демократії та верховенства права провів експертне онлайн-обговорення “Конвенція Тромсе: моніторинг та контроль за реалізацією права на доступ”.

Відеозапис дискусії дивіться за посиланням

В обговоренні взяли участь представники Міністерства культури та інформаційної політики, Офісу Омбудсмена, Секретаріату Кабінету Міністрів, представники громадських організацій та експерти у сфері доступу до публічної інформації.

Оксана Майдан, заступниця директора програми «У-Медіа», Internews in Ukraine, привітала ЦЕДЕМ з успішною адвокаційною кампанією щодо ратифікації Конвенції Тромсе Україною. Пані Оксана також висловила надію, що “Конвенція Тромсе запустить моніторинговий механізм, який суттєво зменшить кількість суддів, які приймають незаконні рішення у сфері доступу до інформації”.

Щодо імплементації Конвенції Тромсе Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики, зазначив, що вона більшою мірою є імплементованою в національне законодавство, оскільки її положення вже враховані в Законі України “Про доступ до публічної інформації”. Однак є і дискусійні положення, наприклад, відсилка запитувачів до легко доступних джерел. Справа в тому, що відповідно до Конвенції така відсилка вважається одним із способів надання інформації, тоді як у розумінні закону це є відмовою у наданні інформації. Над цим та іншими питаннями у сфері доступу до публічної інформації зараз працює робоча група при Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Крім того, пан Тарас наголосив на участі України у формуванні міжнародних моніторингових органів: “такий процес координує Міністерство закордонних справ, оскільки тут є робота з Радою Європи, і безперечно Міністерство культури та інформаційної політики буде підключатись до висунення кандидатів”.

Тетяна Олексіюк, консультантка Ради Європи у сфері доступу до публічної інформації і голова вищезгаданої робочої групи, звернула увагу учасників дискусії на необхідність гармонізації Закону України “Про доступ до публічної інформації” з положеннями Конвенції Тромсе, а саме на необхідність:

• врегулювати питання відсилки запитувачів до легко доступних джерел;
• встановити у Законі обов’язок державних органів сприяти запитувачам в ідентифікації тієї інформації, яку він хоче дізнатися, адже не всі запитувачі мають вищу юридичну освіту і можуть гарно сформулювати запит;
• додати до Закону дві додаткові умови для відмови у наданні інформації, а саме: (1) якщо незважаючи на сприяння державного органу ідентифікувати запитувану інформацію, запит є недостатньо ідентифікованим, а також (2) якщо запит є явно невиправданим;

Пані Тетяна також зазначила, що  “найважливішим є те, що Конвенція запровадить створення ефективних механізмів контролю, як на національному рівні, так і на міжнародному рівні. Це вкрай необхідно, адже ніякий хороший закон не стане живим і діючим без належної імплементації, а належна імплементація, в свою чергу, неможлива без ефективного контролю і повноважного ефективного незалежного органу контролю”.

Окрему увагу було приділено питанню створення окремого наглядового органу в сфері доступу до публічної інформації. Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, зазначив, що в багатьох країнах нагляд за дотриманням права на доступ здійснюють інформаційні комісари, тоді як в Україні ці функції покладені на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з 2012 року. На думку пана Олександра, це був “вимушений крок, оскільки швидкої альтернативи для того, щоб створити окремий інститут, на той час не було”.

Віта Володовська, керівниця юридичного відділу Лабораторії цифрової безпеки, зазначила, що на даний момент також складно створити окремий орган, адже “якщо ми проаналізуємо усі стандарти і вимоги, які виносяться до такого наглядового органу, то ми зрозуміємо, що створити його в Україні можливо лише шляхом внесення змін до Конституції. Оскільки такий орган для того, щоб дійсно бути незалежним та ефективним, має мати конституційний статус”. 

Отож, наразі варто лише посилити повноваження Омбудсмена у сфері доступу до публічної інформації, зокрема удосконалити процедуру притягнення розпорядників публічної інформації до адміністративної відповідальності.

Представники Офісу Омбудсмена, Віктор Барвіцький та Олексій Кабанов, погодились з такими пропозиціями щодо посилення Омбудсмена. За словами пана Олексія, “наявна процедура притягнення до адміністративної відповідальності дійсно недосконала і містить багато неоднозначних положень. Як ми бачимо на практиці, коли ми складаємо протоколи про адміністративні правопорушення, думки суддів щодо них можуть бути діаметрально протилежні”.

Не залишили без уваги і питання навчання державних службовців у сфері доступу до публічної інформації. Роксолана Стадник, в.о. директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, розказала про ту просвітницьку роботу, яка проводилась для органів державної влади та органів місцевого самоврядування з моменту прийняття Закону України “Про доступ до публічної інформації” і про те, що зараз  не вистачає такого навчання. Пані Роксолана зазначила, що “особисто я виступаю за те, що це має бути державний курс при агентстві з питань державної служби”.

Таким чином, під час заходу експерти обговорили багато важливих питань, серед яких гармонізація національного законодавства з положеннями Конвенції Тромсе, державний та парламентський контроль за реалізацією права на доступ до публічної інформації, а також участь України у формуванні міжнародних моніторингових органів. Модерував обговорення Ігор Розкладай, заступник директора та головний експерт з медійного права ЦЕДЕМ.

Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.