Громадські ради: додатковий ресурс чи тягар влади?

З’ясування стану й проблем, визначення шляхів покращення умов та організації діяльності громадських рад, створених при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, стали предметом ...

spivpr1
Громадські ради: додатковий ресурс чи тягар влади?

З’ясування стану й проблем, визначення шляхів покращення умов та організації діяльності громадських рад, створених при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, стали предметом експертної дискусії «Громадські ради: додатковий ресурс чи тягар влади?», яка відбулася 15 вересня. Участь у заході взяли представники громадських рад при обласних державних (військових) адміністраціях та представники підрозділів з питань комунікацій цих органів.

Минулого року за зверненням органів влади та представників громадськості Уряд врегулював питання функціонування громадських рад під час воєнного стану, зокрема продовжив строк повноважень діючих громадських рад у складі, який був затверджений до повномасштабного вторгнення, щоб не переривати їхню роботу й не додавати навантаження на органи влади щодо створення умов для формування нового складу, адже саме процедура формування складу громадських рад не є простою.

Як зазначила Наталія Окша, заступник директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, протягом останніх півтора року громадські ради активно долучалися до реалізації заходів зокрема органів державної влади, виступали провідниками взаємодії між органами влади й громадянським суспільством.

Пані Наталія нагадала, що Урядовим планом заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки передбачено дослідження роботи громадських рад, а також питань процедури їхнього створення та діяльності, з метою напрацювання пропозицій щодо їхнього удосконалення.

«Не секрет для всіх нас, що такі зміни неодноразово вносилися. Якщо подивитися на результативність цих змін — вони не були однозначно ефективними для всіх громадських рад, десь вони спрацювали, десь навпаки. Ми, зі свого боку, досліджуємо зараз різні питання роботи консультативно-дорадчих органів», — зазначила вона.

Зокрема, за словами пані Наталії, поширеною є практика створення різного роду платформ, приєднатися до яких можуть всі охочі. Також достатньо популярним є залучення представників громадських організацій, громадських об’єднань до співпраці за тематикою. Тобто створення не загального консультативно-дорадчого органу з усіх питань, а фахових за певним спрямуванням громадських дорадчих органів для відповідної співпраці.

На важливості комунікацій як у перші години й дні від початку повномасштабного вторгнення, так і на сьогодні, наголосив Сергій Братчук, голова Громадської ради при Одеській ОВА, бо це вигідно і регіональній владі, і громадській раді, і найголовніше — цього вимагає суспільство.

«Громадська рада — цей формат, інструмент просто необхідний. Те, що треба буде вносити певні корективи й в діяльність громадської ради — це безумовно так. Які це будуть корективи? Треба обговорювати, виносити на широкий загал, і можливо реалізовувати у відповідних постановах Кабінету міністрів України», — зазначив пан Сергій.

Зі свого боку, Валерій Головко, голова правозахисного товариства «Співдружність», голова Громадської ради при Одеській ОДА у 2010-2012 роках, підтримав ідею формування громадських рад за напрямками. Також важливо, щоб громадські ради мали можливість впливу на ухвалення рішень владою, і, за його словами, над цим питанням треба працювати, переглянути кожен пункт Постанови Кабміну № 996 від 3 листопада 2010 року (зі змінами). Щодо членів громадських рад — пан Валерій вважає, що треба передбачити жорсткішу відповідальність за неучасть у її роботі, що стимулюватиме корпоративну відповідальність членів громадської ради.

Як зазначив Андрій Крупник, директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», регіональний координатор Мережі UPLAN у Чорноморському краї, доцент Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», кандидат політичних наук, змінами до Постанови № 996 від 2019 року було істотно підвищено вимоги до професіоналізму членів громадських рад. Тож якщо на рівні обласних центрів ще можливо знайти 35 осіб, які відповідають цим вимогам, то на рівні тих же райдержадміністрацій, територіальних громад це видається доволі складним.

За словами пана Андрія, система громадських рад не має вертикальної підпорядкованості, проте по горизонталі має бути комунікація, яка дасть змогу спільно вирішувати будь-які питання на всіх рівнях публічної влади — і місцеві, і регіональні, і національні.

«Ми вважаємо, що система громадських рад — це як риштування при будівлі, за допомогою якого ми можемо дістатися до будь-якого поверху влади, аби переконатися, що вона працює належним чином, і за допомогою інших інструментів демократії участі впливати на цю роботу», — зауважив він.

Під час заходу кожен учасник мав змогу поділитися власним досвідом діяльності та озвучити думки з означеної теми експертної дискусії.

Зокрема, Анатолій Місяченко, в.о. голови Громадської ради при Рівненській ОВА, наголосив, що потрібен Закон про громадські ради, тоді буде зрозуміло й владі, й суспільству, що така інституція потрібна.

Валерій Федорейко, голова Громадської ради при Тернопільській ОВА, секретом успішної діяльності вважає проведену «інвентаризацію» її членів, що дозволило зберегти «обличчя» та спеціалістів, а також дає змогу створити абсолютно динамічний, професійний орган, який комунікує з воєнною адміністрацією.

Наталія Долгова, член Громадської ради при Київській ОВА, окреслила проблему взаємодії громадськості з органами виконавчої влади на рівні територіальних громад. На її думку, якщо громадська рада вже сформована відповідно до Постанови № 996, то затверджувати її має бути обов’язком органу виконавчої влади, а не правом.

Про вдалий досвід системи громадських рад на рівні місцевого самоврядування та водночас недостатню взаємодію громадської ради з обласною військовою адміністрацією розповів Михайло Золотухін, голова Громадської ради при Миколаївській ОВА, заступник голови Експертно-громадської ради виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Сергій Усов, в.о. секретаря Громадської ради при Харківській ОВА, зосередив увагу на необхідності покращення умов та організації діяльності громадських рад.

Світлана Голота, начальник відділу комунікацій та консультацій з громадськістю Кіровоградської ОВА, порушила питання створення громадських рад при райдержадміністраціях, а також наголосила, що було б доцільно спростити вимоги до кандидатів у члени громадських рад при територіальних громадах.

Всі учасники експертної дискусії зійшлися на думці, що громадські ради безумовно потрібні, а подібні заходи вкрай важливі для обміну досвідом та подальшого удосконалення взаємодії органів влади з громадянським суспільством. Запропоновано розглянути питання створення групи в месенджері для спілкування та обміну досвідом роботи.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Одеським інститутом соціальних технологій за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів та не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Юні бізнесмени, школярі-змінотворці й освітні міні-хаби - як відновлюють освіту на Миколаївщині та Херсонщині

Про план відновлення у своїй громаді знають лише 4% мешканців - результати опитування ГО «Проти Корупції»?

У Тернополі експонується виставка про "справи Майдану"

УМПД: міжнародна спільнота має підтримати реформу деінституціалізації для розвитку України

Правозахисники вказують на збільшення кількості обшуків у Криму

Мандрівна виставка «На Зламі» відвідала 50-те місто