Громадські активісти відвідали могили учасників Медвинського повстання

10 жовтня 2020 року освітня ініціатива “Медвин. Повстання” за підтримки громадських активістів та краєзнавчого музею в Медвині організувала автоподорож до могил учасників Медвинського антибільшовицького повстання (1919-1922) та покладання до них квітів. Під час заходу його учасники відвідали могили повстанців та страчених будьонівцями медвинців – Варфоломія Дубини, Захара Миколенка, Мусія Шуляка, Микити Кнюха, Ничипора та Купріяна Хижняків, Заваденка і Даценка, а також побували у локаціях, пов’язаних із подіями Української Революції – школі, де вчився і викладав автор книги спогадів ”Горить Медвин” Іван Дубинець, на вулиці Миколія, біля меморіалу страченим будьонівцями 13 жовтня 1920 року, коло пам’ятного знаку Медвинському повстанню у центрі села. Більшість із цих постатей були вперше вшановані публічно.

Після подорожі Медвином активісти поїхали у село Стара Буда Звенигородського району Черкаської області, де похований бандурист та ідеолог Медвинського повстання, військовий волонтер армії УНР Антін Митяй (Петюх). Місце поховання відомого діяча знайшов Петро Гогуля, директор краєзнавчого музею в Медвині, який і розповів історію пошуків цього місця.

Нагадаємо, що 100 років тому, 13 жовтня 1920 р. будьонівський каральний загін стратив біля 80 юнаків та молодих чоловіків з Медвина – ця розправа була помстою за антибільшовицьке повстання, яке селяни вели проти “червоної” окупації у 1919-1922 рр. Родичі вбитих таємно розібрати їхні тіла і поховали по місцевих цвинтарях. Наступні роки намагалися не згадувати про своє горе, щоби знову не накликати на себе і своїх рідних гнів совєтів. Подібне було і з медвинськими повстанцями, багато з яких стратили до і під час Великого терору у 1937-1938 рр. Хоча вони були таємно поховані в Биківні під Києвом, рідні все ж закарбовували їхні імена на пам’ятниках разом із похованими рідними.