Гендерний аналіз провідних неурядових аналітичних центрів України

Щороку на початку березня увага українців прикута до гендерних питань. Дослідники визначають, які гендерні стереотипи та уявлення панують серед громадян, яким є розподіл гендерних ролей у суспільстві. Водночас надзвичайно цікаво дізнатися, якою є гендерна ситуація в самому аналітичному середовищі.

Експерти Дніпровського центру соціальних досліджень протягом лютого 2020 року дослідили інформацію про кадровий та керівний склад провідних українських think tanks.

Критеріями формування вибіркової сукупності стали:

• наявність в організації веб-сайту, на якому протягом 2019 – 2020 рр. оновлювалися дані;
• річний бюджет організації не менше 30 тис. доларів.

Загалом досліджено 31 сайт українських аналітичних центрів (далі — АЦ).

Результати

Відповідно до отриманих даних загальна кількість працівників провідних АЦ становить півтисячі осіб. Гендерний розподіл наступний: чоловіки складають 56 %, а жінки — 44 % від загальної кількості працівників АЦ.

Приблизно така ж ситуація спостерігається серед експертів та аналітиків в АЦ. Співвідношення чоловіків та жінок складає 55 % та 45 % відповідно.

Проте вже на рівні керівних органів АЦ кількість жінок стрімко зменшується. За даними дослідження у структурі органів правління АЦ частка жінок складає 38 %, чоловіків — 62 %.

Кількість жінок, які є керівницями АЦ, ще менша та складає лише 30 %. Жінки керують наступними провідними аналітичними центрами України:

• Фонд «Демократичні ініціативи»
• Аналітичний центр DiXi Group
• Лабораторія законодавчих ініціатив
• Український незалежний центр політичних досліджень
• Реанімаційний пакет реформ
• Рух ЧЕСНО
• Центр прав людини ZMINA
• ГО «Вокс Україна»
• Громадянська мережа ОПОРА
• Центр «Нова Європа»

Варто зазначити, що керівним органом Реанімаційного пакету реформ є Рада РПР, яку очолюють два співголови: чоловік та жінка. Тож можна вважати, що керівний склад РПР є гендерно збалансованим.

Не мають у своєму штаті співробітників жінок два АЦ: Інститут Євро-Атлантичного співробітництва та Інститут світової політики.

На сайті Аналітичного центру CEDOS вказано, що АЦ використовує політику використання гендерованих закінчень.

Отже, попри те, що кількість жінок у керівному складі аналітичних центрів менша за кількість чоловіків, специфіка діяльності таких організацій надає багато можливостей для професійної та особистої реалізації жінок у якості експерток.

Задля того, щоб в Україні зрушення в гендерній сфері мали більш практичний, а не декоративний характер, варто проводити гендерні дослідження не тільки раз на рік в березні, а шукати нові сфери суспільного життя, де питання гендеру мають вплив і можуть або пришвидшувати, або, навпаки, гальмувати розвиток.

Анна Колохіна,

голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,

регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN