Фахівчиня системи БПД Полтавщини допомогла громадянці вирішити житлові питання

Серед цивільних справ доволі поширеними є справи про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відомо, що право власності гарантується та захищається Конституцією України, Цивільним кодексом України, Житловим Кодексом тощо.

Власники житлових будинків, квартир нерідко стикаються з проблемою, коли член сім’ї  або інша зареєстрована в належному їм будинку, квартирі  особа виїжджає за кордон чи переїжджає до іншого населеного пункту на постійне місце проживання, тривалий час просто відсутня, однак продовжує бути зареєстрованою за старою адресою.

Що робити в такому випадку, адже, як приклад,  необхідно сплачувати грошові кошти за користування комунальними послугами із кількості зареєстрованих осіб, здійснити розпорядження власності або вчинити інші дії, які потребують згоду зареєстрованої особи?

З такою проблемою зіштовхнулись і мешканці села Тахтаулове, що на Полтавщині.

Наприкінці 2019 року до Полтавського місцевого центру з надання БВПД  (відділ «Полтавське бюро правової допомоги») звернувся громадянин Ю. та повідомив, що його дружина громадянка Л. є особою з інвалідністю І групи, має суттєві вади опорно-рухового апарату та самостійно не може пересуватись. У власності дружини є будинок, в якому окрім неї з чоловіком зареєстрований, але не проживає її син. Через реєстрацію сина громадянка Л. не може оформити субсидію. Чоловік також повідомив, що майже всі кошти сім’ї йдуть на лікування дружини, підтримуючу терапію, медикаменти  тощо, тому в повному обсязі сплачувати комунальні послуги при невеличких пенсіях вони не в змозі.

За справу взялася фахівчиня Полтавського бюро правової допомоги Тетяна Ражик.

Юристка бюро забезпечила підготовку всіх необхідних документів до суду (зібрала доказову базу, склала позовну заяву та відповідні клопотання) та представила інтереси клієнтки в суді.

І хоч розгляд справи фактично припав на період карантину, це не завадило отримати позитивний результат та завершити розгляд справи: відповідача було визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

«Стаття 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.  Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Однак, як зазначено в ч. 3 ст. 13 Конституції України, власність зобов’язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону» – коментує юристка Полтавського бюро правової допомоги:

За її словами реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім’ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).

Завдяки кваліфікованим діям фахівчині системи БПД вдалося відстояти право клієнтки на субсидію.