Експерти назвали топ-3 економічні реформи для України

Які важливі економічні реформи вдалося втілити в Україні за останній рік? Що заважає масштабній приватизації? Як прискорити економічний розвиток? Про це розповіли громадські експерти під час ...

Додано:
RPR

Новини РПР
Експерти назвали топ-3 економічні реформи для України

Які важливі економічні реформи вдалося втілити в Україні за останній рік? Що заважає масштабній приватизації? Як прискорити економічний розвиток? Про це розповіли громадські експерти під час публічного обговорення до Ukraine Reform Conference — ключової щорічної міжнародної події про реформи в Україні, яка 7–8 липня відбудеться у Вільнюсі (Литовська Республіка). А нещодавно ми говорили про перебіг антикорупційної та судової реформи, а також реформи публічної адміністрації.

Реформи в Україні: погляд міжнародних партнерів

Діджиталізація — це історія успіху реформ в Україні, незважаючи на глобальну кризу, перед якою постала країна та весь світ у 2019–2021 роках через пандемію коронавірусу. Із цього розпочав Саулюс Лабутіс, Заступник Посла з економічних питань, Міністр-радник Посольства Литовської Республіки в Україні.

Іншою успішною реформою, яка перебуває на етапі завершення, він назвав децентралізацію. А ось реформа енергетичного сектору ще потребує втілення. Серед подальших необхідних економічних кроків України дипломат назвав повноцінну імплементацію Угоди про асоціацію з Євросоюзом, включно зі створенням всеохопної зони вільної торгівлі.

«Україна має продовжувати реформи й у соціальному секторі: освіті, охороні здоров’я, пенсійній системі», — підсумував Лабутіс.

Успіхи та невдачі економічних реформ

У 2019–2020 роках уряд Олексія Гончарука демонстрував значні досягнення в економічних реформах — це був період не просто політичної волі Кабміну у впровадженні змін, а й доволі ефективне їх втілення, вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Проте головні завдання економічної політики на той період — підтримання макроекономічної стабільності, збільшення продуктивності економіки та розвиток людського капіталу — обмежила коронакриза. Тому стратегічні завдання економічних реформ відійшли на другий план.

«Ніхто не тільки в Україні, а й в усьому світі не мав готових механізмів і джерел підтримання бізнесу під час примусових обмежень економічної діяльності та не розумів подальшого розвитку пандемії», — говорить експерт.

Хоча точки спротиву проведенню економічних реформи були ті ж самі, що й до початку коронакризи. У сфері макроекономічної стабільності експерти рекомендували владі впровадити трирічне планування бюджетних видатків, адже вони не завжди пов’язані зі стратегічними цілями.

«Часто [бюджетні видатки] змінюються в «бюджетну» ніч 28 грудня напередодні нового бюджетного року. Тому надзвичайно важливим є перехід від ручного управління бюджетом до стратегічного планування», — аргументує Вишлінський.

Другим пунктом у сфері забезпечення макроекономічної стабільності він назвав скорочення перерозподілу коштів через бюджет для надання поштовху економіці: «Попередній і чинний прем’єр-міністри не мали перегляд бюджетних видатків серед своїх стратегічних завдань. Тому це питання обмежується політичним капіталом Мінфіну за великим спротивом більшості секторальних міністерств».

Третій пункт — збереження незалежності Національного банку. Загалом цей принцип дотримується, але зміна голови Нацбанку, яка суперечила духу закону, призвела до негативних наслідків.

«Інфляція суттєво вилетіла за цільовий коридор НБУ (5 %±1 %): за останні 12 місяців споживчі ціни зросли на 9,5 %. Тобто політика Президента та його прибічників щодо дешевих кредитів на певному етапі можливо й була доцільною, але не зараз — бачимо зростання інфляційного тиску в усьому світі», — наводить приклад Вишлінський.

Також майже рік немає прогресу в співпраці з Міжнародним валютним фондом — не зрозуміло, коли Україна отримає черговий транш, хоча є велика потреба фінансування дефіциту бюджету та чергових виплат за зовнішнім боргом, більшість із яких будуть уже у вересні.

У сфері збільшення продуктивності економіки експерти надавали три головні рекомендації: запуск великої приватизації, реформа корпоративного управління та відкриття ринку землі.

«За 7 років після Революції Гідності ми не бачимо жодного приватизованого об’єкта з переліку великої приватизації. Тобто головне завдання — відірвати «паразитів» від «потоків» державних підприємств. Також відсутність великої приватизації — це відсутність прямих іноземних інвестицій», — додає Вишлінський.

Проте є прогрес у малій приватизації. Наприклад, приватизація спиртових заводів — це невеликий сектор економіки, але він був «надзвичайно корумпований і криміналізований».

А ось у реформі корпоративного управління експерт побачив регрес: «Є чітка відсутність політичної волі до деполітизації великих державних підприємств і небажання політиків позбавлятися важелів впливу на них».

Відкриття ринку землі хоч і є певним успіхом, але повною мірою економічним потенціалом від нього скористатися не вдастся, адже земельна реформа була компромісною.

«Землю зможуть купувати лише фізичні особи-громадяни України. Також обмежена площа ділянки землі для купівлі. Тому це не дасть змогу залучити прозорі іноземні інвестиції в розвиток сільськогосподарських земель, що необхідно, зокрема, для побудови систем іригації для збільшення врожаїв тих культур, у торгівлі якими Україна є важливим гравцем на світовому ринку», — пояснює директор ЦЕС.

Швидке зростання темпів інфляції в Україні, порівняно з очікуваннями НБУ, з одного боку пояснюється «імпортованою» інфляцією, а з іншого — значними виплатами в соціальній сфері та зміною тарифів ЖКГ. Такої думки був Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, співголова Ради Коаліції РПР.

Він звернув увагу на соціальну налаштованість влади загалом, одним із прикладів чого є збільшення мінімальної зарплати: «Будь-які зміни в соціальній сфері мають не тільки позитивний поточний характер, а й витрати, які ми маємо нести в майбутньому».

Водночас влада захоплюється великими видатковими програмами з бюджету, як-от «Велике будівництво», антиковідний фонд, програма кредитування бізнесу «5–7–9».

«Ці видатки мають звідкись фінансуватися, але їхня ефективність під питанням», — вважає експерт.

Серед інших проблем в економіці Бураковський назвав низький інституційний розвиток Уряду та дисбаланс між Києвом і регіонами.

«Інститути залишаються слабкими. Реформи потребують послідовного підходу, а ми бачимо порушення правил гри та часту зміну персоналій — це головне гальмо економічних реформ», — говорить голова правління ІЕД.

«Також поки що не з’явилися нормальні економічні стосунки між центром і регіонами. Регіони отримали більші повноваження [після реформи децентралізації], що має відобразитися в економічній політиці. Але мине ще багато часу поки громади стануть значними економічними гравцями», — додає Бураковський.

Загалом він вважає реформи, які впроваджували уряди Гончарука та Шмигаля, продовженням курсу їхніх попередників.

Із тезою Бураковського щодо низької інституційної спроможності Уряду погодився Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO).

Раніше проблеми в економіці бачили на різних щаблях, у тому числі й на рівні стратегічного планування. Але зараз уже говорять не про кризу стратегії, а про кризу впровадження.

«Спроможність Уряду в проведенні реформ із роками не дуже збільшилася. Помірний поступ у реформі публічного управління стримує й інші реформи, зокрема економічні», — переконує Дорогань.

Він поділяє думку, що земельна реформа є певним успіхом. Але водночас ризики рейдерства та захисту права власності нікуди не поділися. А кредитну програму «5–7–9» Дорогань назвав сміливим кроком, який допоміг бізнесу: «Це краще, ніж повна відсутність підтримки». У програмі «Велике будівництво» виконавчий директор BRDO бачить збільшення інвестицій у сферу транспорта та інфраструктури, хоча залишаються питання щодо планування та управління цим проєктом.

Найбільшими проблемами в економіці Дорогань вважає енергетичні питання: вугілля, зелену енергетику та підготовку до негативного сценарію для української газотранспортної системи у випадку запуску «Північного потоку-2».

«Ці питання не вирішуються належним чином через нестабільну кадрову політику та монополізованість сфери. Енергетика загрожує макроекономічній стабільності», — пояснює експерт.

Основним завданням Уряду зараз має бути системне впровадження ринкових реформ, вважає Дмитро Ливч, виконавчий директор EasyBusiness.

Він запропонував владі такі головні кроки:

  1. Відновлення довіри внутрішніх і зовнішніх інвесторів до України для залучення іноземного капіталу та внутрішніх інвестицій: «Маємо виходити на показник 10–15 млрд доларів щорічно».
  2. Продовження секторальних реформ, як-от земельна. Зокрема експерт вважає за необхідне проведення анбандлінгу Укрзалізниці.
  3. Створення умов присутності українських компаній на міжнародних ринках. Тут Ливч пропонує провести аналіз торгово-економічних угод України та надання фінансової підтримки Експортно-кредитним агентством.
  4. Збалансування економічного розвитку: він має бути не тільки в Києві, а й у регіонах.

Одним із головних успіхів у сфері економічних реформ за останній час є створення Бюро економічної безпеки — єдиного органу, який буде займатися економічними злочинами, наголошує Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи. Тому вже з вересня будуть ліквідовані податкова міліція, а також підрозділи поліції та СБУ, які спеціалізувалися на правопорушеннях в економіці.

Проте в податковій сфері експерт називає лише один позитивний крок із багатьох, які могла би зробити влада: ухвалення закону щодо деофшоризації: «Передумови для суттєвого обмеження офшорних схем можуть з’явитися вже з початку 2022 року». Водночас зменшення податкового навантаження на зарплати українців не відбулося.

А найважливішим чинником для економічних зрушень Гетман вважає судову реформу, яка сьогодні «гальмує».

Що думають у регіонах?

Найбільші економічні проблеми на регіональному рівні — це бізнес-клімат і неврегульованість питань нагляду після реформи децентралізації, вважає Тарас Хавунка, керівник «Львівського регуляторного хабу».

«Жоден із підприємців, з якими ми спілкуємося, не бачить значного впливу державних програм щодо підтримки бізнесу. Її було замало, щоби говорити про успіх», — пояснює Хавунка.

Позитивом він назвав позбавлення у 2012 році прокуратури функцій нагляду — це дало змогу «вздохнути» підприємцям. Проте зараз третину всього регуляторного навантаження на бізнес вчиняють місцеві органи влади. І цей показник буде зростати зі збільшенням їхніх повноважень після реформи децентралізації, вважає експерт.

Топ-3 економічні реформи на думку експертів

Наприкінці дискусії модератор Павло Кухта, Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (2019–2020), попросив спікерів підбити підсумки та назвати топ-три головні реформи в економічній сфері. Ось думки експертів.

Гліб Вишлинський:

  1. Відновлення співпраці з МВФ для попередження макроекономічних ризиків.
  2. Реформа держпідприємств: акцент на приватизації, адже реформа корпоративного управління виявилася занадто слабким інструментом.
  3. Боротьба з монополізацією ринків.

Ігор Бураковський:

  1. Проведення митної та податкової реформ.
  2. Запровадження середньострокового планування.
  3. Наведення ладу в державних фінансах, першочергово — витрат.

Олексій Дорогань:

  1. Врегулювання кризи в енергетичному секторі: протидія зупиненню енергоринку.
  2. Продовження регуляторної реформи.
  3. Зелений курс: інвестиції в екологізацію економіки нададуть Україні конкурентну перевагу.

Дмитро Ливч:

  1. Продовження структурних реформ: приватизації та земельної реформ.
  2. Реформа публічної адміністрації, адже для імплементації економічних стратегій необхідна інституційна спроможність.
  3. Міжнародна економічна політика: виграш конкуренції за капітал.

Тарас Хавунка:

  1. Завершення децентралізації
  2. Продовження малої приватизації.
  3. Дерегуляція на регіональному та місцевому рівнях.

Олег Гетман:

  1. Впровадження інституційних реформ: судової, митної та податкової.
  2. Скорочення публічних видатків.
  3. Зниження найбільш шкідливих прямих податків, першочергово — на зарплату. Це призведе до зростання заробітної плати та зменшення її тіньової частини.

Публічне обговорення було організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки в рамках підготовки до Ukraine Reform Conference 2021


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Зустріч посадовців ЄС та громадськості в Бердянську

Важлива правова інформація завжди з собою. Створено порадник учасникам кримінального провадження

На практичній сесії від Асоціації міст у Миколаєві обговорювали питання якісного управління земельними ресурсами

Кожна громада отримала безкоштовну картосхему своєї території

Діалог в громаді як інструмент стратегічного планування

Громадський центр правосуддя спільно з місцевою поліцією розвиває «сусідську варту»