Екологію Криму не впізнати – КримSOS презентував 2 частину дослідження
19 липня громадська організація КримSOS презентувала другу частину дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», що готували спільно з екологами та аналітиками. Захід відбувся в ...
Додано:
Анна Дерев'янко
19 липня громадська організація КримSOS презентувала другу частину дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», що готували спільно з екологами та аналітиками. Захід відбувся в онлайн-форматі на YouTube-каналі Українського кризового медіа-центру.
Головні проблеми забруднення довкілля за часи окупації Криму
Експерт з питань охорони природи Олексій Василюк розповів, що для дослідження використовували супутникові знімки, дані різних блогерів, фото з соціальних мереж та публікували окупаційних ЗМІ.
«Інформація з інтернету зникає. Частина джерел, що ми знайшли на початку дослідження зараз залишились тільки в нашому архіві. Ми не лише дали оцінку екологічним ризикам в окупованому Криму, а ще й врятували інформацію, що буде доступна для журналістів, аналітиків, правоохоронних органів», – розповідає Олексій.
Експерт назвав шість головних екологічних проблем забруднення навколишнього середовища на окупованому півострові:
1. Викид сірчистого ангідриду з кислотного накопичувача кримського «Титану», що відбулась у серпні 2018 року. Через виробництво діоксиду титану залишається багато сірчаної кислоти. Її зливали на дно спеціального озера, а зверху був шар води. Після окупації озеро почало випаровуватись. Токсичний пил розніс вітер на 120 км навколо.
«Не така велика смуга того сірчистого ангідриду. Але коли він потрапляє на слизові оболонки та будь-яку вологу поверхню – утворюється сірчана кислота. Навіть на росі, – розповідає Олексій, – За одну ніч в сусідньому Армянську усе заржавіло, люди не могли дихати, бо пекли легені, очі були вражені, засохли огороди та дерева. Загинули комахи та дрібні організми – вони були абсолютно безпорадні, коли волога у землі перетворюється на сірчану кислоту».
Еколог вважає, що цю ситуацію не можна порівнювати з Чорнобилем, бо це не аварія. Але територія навколо озера постраждала більше, ніж від чорнобильської трагедії.
2. Стихійні сміттєзвалища та відсутність сортування й сміттєпереробних заводів. Тільки у Севастополі активісти нарахували 1500 звалищ побутових відходів. За словами Олексія Василюка, проблема зі сміттям була в Криму ще 20 років тому та загострилась за роки окупації.
«Смітники роблять де завгодно, окупаційна влада з ними не дуже борется. Також їх створюють не в ярах, а на схилах гір. Так у Криму з’явився “П’яний ліс” – замість краєвиду гір там сміття, що давить на дерева та ті опускаються до землі», – розповідає еколог.
3. Каналізацію зливають у море та руйнують глибоководні скиди. Олексій Василюк розповідає, що у селах та містах гірської місцевості Криму майже немає централізованої каналізації. Зараз усі відходи зливають у річки та море. Також раніше працювали 11 глибоководних скидів – велетенські труби відправляли відходи у найнижчий шар Чорного моря, де немає життя (чи нам про це не відомо). Проте через збільшення військових кораблів, проведення навчань зі зброєю, вже пошкодили три з них – з супутнику видно як розтікається по морю стрічка бруду недалеко від пляжів.
«Окупантам вистачило 4 роки, щоб у море не можна було заходити. Такого раніше не було. Окупаційні органи Росспоживнадзору закривають пляжі та забороняють там купатись. А мілітаризація та використання бомб можуть просто підняти усе, що копилось на дні моря. Це буде екологічний апокаліпсис», – вважає Олексій.
4. Відкачка підземних вод на потреби промисловості та сільського господарства – прісну воду замінила солона, що була до запуску Північно-кримського каналу у 60-х роках. Також окупанти намагаються перекинути русла річок – це мінімум загрожує існуванню 7 видам унікальних риб, що занесені до Червоної книги Укарїни. Опріснення води, на думку еколога, в Криму нереальне: море дуже забруднене та це занадто дорогий процес.
«Окупаційна влада зараз звинувачує Україну у геноциді та інших гріхах. Вважаю, що проблему роздувають. Води не вистачає для промисловості та сільського господарства. Але немає вимирання населення в Криму через нестачу води», – зазначає еколог.
5. Викачка природних ресурсів з півострову та моря. Зокрема, окупанти викачують газ та нафту, вивозять усе добуте з 269 кар’єрів, що спочатку розроблювали для побудови траси «Таврида» та Керченського мосту.
6. Розорення степів. За роки окупації 20 га степових ділянок Криму були розорані. Там почастішали пилові бурі та смерчі.
«Не розумію, навіщо витрачати гроші, щоб орати степ, коли води там немає та врожаю теж не буде. Це втрата для екології, наприклад, знищили лишайник “аспіцилія” – його у Біблії називали “манна небесна”. В Україні він був занесений до Червоної книги України», – розповідає Олексій.
Що робить українська влада та прокуратура?
На другій частині презентації екологічного звіту виступив Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в АР Крим. Він зазначив, що їх представництво постійно відслідковує ситуацію та передає дані до прокуратури для відкриття кримінальних проваджень. Зокрема, бачать багато випадків знищення природних зон, забруднення акваторії Чорного моря, надмірний відбір підземних вод.
«Кримська платформа стане майданчиком обговорення проблем екології в окупованому Криму. Також Президент вже затвердив стратегію деокупації Криму, – розповідає Кориневич, – Зараз питання відновлення водопостачання на півострів переросло з економічного меседжу у законодавчий акт та стане можливим тільки після відновлення конституційного ладу в Криму»
Також Антон Кориневич зазначив, що окупант несе відповідальність за екологічну ситуацію на півострові. Це підтвердив й Сергій Турчин, начальник управління нагляду за додержанням законів органами поліції та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю і щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Прокуратура зараз веде 10 кримінальних справ та досліджує 20 фактів нанесення шкоди довкіллю окупованого Криму.
«Специфіка розслідування по фактам порушення законодавства в сфері охорони навколишнього середовища відрізняється від того, як проходить усе на територій материкової Україні. Ми не можемо виїхати на місце подій та перевірити дозволи у лісорубі, виміряти ширину стовбура зрубаного дерева чи взяти проби води. Докази та всю інформацію ми беремо від громадських організацій, з інтернету, та від Представництва Президента України в АР Крим», – зазначив Сергій Турчин.
Зараз вивчають факти знищення Кримського природного заповідника, Лебединих островів, Мису Мартьян, природного заповідника на півостровах Меганом й гори Алчак. Також, незаконну вирубку дерев при будівництві траси «Таврида», видобуток піску, газу та нафти на півострові та інші випадки.
«Ті, хто повернеться в Крим після окупації, просто не впізнають місце, у якому вони звикли жити та купатись. Скоро може не залишитись навіть чистого повітря», – вважає еколог та співавтор дослідження Олексій Василюк.
Переглянути запис презентації Ви можете тут.
Читайте першу та другу частини дослідження КримSOS «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації».
