EDU-AI: коли викладачі стають творцями змін у цифрову добу

14–15 травня 2025 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела третій вебсемінар «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного ...

Додано:
aup

iScreen Shoter - zoom.us - 250514140115
EDU-AI: коли викладачі стають творцями змін у цифрову добу

14–15 травня 2025 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела третій вебсемінар «EDU-AI: Методика використання ШІ для викладачів комунікативного циклу».

Захід зібрав близько 80 учасників з усієї України — викладачів журналістики, медіа, PR і реклами, які прагнуть ефективно впроваджувати інструменти штучного інтелекту в освітній процес.

Цей вебсемінар спрямований на:

  • створення навчальних курсів із допомогою ШІ — учасники опановували інструменти для планування, наповнення та візуалізації програм;
  • розвиток критичного мислення й медіаграмотності — з акцентом на фейки, діпфейки й аналіз інформації;
  • актуалізацію етики та цінностей у сфері журналістики та комунікації — через обговорення ролі ШІ та майбутнього професії.

Загалом серія вебсемінарів EDU-AI, що стартувала у квітні цього року, вже охопила 190 освітян.

Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, відзначив:

«Штучний інтелект швидко увійшов в наше життя та став його невід’ємною частиною. Звичайно, для викладачів зараз на часі вироблення методик використання цього інструмента в процесі навчання. Тому не дивна така величезна популярність, якою користується наш вебінар».

Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, додала:

«Знову викладачі та медіапедагоги країни вдосконалюють свої навички та вибудовують принципи взаємодії зі штучним інтелектом. Цей вебінар особливо запамʼятався зацікавленістю групи до рефлексивних вправ. І це зрозуміло. По-перше, склад цієї групи був особливим. Серед учасників — завідувачі кафедрами соціальних комунікацій, досвідчені медіатренери, автори власних наукових та практичних розробок з медіаграмотності. По-друге, саме на етапі пошуків смислів, цінностей та усвідомлення місії у взаємовідносинах зі штучним інтелектом стане тим орієнтиром, в якому буде розвиватися журналістика та медіа комунікації майбутнього».

 Любов Цукор, головна редакторка освітнього проєкту «На Урок», підсумувала:

«У День Вишиванки ми зібралися, щоб не просто ділитися знаннями про використання штучного інтелекту, а творити справжнє натхнення. Працювали гіперактивно та креативно — і це дало результати! Що мене вразило? Запал, жага до знань, готовність експериментувати і створювати нове. Це був простір, де народжуються ідеї, формуються нові підходи і закладаються основи для майбутніх змін. Ми не просто обговорювали методики — ми створювали, експериментували і відкривали нові горизонти можливостей. Кожен учасник став не просто слухачем, а активним творцем власного досвіду. Ми шукали відповіді, ділилися інсайтами, відкривали нові способи працювати зі студентами. Бо знання — це не лише інформація, а енергія, що змінює світ».

Слідкуйте за новинами Академії української преси — попереду ще багато важливих ініціатив!

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

За підтримки Федеративної Республіки Німеччина




Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Центр АХАЛАР запускає новий дворічний проєкт для тих, хто тримає громадський сектор України в умовах війни

Статут територіальної громади: як забезпечити належні умови на місцевому рівні

Внесення в реєстр надавачів соціальних послуг — важливий крок для БФ "СОС Штаб громадянської оборони"

Без права на забуття: до роковин геноциду кримськотатарського народу

На Форумі “За безпечні дороги в Україні” говорили про зміни, здатні врятувати українців від смертельних ДТП