Дивитися на поведінку поліцейського та затриманого з точки зору забезпечення прав кожної сторони. Чому це важливо?

Новий закон  «Про національну поліцію» від 2015 року розширив певні права поліцейських, але більшість громадян не цікавляться законодавством і внаслідок цього не знають про законні повноваження ...

Додано:
experthrcenter

48355021_1165070550327230_4894037821301456896_n
Дивитися на поведінку поліцейського та затриманого з точки зору забезпечення прав кожної сторони. Чому це важливо?

Новий закон  «Про національну поліцію» від 2015 року розширив певні права поліцейських, але більшість громадян не цікавляться законодавством і внаслідок цього не знають про законні повноваження поліції.

Представники вразливих груп теж не є виключенням: незнання повноважень поліції загрожує їм ризиками опинитися в конфліктних ситуаціях з правоохоронцями. У більшості випадків це стається під час публічної роботи поліцейських та застосування ними превентивних заходів.

Протягом трьох років ЕЦПЛ займається створенням механізмів протидії порушенням прав людини з боку правоохоронних органів, використовуючи різноманітні інструменти впливу на розвиток правосвідомості як представників поліції, так і вразливих груп населення. Експерти Центру проводять дослідження, інформаційно-просвітницькі, навчальні та адвокаційні заходи.

У грудні цього року ЕЦПЛ спільно з Клубом Еней провів черговий тренінг для соціальних працівниць неурядових організацій Києва та представниць спільноти жінок, які живуть із наркозалежністю «Підвищення правової спроможності громадських активістів щодо протидії порушенням прав наркозалежних осіб з боку поліції» з метою навчити учасниць навичкам кваліфікованого захисту своїх прав у ситуаціях конфлікту з поліцією. Як і в більшості інших навчальних програм, що були ініційовані експертами Центру або його партнерами, процес навчання базувався на результатах проведених досліджень та включав алгоритми захисту прав у законний спосіб.

Проте одним з найважливіших результатів цього тренінгу стало обговорення не тільки об’єктивних факторів ризику, які призводять до порушення закону, але й суб’єктивних моментів, що створюють потенційні умови для порушень. І перш за все йшлося про низький рівень знань з боку учасниць щодо повноважень працівників поліції.

47687644_462876710908280_2015011734011510784_n

В процесі розгляду можливих порушень прав вразливих груп населення (які було виявлено у дослідженні ЕЦПЛ у 2016-му році), разом із учасницями тренінгу, експерти Віктор Чупров та Володимир Батчаєв акцентували на тому, що більшість пунктів цього списку залишаються актуальними й досі, а саме:

  • проведення процесуальних дій за відсутності відповідних процесуальних документів;
  • проведення процесуальних дій за відсутності понятих;
  • використання стану наркотичного сп’яніння при проведенні процесуальних дій та складанні документів;
  • вилучення та огляд наркотиків як доказів не на місці затримання, а в райвідділі за присутності «своїх» понятих;
  • проведення процесуальних дій з особами, доставленими до правоохоронних органів у непередбачених для цього приміщеннях, тощо.

Ще з радянських часів наркозалежні, пацієнти замісної підтримувальної терапії, секс-робітники та люди, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі відносяться до вразливих груп населення, оскільки  внаслідок своїх психологічних чи соціальних особливостей не можуть самостійно захистити свої права.

І хоча певні моменти в їх повсякденному житті знаходяться під пильною увагою правоохоронних органів, суспільство не зацікавлено у захисті цих осіб, а працівники поліції іноді дозволяють собі використовувати такий стан речей у власних інтересах.

Так званий «людський фактор»

Головною «мішенню» зазвичай стають або фактично хворі – залежні від хімічних речовин люди, які використовують наркотичні засоби виключно для власного споживання без мети продажу, або секс-робітниці, які бояться розголошення інформації про свою діяльність і не можуть протидіяти протиправним діям щодо них з боку поліції.

«Ще у 2016 році, коли ми проводили дослідження «Дотримання прав вразливих груп населення у діяльності правоохоронних органів», – зауважив Віктор Чупров, – виявилося, що типові порушення прав людини, які виникають під час розкриття наркозлочинів, пов’язані з невиконанням процедурних елементів, якістю доказової бази та суб’єктивними моментами:

так званий «людський фактор» (перебільшення повноважень, бажання «покращити» показники у звітах та продемонструвати підвищення кількості адміністративних протоколів, рівня розкриття проституції чи наркозлочинів) призводить до маніпуляцій представників поліції вразливим станом наркозалежних».

Такий підхід корелює зі статистичними даними ГПУ:

У 2016 році частка злочинів пов’язаних із протизаконним обігом наркотичних засобів, фактично для власного споживання, без мети продажу (стаття 309 КК України) у загальному масиві наркозлочинів складала 74.22%,

У 2018 році, за одинадцять місяців, цей показник трохи знизився до 68% (17 860 кримінальних впроваджень за статтею 309) *джерело: статистичні дані ГПУ.

«Наведена статистика, – коментує експерт Віктор Чупров, – означає, що поліція і сьогодні головну увагу звертає саме на споживачів (хімічно залежних людей), а не на канали збуту наркотичних речовин. Тенденція «покращення» результатів роботи поліції у напрямку розкриття кримінальних справ за рахунок порушення прав представників вразливих груп тягне назад та створює додаткові ризики сплеску кримінальних ситуацій, що знов і знов викликає загрози для всього суспільства».

48355021_1165070550327230_4894037821301456896_n

Що знають наркозалежні про права та обов’язки поліцейських?

Новий закон  «Про національну поліцію» від 2015 року розширив певні права поліцейських, але більшість громадян не цікавляться законодавством і внаслідок цього не знають про законні повноваження поліції.

Представники вразливих груп теж не є виключенням: незнання повноважень поліції загрожує їм ризиками опинитися в конфліктних ситуаціях з правоохоронцями. У більшості випадків це стається під час публічної роботи поліцейських та застосування ними превентивних заходів, зокрема: перевірки документів особи, опитування, поверхневої перевірки чи огляду, тощо.

Ситуація ускладнюється й тим, що для людей, які належать до вразливих груп та мали негативний досвід спілкування з поліцією, більшість дій поліції сприймається в контексті образливих чи провокативних вчинків.

Між іншим, кожен поліцейський має обов’язок захищати права громадян та має для цього певні повноваження, зокрема – здійснювати перевірку документів, поверхневу перевірку і огляд особи або речей чи транспортних засобів у випадках, що передбачені законом. Невиконання цих законних вимог може призвести до затримання людини лише через її нерозуміння свого обов’язку та спротив законним вимогам поліції.

Враховуючи всі ці моменти, тренери представили учасницям дві концепції бачення права: з боку представників вразливих груп, а також – з точки зору виконання законних повноважень поліцейськими. Такий підхід дозволяє знижувати ризики виникнення конфліктів з поліцією та підвищувати рівень правової свідомості наркозалежних і громадських активісток, які долучилися до соціальних ініціатив.

Чому і як навчались учасниці тренінгу «Підвищення правової спроможності громадських активістів щодо протидії порушенням прав наркозалежних осіб з боку поліції»?

Разом з експертами Віктором Чупровим та Володимиром Батчаєвим представниці вразливих груп та громадські активістки вивчали:

Юридичні норми, що регламентують повноваження поліції,

Можливості отримання доступу до безоплатної юридичної допомоги від держави, а також – механізм залучення адвокатів Центру безоплатної вторинної допомоги під час затримання особи, якщо поліція не поспішає повідомляти Центр;

Виявляли фактори ризиків у ситуації спілкування наркозалежних з поліцією;

Інструменти та ресурси параюриста;

Порядок та методи оскарження протиправних дій поліцейського.

Практичні вправи допомогли учасницям засвоїти принципи поведінки у ситуації затримання, щоб не припуститися порушення циклу замісної терапії (Наказ визначає, як має діяти держава для забезпечення безперервного лікування осіб, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії у випадку їх затримання поліцією);

подивитися на поведінку поліцейського та затриманого з точки зору забезпечення прав кожної сторони;

проаналізувати вимоги спільного Наказу (Про порядок взаємодії закладів охорони здоров’я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії;

Використовувати правові дії та контактні телефони з метою отримання допомоги (куди звертатися за юридичною допомогою);

Розуміти гендерні підходи до протидії насилля з боку поліції.

 Так, інформації багато. Проте і можливостей для зміни власного життя – теж.

 

Захід ініційований Клубом Эней спільно з Експертний центр з прав людини

Фінансова підтримка тренінгу Міжнародний фонд “Відродження”


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

СЕО-новий інструмент участі громадськості у процесі прийняття рішень, які мають вплив на довкілля – експерти ЕПЛ

Підсумки дня голосування та агітаційної кампанії перед другим туром на Одещині

Громади шести областей навчатимуться ефективній участі у місцевому самоврядуванні

В Троїцькій громаді пройшла заключна частина Школи місцевої демократії в ОТГ

Історичні традиції добросусідства на противагу «мові ворожнечі» впроваджують в Одеській області

У Києві пройшла Академія краудфандингу для стартаперів Донбасу