Дитина-жертва сексуального насильства зазнає додаткових травм підчас допиту/опитування – дослідження

Згідно дослідження українська практика опитування та допиту дитини, завдає додаткові травми для дитини, яка вже стала жертвою сексуального насильства та експлуатації.

Дитина, яка потерпіла від сексуального насильства має не менше 5 разів розказати про те, що з нею відбувалось. Разом з тим, в окремих злочинах кількість допитів необґрунтовано велика – дитину можуть викликати на допит більше ніж 10-ків разів, з метою отримання інформації по кожному епізоду, наприклад у випадках сексуальної експлуатації де дитина була залучена до зйомок різних порнографічних фільмів. При цьому дитячі психологи зазначають, що кожна розповідь для дитини є додатковою травмою.

В той же час, жодний експерт, який бере участь у допиті/опитуванні дитини не має необхідної підготовки. Зазвичай випадок сексуального насильства або сексуальної експлуатації дитини є єдиною подібною справою в досвіді слідчого. Слідчі не мають знань про дитячу психологію та розвиток дитини, а психологи та педагоги, натомість не розуміють процес кримінального впровадження, і таким чином не можуть надати необхідну допомогу слідчим, і в той же час попередити запитання, які можуть травмувати дитину. Законі представники, якими іноді є представники служби у справах дітей, не знають про права потерпілої дитини в процесі кримінального впровадження і не наполягають на проведенні дружнього допиту дитини.

Є лише декілька спеціалістів, які мають необхідний доступ, і яких об’єднала практика «Зелена кімната», яка працює наразі у Києві. Разом з тим, психолог, залучений до допиту дитини говорить про те, що співпрацює зі слідством як доброволець. В Україні не передбачений жодний механізм для оплати послуг спеціалістам, які мають бути залучені до допиту дитини з метою створення менш травматичної ситуації для дитини.

Ці та інші висновки дослідження обговорювали у Комітеті Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму 14 грудня 2016 року.

Відкриваючи круглий стіл Величкович Микола Романович, народний депутат, зазначив: «Дитині найбільш складно захистити себе від сексуального насильства, складно перебороти сором і повідомити про насильство, особливо якщо кривдником є найближчі родичі чи вчителі, складно довести свою правоту під час розслідування та судового процесу, складно відновитися після важкої психологічної травми».

Уповноважений Президента з прав дитини, Микола Кулеба, погоджуючись з висновками дослідження, зазначив, що навіть при його супроводі справ де дитина є потерпілою від сексуального насильства, – йому дуже важко захистити дитину. «Були такі випадки, дитина 9-річна опитується в присутності 7 дорослих осіб, жодна з яких не є експертом. Дитині просто, ставлять вже в вину те, що вона взагалі розповідає про цей факт». І додає, що взагалі не відомо яким чином відбувається допит, коли взагалі відсутні законні представники та психологи.

«Дитина не повинна зазнавати додаткових шкод під час опитування» – каже координаторка програми захисту прав дитини Жіночого консорціуму України.

Дійсні на даний момент процедури опитування дитини та всього процесу слідства проходять не за належних умов, розтягнуті в часі, безліч раз повторюються. Опитування та допит дитини має величезний вплив на попередження сексуального насильства щодо дітей. Ефективне розслідування вже виявлених випадків прямо стосується не повторення цих злочинів у майбутньому.

Водночас Максим Куцевич, заступник декана юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зазначив, що в Україні є необхідне підґрунтя для запровадження дружнього допиту дитини. «Проблема в роботі нашої правоохоронної судової системи, неможливість чи небажання (чи може до цього просто не доросли ще) вийти за межі Кодексу національного кримінально-процесуального і керуватися в ряді випадків міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою». І додає, що якби справи одразу вносились в ЄДРР, це допомогло уникнути зайвих опитувань дитини та розголошення інформації. Також є можливість скорити кількість допитів та опитувань дитини шляхом створення єдиного центру для проведення усіх необхідних опитувань та допитів дитини: «Психолого-психіатрична і судово-медична експертиза очевидно в кримінальній справі необхідні. Тому що як мінімум слідчому опертися треба на якісь там висновки фахівців для того, щоб і кваліфікацію здійснювати якусь остаточну, вийти на якусь статтю… вже при першому допиті в рамках кримінального провадження, можна було б провести оці опитування за допомогою спеціалістів, які б дали висновок: який травматизм у дитини, які наслідки на психіку відбулися… Для того, щоб в підсумку вийти вже з цієї спеціальної кімнати з набором оцих от фахівців і конкретним набором інформації, яка необхідна для проведення досудового розслідування. Крім того от відео фіксація, відео конференція». «Ці всі речі в КПК, вже є, але вони всі прописані через “може”».

Погоджуючись з цим Катерина Бороздіна , директор департаменту експертизи, моніторингу та законотворчої діяльності громадської організації «Ла Страда – Україна», зазначила, що в рамках діючого законодавства, можливі зміни, необхідне лише правильне направлення вектору роботи, декілька методичних рекомендацій і розуміння в суспільстві того, що , в першу чергу, мають ставитись на перше місце інтереси дитини.

Давід Валіахметов, експерт Київського міського бюро судово-медичної експерти, зазначив, що в Києві вже є приміщення, яке дозволяє проводити допит і судово-медичну експертизу в одному місці “Ми технічно і морально готові давно працювати”.

Надія Стефанів, суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області, викладач Національної школи суддів України, наголосила, що проведення відеоопитувань, а також організація дистанційного судового провадження при нинішніх умовах є можливим в Україні. Також пані Надія зазначила, що для вирішення проблеми є дуже важливим спільність та системність зусиль, і саме тому запропонувала створити Коаліцію з питань дружнього опитування дитини. «Ми будемо робити те, що від нас залежить в одному напрямку і досягнемо мети, про яку всім говоримо» – каже Надія Стефанів.

Микола Величкович закриваючи засідання закликав Кабінет Міністрів України пришвидшити підготовку законопроекту про приведення національного законодавства у відповідність до Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, що була ратифікована у 2012 році Верховна Рада України тим самим створити умови коли інтереси дитини, яка потерпіла від сексуального насильства, будуть враховуватись в процесі кримінального впровадження.

З повним текстом виступів спеціалістів на круглому столі можна ознайомитись у стенограмі круглого столу «Захист дітей від сексуального насильства» на сторінці Комітету з питань сім’ї, молодіжного політики, спорту та туризму за посиланням. 
Дослідження «Передумови запровадження дружньої практики опитування/допиту дитини, яка потерпіла від сексуального насильства», проведеного Жіночим консорціумом України за підтримки БІСЕ (Міжнародного католицького бюро дитини) можна ознайомитись за посиланнням. Авторка та упорядниця – Євгенія Сльозка, редактор Олексій Лазаренко. Круглий стіл «Захист дітей від сексуального насильства» організований Комітетом Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму та Жіночим консорціумом України від Save the Children та Шведського агентства з міжнародного розвитку SIDA.