Думки і погляди населення України стосовно методів опору окупантам

Сприйняття приєднання Криму до Росії і подій на Донбасі

На запитання «Ви згодні або не згодні з тим, що приєднання Криму до Росії у 2014 році є його окупацією?» 77,5% респондентів погодилися з твердженням, 10,8% – не погодилися, а 11,7% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

Також на запитання «Яка з цих думок Вам ближча?» щодо подій на Донбасі 79,8% респондентів обрали варіант, що «Дії Росії на Донбасі фактично є військовою інтервенцією – збройним втручанням у внутрішні справи України», 7% обрали варіант «Дії Росії є на Донбасі є допомогою народу Донбасу у його боротьбі за свою незалежність». Ще 13,2% респондентів не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

Яким діям надають перевагу жителі України у разі іноземної збройної інтервенції / окупації

На запитання «Яким діям Ви б надали перевагу в умовах іноземної збройної інтервенції у Ваше місто чи село?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 23,8% обрали варіант чинити збройний опір,
• 28,6% –  опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – таких, як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора,
• 11% – виїхати у більш безпечний регіон України,
• 3,2% – виїхати за кордон,
• 13,1% – нічого не робити,
• 18,4% – не визначилися зі своєю думкою,
• 1,9% – відмовилися відповісти.

На запитання «Яким діям Ви б надали перевагу в умовах іноземної збройної окупації Вашого міста чи села?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 25,2% обрали варіант чинити збройний опір,
• 26% –  опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – таких, як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора,
• 11,9% – виїхати у більш безпечний регіон України,
• 3,4% – виїхати за кордон,
• 13,1% – нічого не робити,
• 18,5% – не визначилися зі своєю думкою,
• 1,9% – відмовилися відповісти.

Які методи жителі України вважають більше ефективними для боротьби з переважаючим за силою противником

На запитання «Який метод боротьби з збройним вторгненням, яке здійснюється переважаючим за силою іноземним противником, Ви вважаєте більш ефективним?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 34,4% обрали варіант збройна боротьба,
• 34,7% –  ненасильницька боротьба (така як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора, відмова від співпраці з інтервентом), яку очолюють цивільні особи,
• 28,5% – не визначилися зі своєю думкою,
• 2,4% – відмовилися відповісти.

На запитання «Який метод боротьби зі збройною окупацією, яка здійснюється переважаючим за силою іноземним противником, Ви вважаєте більш ефективним?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 34,2% обрали варіант збройна боротьба,
• 34,8% –  ненасильницька боротьба (така як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора, відмова від співпраці з інтервентом), яку очолюють цивільні особи,
• 28,7% – не визначилися зі своєю думкою,
• 2,3% – відмовилися відповісти. 

Сприйняття ефективності методів ненасильницького опору

На запитання «Ви згодні чи не згодні з таким твердженням: “Демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора або відмова від співпраці з інтервентами були б більш ефективними засобами боротьби проти іноземного збройного вторгнення, ніж військовий опір”?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 11% повністю погоджуються з таким твердженням,
• 27,8% –  скоріше погоджуються з таким твердженням,
• 16,6% – скоріше не погоджуються з таким твердженням,
• 21% – повністю не погоджуються з таким твердженням,
• 21,9% – не визначилися зі своєю думкою,
• 1,7% – відмовилися відповісти.

На запитання «Ви згодні чи не згодні з таким твердженням: “Демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора або відмова від співпраці з окупантами були б більш ефективними засобами боротьби в умовах іноземної збройної окупації, ніж військовий захист”?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 11,5% повністю погоджуються з таким твердженням,
• 23,9% –  скоріше погоджуються з таким твердженням,
• 19,2% – скоріше не погоджуються з таким твердженням,
• 21,1% – повністю не погоджуються з таким твердженням,
• 22,3% – не визначилися зі своєю думкою,
• 2% – відмовилися відповісти.

Методи повернення Криму і окремих районів Донецької і Луганської областей під контроль влади України

Респондентам, які вважають приєднання Криму окупацією, ставилося запитання «Як Україна може отримати назад окупований Крим?». Відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 14,3% обрали варіант зброєю,
• 43,2% – переговорами,
• 12,9% – невоєнними акціями ненасильницького опору, які створюватимуть перешкоди окупантам і які можуть отримати підтримку місцевого населення,
• 8,8% – ніяк,
• 20,3% – не визначилися зі своєю думкою,
• 0,5% – відмовилися відповісти.

Респондентам, які вважають подіє на Донбасі інтервенцією Росії, ставилося запитання «Як Україна може отримати назад окупований Донбас?». Відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 25,3% обрали варіант зброєю,
• 41,1% – переговорами,
• 9,1% – невоєнними акціями ненасильницького опору, які створюватимуть перешкоди окупантам і які можуть отримати підтримку місцевого населення,
• 3,5% – ніяк,
• 20,4% – не визначилися зі своєю думкою,
• 0,5% – відмовилися відповісти.

В якій акціях опору інтервентам / окупантам готові взяти участь жителі України

У перебігу опитування респондентам, які вважають приєднання Криму окупацією або вважають події на Донбасі інтервенцією Росії, ставилися запитання, до яких акцій опору інтервентам або окупантам вони готові долучитися. Виходячи з міркувань безпеки, запитання не ставалися респондентам, які проживають на територіях Донецької і Луганської областей, які тимчасово не контролюються владою України.

Детальніше.

__________________________________________________

З 31 серпня по 13 вересня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення громадської організації «Центр стратегічних досліджень» , “Агенціїі ненасильницьких рішень” та Міжнародного центру з ненасильницьких конфліктів (International Center on Nonviolent Conflict) опитування громадської думки жителів України. Методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютерних технологій (CATI) за стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому етапі, репрезентативною для населення України віком від 18 років, опитано 1000 респондентів. Опитування відбувалося у всіх регіонах України (крім АР Крим), в т.ч. і на територіях Донецької і Луганської областей, які тимчасово не контролюються владою України.

Статистична похибка вибірки нашого дослідження з ймовірністю 0.95 не перевищує 3.4% (теоретична похибка складає 3.1%, дизайн-ефект – 1.1). Крім статистичної похибки є також систематична похибка за рахунок використання опитування за стаціонарними телефонами, які має менше половини населення, що може додати до похибки ще близько 2%.  Загальна похибка дослідження з ймовірністю 0.95 не перевищує 5.4%.

Джерело: КМІС