Чому Україні необхідно приєднатись до Європейського Радонового Дня

7 листопада країни ЄС відзначають Європейський Радоновий День. Цього дня, проводяться конференції, навчальні та інформаційні заходи, громадські кампанії і акції. Всі активності присвячені тематиці захисту населення від радону. Україна Європейський Радоновий День не відзначає. Під час прес-конференції, яка відбулась 8 листопада у ЕкоХабі, громадська організація “Флора” запропонувала це виправити. Екоактивісти пояснили, чому така дата та європейські підходи до протидії радону, мають бути імплементовані в Україні.

Важливість захисту населення від надмірних концентрацій радону є загальновизнаним обов’язком, який успішно виконують країни ЄС. В державах діють ефективні та дійсно доступні механізми отримання інформації про концентрації радону у приміщеннях та ґрунті. З метою зниження надмірних концентрацій впроваджуються різноманітні дієві протирадонові заходи. Незважаючи на успіхи та ефективні механізми виявлення та видалення радону, країни ЄС визнають важливість продовження цієї роботи. Саме тому, з 2015 року, за ініціативи Європейської Радонової Асоціації, щорічно, 7 листопада, в Європі відзначають Європейський Радоновий День.

Україна, поки ще не приєдналась до цієї дати. Не приєдналась країна і до європейських підходів щодо захисту населення від надмірних концентрацій радону.

Хоча має таке зобов’язання відповідно до чисельних нормативно-правових документів, в тому числі європейського рівня.

З метою актуалізації та вирішення проблем, що мають місце у цій сфері на рівні держави, громадська організація “Флора” пропонує Україні приєднатись до щорічного відзначення Європейського Радонового Дня. Однак, враховуючи сучасний стан національної системи радонового захисту та сприйняття цієї проблеми населенням, екоактивісти пропонують назвати цю дату – “Національний День Проти Радону”.

Відео прес-конференції доступно за посиланням – https://youtu.be/YPETbvcj9Nk

Довідково: радон – це природний радіоактивний газ без кольору та запаху, який створюється у процесі розпаду урану, що міститься у надрах та ґрунтах. Піднімаючись через шари ґрунту та воду, газ накопичується у домах, де він потрапляє у легені людей. Радон також може виділятись від будівельних матеріалів. Приміром, у Швеції близько 15% усіх завищених концентрацій радону у приміщеннях, зумовлено використанням голубого легкого бетону, що використовується під час будівництва. Радон є другою, після куріння причиною раку легень та основним джерелом радіаційного впливу на людину. Окрім того, дочірні продукти розпаду цього газу можуть викликати лейкемію у дітей. При цьому зв’язок між вмістом радону в місцях перебування і кількістю випадків лейкемії у дітей має приріст до 34% на кожні 100 Бк·м³. У Сполучених Штатах Америки та Великій Британії, безпосередньо внаслідок раку легень, викликаного радоном, щороку вмирає близько 21000 та більше 1000 осіб відповідно. По Україні таких даних немає, внаслідок відсутності відповідних досліджень.