Артем Стельмашов: «Об’єднання – це і є секрет успіху всього громадського бюджету»

30 жовтня завершилося голосування за проекти бюджету участі. Попереду оголошення переможців, планування та реалізація ініціатив. Цього року подали 809 проектів на суму понад 1 мільярд гривень, однак для втілення пропозицій переможців є лише 100 млн гривень, виділених Київрадою. Чи реально перетворити своє місто на місто мрії завдяки програмі бюджету участі? Чи можливий ефективний діалог у громадах? Як повернути довіру громади до влади? Яким має бути проект, щоб перемогти? Відповіді на ці та інші питання шукаємо у розмові з Артемом Стельмашовим – активістом, журналістом, викладачем Національного авіаційного університету, експертом із громадського бюджету (ГБ), автором-переможцем минулорічного ГБ із проектом «Розумний простір неформальної освіти Clever Space» для бібліотеки. Також Артем Стельмашов засновник інтернет-видання «NovaUkraina.org». Нині працює в Київраді начальником відділу розвитку місцевого самоврядування й активно просуває бюджет участі в столиці.

Артем Стельмашов – експерт із громадського бюджету

- Артеме, Ви насамперед громадський активіст, чиновник чи журналіст? Як вдається балансувати? І чи вдається?

У мене цікавий випадок громадського активіста, який міняє професію, як Іван Васильович із відомої радянської кінострічки! Вже кілька місяців працюю начальником відділу розвитку місцевого самоврядування в Київській міській раді. Мій відділ має назву з 5 рядків! (усміхається). Для мене це досі незвично! Займаюсь інструментами демократії, такими як громадський бюджет, також надаємо допомогу тим, хто займається петиціями та ще багато всього іншого. Тобто йдеться про ті інструменти, завдяки яким люди отримують більше можливостей впливати на владу, комунікувати з нею, вирішувати проблеми, не доводячи ситуацію до революційної. Адже багато проблем можна залагодити нормальним діалогом. От таку місію я маю зараз, такий собі challenge – спроба бути чиновником. Насправді складно балансувати між «активіст» – «чиновник». Але займатися громадським бюджетом доволі цікаво. Спостерігаєш за сотнями цікавих проектів. Люди придумують неймовірні способи та ідеї, як зробити життя навколо себе і своїх близьких кращим. Я, по суті, працюю і як проектний менеджер, частково веду сайт та Fb-сторінку ГБ, де інформуємо про ГБ та петиції, робимо все, щоб між собою ці спільноти поєднати. Робимо поріг входу авторів петицій в громадський бюджет нижчим, простішим. Автор петиції може подати проект ГБ без попереднього голосування. Ми хочемо, щоб спільнота авторів проектів і команда авторів петицій «зайшла» в ГБ і між ними відбулася синергія діяльності. Це найцікавіші напрямки роботи, бо перебуваєш на краю спілкування влади з людьми. А ми власне й забезпечуємо таке спілкування, аналізуємо те, які проекти подають, де недопрацьовує влада, де варто активізувати діяльність.

Артем Стельмашов і журналістка Катерина Зайцева

 - За час роботи у сфері громадського бюджету, які проекти були найбільш помітними і їх справді можна виокремити як успішні, вони будуть втілені й мають перспективи в Україні?

Мені найбільше імпонують проекти, які намагаються бути системними, хочуть змінювати не лише конкретний простір, наприклад, дитячого майданчика, а такі, що мають на меті системно змінити ситуацію. До прикладу, проект ГБ-Kids. Його ідея в тому, щоб розповідати дітям про інструменти програми бюджету участі, змоделювати такий процес у рамках певної школи. Ці проекти дозволять у загальноосвітніх навчальних закладах зробити своє голосування, подати проекти і найголовніше – отримати гроші на їхнє втілення. Плюс отримують реальну практику, що таке громадський бюджет, як він працює, а завершивши школу, будуть і надалі користуватися інструментами ГБ для якісних змін у своєму місті. З минулого року мене вражали проекти, пов’язані з інклюзією. Вони залучали до своєї підтримки параолімпійців, чемпіонів, чиновників найвищих рангів, аж до міністрів, які агітували за їхній проект, і диво – вони перемогли. А ті проекти, які не перемогли, можуть бути не менш важливими і потрібними, тому завдання влади – роздивитися і, можливо, допомогти реалізувати. Це також надважлива функція ГБ, показати владі, де є проблемні точки. 

Воркшоп на тему ГБ в місті Славута (Хмельницька обл.)

- У 2016 році Ви були автором проекту «Розумний простір неформальної освіти Clever Space» й здобули перемогу. А йшлося про створення комфортних умов для роботи над міськими проектами на базі бібліотеки. Як думаєте, чому Ваш проект мав успіх?

Він переміг насамперед тому, що була дуже креативна  молода команда, здебільшого студенти різних університетів Києва. З кожного по нитці, а нам креативний простір! Секрет успіху цього проекту саме в синергії. Перші 29 днів ми працювали самостійно своєю маленькою командою з Національного авіаційного університету. Назбирали 500 голосів. Але в останній день вдалося домовитися з кількома об’єднаними командами. Почали працювати разом. За один день назбирали ще 500 голосів і впевнено перемогли. Насправді об’єднання – це і є секрет успіху всього громадського бюджету, особливо, другого. Якщо під час першого ГБ про це здогадувалися вже в кінці кампанії, то зараз більшість усвідомлює це задовго до старту голосування. Окрім того, що ГБ полегшує і створює унікальну можливість для комунікації з владою, він ще й робить продуктивнішою комунікацію власне між активістами, які раніше одне одного не знали.

Оновлення простору в бібліотеці НАУ в рамках проекту ГБ “Розумний простір неформальної освіти Clever Space”

15 листопада о 15:00 відкриття Clever Space (проспект Космонавта Комарова, 1. Науково-технічна бібліотека НАУ, 2 поверх)

Щодо мого проекту Clever Space. Він передбачає створення на базі одного з читальних залів бібліотеки креативного простору, наповненого сучасним обладнанням, меблями, технікою, потужними роутерами зі швидкісним wi-fi. Суть проекту в тому, аби новатори, активісти мали можливість зустрічатися, спілкуватися в бібліотеці. Завдяки цій ініціативі читальня заживе абсолютно іншим життям! Хочу, аби ми стали дійсно відкритим майданчиком для обговорення будь-яких тем, ідей, проектів, щоб у кожному університеті на базі бібліотеки були створені своєрідні інкубатори, де ідеї перетворюються на проекти. З фантазіями авторів потрібно працювати, аби вони втілювалися! Звичайно, хочеться активнішого залучення всіх верств населення до таких процесів, особливо бібліотек й університетів.

 - Якщо порівнювати проекти минулорічного ГБ й цьогорічного, що змінилося?

Якщо в першому ГБ проекти переважно були орієнтовані на внутрішній розвиток простору, то зараз активніше долучаються до загальноміських ідей. Подають проекти, які стосуються загальноміського рівня й значення. Наприклад, створення on-line курсів, які будуть відкриті для всіх. Також зараз активно долучаються до таких органів, як громадська бюджетна комісія, що є унікальним, оскільки ГБК сформована з представників громади, громадськості, ГО, вирішує і дає остаточне слово, буде цей проект чи інший брати участь у голосуванні. Це унікальна новація в усіх громадських бюджетах усіх міст. Не бачив, щоб це було реалізовано в інших містах. Перспективи ГБ у Києві величезні. Принаймні зараз спостерігаємо, що кількість і якісь проектів значно зростає.

Воркшоп у ЦБ ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

- У сценаристиці є таке поняття як скрипт-докторинг – робота із завершеним сценарієм. Чи існує щось подібне для проектів ГБ?

Важливо, щоб відбувалася комунікація між авторами першого ГБ, другого й наступних, бо в них уже є певний досвід у реалізації проектів та проектній діяльності. Але я й за те, щоб цим займалися професіонали, був створений офіс е-демократії, де б допомагали й в інформаційній кампанії, й в проектній діяльності, навчили б прописувати ключові показники ефективності (KPI), оцінювати проекти, писати мету, завдання, цілі та ін. Це дуже важливо навчати людей проектної діяльності. Також важливо, щоб навчали і чиновників, як працювати з цими проектами. Їм треба серйозно вчитися ефективно комунікувати з людьми. Громадський бюджет цю проблему нам і показує. Часто автор проекту не може знайти спільну думку з чиновником через якісь формальні причини. Такого не повинно бути. Цій комунікації мають вчитися, як автори і представники громадськості, так і представники влади.

Автори проектів-переможців бюджету участі виступили в Urban School CANactions

- Ваші воркшопи «Проекти громадського бюджету міста Києва» відбувалися в різних бібліотеках столиці, чи помітні зміни, якась трансформація власне простору книгозбірень?

Всі бібліотеки дуже різні, в кожній є свій колорит. Є бібліотеки, які вже перетворені в такі собі місцеві хаби, де зустрічаються люди між собою, активно обговорюють ідеї, вирішують проблеми. Є успішні прецеденти, пишаюся такими бібліотеками. Але є й такі, які живуть дуже по-старому. У мене є ціль і мрія, щоб бібліотеки ставали центрами нового спілкування, нової якості і проектної діяльності в місті. Це ключова тема, ключова ідея, яку хочеться реалізувати. Надзвичайно приємно, що зараз велику увагу приділяють бібліотекам, вкладають кошти в їхнє матеріальне забезпечення. Однак потрібно змінювати і ментальність, і деякі підходи, щоб це все запрацювало. Деякі книгозбірні вже мають непогану форму, наприклад, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва. Там є усі можливості для спілкування, показу презентацій, конференцій, хакатонів, семінарів, чого завгодно, але наповнити все це реальним змістом – справді важливе завдання!

Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

- А як наповнити змістом?

Починати треба з малого. Ми власне й робимо ці зустрічі, щоб пробувати наповнювати змістом, подивитися, де є успішний досвід. Деякі бібліотеки вже є такими центрами спілкування в мікрорайоні. Люди не бояться туди зайти, знають, що їм там раді і вони завжди там можуть обговорити ті чи інші питання й проблеми. Хочеться, щоб усі бібліотеки йшли по такому напрямку. Хоча ми добре розуміємо, що основна функція бібліотеки не повинна забуватися. Це джерело знань, книг і т.д. Хочеться, аби було більше заходів зустрічей з письменниками, літературних вечорів, заходів по інтересам. Щоб бібліотека ожила й жила окремим, не зовсім навіть бібліотечним, життям. Зараз немає нічого, що би завадило цьому. Звичайно, таким чином треба підвищувати активність людей і їхню віру в те, що вони можуть щось змінювати, робити і т.д. Інколи спостерігаю, що ніби всі можливості є, а люди цим не користуються, просто не мають віри у свої сили, тому не залучають купу інструментів, завдяки яким вони можуть тиснути і вливати на владу. Це і ГБ, і е-петиції, й інші. Бачу інколи дуже хороші ідеї, які не мають великої підтримки, бо люди просто не вірять у те, що це можна реалізувати. Щороку, як мінімум, створюватиметься сотня нових успішних місій,  проектів. Завдяки ГБ і петиціям будемо бачити проекти, які, незважаючи на будь-яку критику і песимізм, втілюватимуть. Що більше таких проектів, то більше людей будуть задіяні. Відповідно й місто розвиватиметься еволюційним шляхом, а люди бачитимуть інші механізми впливу, окрім мітингу чи інших революційних засобів. Хочеться, аби ГБ та інші інструменти демократії, зокрема  е-демократії, власне й стали кроками у цьому напрямку.

Спілкувалась Катерина Зайцева