Алесь Беляцький: Не можна допустити “азербайджанізації” ситуації в Білорусі

Існує небезпека того, що процес поліпшення відносин Мінська з Брюсселем може йти без структурних реформ в Білорусі та без участі громадянського суспільства. Таку думку висловив в інтерв'ю БелаПАН ...

Беляцький
Алесь Беляцький: Не можна допустити “азербайджанізації” ситуації в Білорусі

Існує небезпека того, що процес поліпшення відносин Мінська з Брюсселем може йти без структурних реформ в Білорусі та без участі громадянського суспільства.

Таку думку висловив в інтерв’ю БелаПАН колишній політв’язень, правозахисник Алесь Бєляцький, який на початку липня відвідав ряд країн ЄС і зустрівся з представниками євроструктур.

“Але ми повинні піднімати це питання і намагатися брати участь у цьому процесі, – переконаний правозахисник. – Цей процес, безумовно, складніший, ніж чорно-біла ситуація, коли все заморожено і нічого не рухається. Ситуація такої відлиги ставить значно більше питання перед активістами білоруського громадянського суспільства. І ми повинні відповідати на ці питання, ми повинні рухатися. ми не повинні сидіти, склавши руки, і чекати”.

За словами Бєляцького, не можна допустити “азербайджанізації ситуації в Білорусі”, коли контакти з Європою налагоджуються, а ситуація в країні залишається поганою. Він, зокрема, зазначив, що Азербайджан зараз головує в Раді Європи.

“Країна, в якій повно політв’язнів, в якій порушуються права людини, головує в європейській структурі, створеній для безпосереднього захисту прав людини і налагодження атмосфери безпеки, співробітництва, підвищення рівня життя. Не може тут бути подвійних стандартів“, – підкреслив Беляцкий.

Він вважає, що офіційний Мінськ хотів би поліпшити відносини з ЄС, в першу чергу економічні, без змін політичної ситуації в країні. “Цього не можна допустити. Допомога або якісь контакти ЄС з Білоруссю повинні бути дуже тісно пов’язані з поліпшенням суспільно-політичної ситуації в країні і звільненням політв’язнів”, – упевнений Беляцкий.

Сьогодні, за словами правозахисника, в ЄС краще розуміють ситуацію в Білорусі і відносяться до неї серйозніше, ніж десять років тому. “Тоді в Європі мало хто знав про Білорусь, і кожен раз доводилося проводити лікнеп, розповідати елементарні речі. Зараз у цьому вже немає необхідності. Багато політиків і чиновників у Європі, які розуміють, що відбувається в нашій Білорусі та володіють додатково великим обсягом інформації”, – сказав правозахисник.

Бєляцький вважає, що потепління відносин між Білоруссю і ЄС в 2008 році пішло країні на користь: “Якщо згадати той час, то активізація цих контактів істотно поліпшила ситуацію в білоруському суспільстві. Рівень страху був досить низьким, проводилося дуже багато громадських і політичних акцій, суспільно-політичне життя було, скажімо так, не на такому мізерному рівні, на якому воно знаходиться зараз”.

Ситуацію після президентських виборів 2010 року – жорсткого розгону акції протесту в Мінську і подальші репресії щодо громадських активістів – Беляцкий назвав “катастрофою” і “шоком”, від яких білоруське суспільство не може відійти до цих пір.Ця тупикова ситуація, на його думку, веде до “стагнації в суспільстві”, з якої немає виходу без поліпшення відносин Білорусі з ЄС і атмосфери всередині самої країни.

Білорусам не варто сподіватися на те, що хтось вирішить за них існуючі в країні проблеми з правами людини і демократією, переконаний правозахисник. “Звучить банально, але це дійсно так: білоруси самі повинні домагатися якихось змін у суспільстві. У нас буде певна моральна підтримка з боку цивілізованих і більш розвинених в плані демократії країн, але пиріг або суп за нас ніхто не приготує“, – підкреслив Алесь Беляцький. 

Джерело : Правозахисний центр “Весна”


Тематика публікації:           

Останні публікації цього розділу:

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку