Адвокація як шанс на системні зміни

Чим адвокація відрізняється від лобізму, з чого починати планування адвокаційної кампанії і що варто врахувати під час її проведення дізнавалися учасники Академії практичної аналітики ОПОРИ. Сьогодні ...

advocacy
Адвокація як шанс на системні зміни

Чим адвокація відрізняється від лобізму, з чого починати планування адвокаційної кампанії і що варто врахувати під час її проведення дізнавалися учасники Академії практичної аналітики ОПОРИ. Сьогодні ділимося інформацією з усіма, хто хоче довідатися, яким чином просувати вирішення тих чи інших суспільно важливих питань.

У цей складний для держави період все частіше громадськість виступає партнером влади, посилює її роботу, підтримує і допомагає тримати оборону. Разом з тим, чимало представників громадського сектору з легкістю можуть зорганізуватися і зробити хорошу справу для громади та держави, але не завжди мають розуміння, що можуть впливати на формування політики та прийняття рішень. 

Академія практичної аналітики ОПОРИ покликана сформувати на Рівненщині спільноту людей, які зможуть ефективно долучатися до участі у законотворчому процесі та взаємодіяти з народними депутатами. Як можна впливати на прийняття рішень владою учасники Академії дізнавалися від Ірини Стасюк, національної модераторки платформи е-демократії Фонду Східна Європа. Ірина надавала консультаційну та експертну допомогу громадам у питаннях впровадження, реалізації громадських бюджетів, публічних консультацій, запровадження молодіжних рад, шкільних громадських бюджетів, інших практик партисипації, впровадженні всеукраїнського громадського бюджету в областях.

IMG_8413

А – Адвокація

Адвокація – це захист інтересів. Але чиїх? На противагу лобізму адвокація має позитивне забарвлення, бо асоціюється саме із суспільними інтересами та інтересами вразливих груп. Натомість лобізм часто має негативне забарвлення, адже одразу уявляємо корупцію, великі гроші та зв’язки. Найчастіше лобісти представляють інтереси політичних та бізнес-груп. В Україні лобістська діяльність законодавчо неврегульована.

Ціль адвокації – допомогти громадянам брати безпосередню участь у прийнятті рішень, сприяти прозорості їх прийняття органом влади та його підзвітності.

Адвокація потребує координації зусиль, стратегічного мислення, роз’яснювальної кампанії та мобілізації зусиль. Вона покликана винести проблему на порядок денний та забезпечити її вирішення. При цьому адвокація має на меті не просто змінити якусь політику, але й сприяти системним змінам у практиці прийняття рішень органом влади.

А до чого тут подарунки?

Якщо замість скверу біля вашого будинку влада облаштує парковку, ви навряд дуже тому зрадієте. Бо будь-які владні рішення лиш тоді належно сприймаються людьми, коли вони враховують їх потреби та інтереси. Тому залучення людей до прийняття рішень владою щодо питань, які їх стосуються, це турбота про те, аби давати людям ті подарунки, які підходять їм найкраще. Тим більш, що подарунки придбані за кошти платників податків.

Участь людей буває різною. Зокрема, розділяють горизонтальну та вертикальну участь. Якщо ініціатива спілкування йде «зверху» від представників влади до мешканців, таку участь називають вертикальною. Якщо ж різні групи людей працюють спільно для досягнення мети, наприклад, сусіди, які хочуть облаштувати спільний двір, то таку участь іменують горизонтальною.

Також виділяють різні рівні громадської участі – інформування, консультування та спільне прийняття рішень. Піднятися на наступний щабель цієї «драбини» участі можливо лиш тоді, коли на попередньому все нормально «працює». Якщо влада якісно інформує людей про те, що відбувається, які рішення приймаються і для чого, то вона може і запитувати людей про їх думку щодо таких рішень. Якщо ж влада не інформує людей, то залучати їх до консультацій якісно вона просто неспроможна. 

Залучення для результату, а не для процесу

Не будь-яке залучення людей – це «окей». Якщо влада запрошує людей обговорити важливе питання у понеділок на 09:00 ранку, то складається враження, що влада «не хоче» бачити на обговоренні людей, які в цей час працюють.

Щоб залучення не було простою формальністю, воно має відповідати певним принципам: 

  • Принцип добрих намірів – сторони слухають один одного, демонструючи бажання зрозуміти відмінні позиції. 
  • Доступність – кожен зацікавлений темою повинен мати змогу дізнатися про консультації та висловити під час них свою думку. 
  • Принцип прозорості – інформація, яка стосується консультацій має бути загальнодоступною. 
  • Право на відповідь –  кожен, хто висловить свою думку, має право на змістовну відповідь у розумні терміни, що не виключає узагальнених відповідей. 
  • Принцип координації – консультації повинні мати господаря, який відповідатиме за них як у політичному, так і організаційному сенсі. 
  • Принцип передбачуваності – консультації слід проводити відповідно до плану та на підставі зрозумілих правил. 
  • Принцип поваги до спільного блага – кінцеві рішення, які будуть прийняті у результаті консультування мають відображати загальний інтерес.

Важливо, аби залучення людей було максимально зручним, не вимагало багато ресурсів на його організацію та проведення. Задля цього можна користуватися електронними інструментами демократії. 

Інструменти участі та адвокації: які вони?

Певно найвідоміший інструмент – електронні петиції. Особливою популярністю користуються петиції до Президента, але про місцеві петиції мешканці теж не забувають.

Громадський бюджет або бюджет участі дозволяє мешканцям реалізувати свої ідеї для розвитку громади. Деякі громади запровадили і шкільний громадський бюджет, який покликаний не тільки формувати креативне бачення у школярів, але й виховувати відповідальність та небайдужість до спільного блага. Зараз у період воєнного стану використання цього інструменту призупинено через неможливість виділення коштів на реалізацію проєктів. Проте частина громад вже роздумує над адаптацією інструменту до використання у нових реаліях та змінами пріоритетних тематик для проєктів.

Публічні консультації або консультації із громадськістю – це діалог між владою і громадянами щодо вирішення певних важливих питань, які можуть стосуватися розвитку громадських просторів, планування бюджету, розробки стратегічних документів, програм, проєктів рішень тощо.

Рівненська громада однією із перших в Україні прийняла Положення, яким унормувала процедуру консультацій. Про досвід Рівного та сучасні тенденції щодо консультування у інших громадах читайте тут.  У Верховній Раді України очікує до розгляду у другому читанні проєкт Закону України «Про публічні консультації», яким мають зобов’язати органи місцевого самоврядування консультуватися із мешканцями. Наразі цей інструмент не набув широкого вжитку в українських громадах, хоча позитивний досвід його використання є.

Окрім перелічених вище, існує й ряд інших інструментів, за допомогою яких мешканці можуть долучатися до прийняття рішень: звернення громадян, запити на отримання доступу до публічної інформації, участь у роботі консультативно-дорадчих органів, громадські слухання, громадська експертиза і т.д.

Детальніше познайомитися із інструментами участі можна завдяки мінісеріалу ОПОРИ «Я – громада».

Щоб адвокатувати свої ідеї також корисними можуть бути інформаційно-просвітницькі акції, флешмоби, співпраця із засобами масової інформації, проведення різних акцій та створення місцевих коаліцій, адже там, де є спільнодія, є кращий результат.

Адвокаційна кампанія: що за чим?

Адвокаційна кампанія складається із кількох етапів, на яких ми:

  • аналізуємо проблему та обираємо мету кампанії;
  • визначаємо бенефіціарів;
  • визначаємо стейкхолдерів та ключові “мішені”;
  • оцінюємо наявні та необхідні ресурси;
  • знаходимо партнерів;
  • привертаємо увагу ЗМІ, суспільства, стейкхолдерів;
  • розробляємо рекомендації щодо змін;
  • лобіюємо прийняття змін;
  • моніторимо, аналізуємо та контролюємо процес впровадження змін.

Планування кампанії слід починати із стратегічного аналізу. При цьому важливо проаналізувати глибинні причини проблеми, яку ви намагаєтеся вирішити, бо від цього залежить напрямок і завдання вашої адвокаційної кампанії, а отже і результат. Також не оминіть увагою і зацікавлені сторони – подумайте, як вони впливають на ситуацію, чи можуть вони стати вашими союзниками. Розуміння цільової аудиторії допоможе вам спланувати і кращу інформаційну кампанію, адже ви будете знати, як і де звертатися до людей – через TikTok, телебачення, листівки у тролейбусі чи розсилку від правління ОСББ.

Не забудьте оцінити наявні у вас ресурси для проведення кампанії, передусім людські та часові. Матеріальні ресурси, хоча бувають і необхідні, але зазвичай не визначальні для успіху кампанії. Пам’ятайте, що обрана вами стратегія адвокаційної кампанії має опираючись на ваші сильні сторони, підсилювати слабкі.

P.S. Підписуйтеся на сторінки ОПОРИ у соціальних мережах Facebook та Instagram – там ми ділимося інсайтами із наших заходів та розповідаємо про те, як можна впливати на прийняття рішень у громаді та державі.

Довідково: Проєкт “Практична аналітика для парламенту” реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА” в межах Програми USAID “РАДА: наступне покоління”, що виконується ГО “Інтерньюз Україна”.

Ця подія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Подія здійснюється в рамках Програми USAID “РАДА: наступне покоління”, яка є п’ятирічною ініціативою (2021-2026), що впроваджується ГО “Інтерньюз-Україна”.

Детальніше про Програму: https://internews.ua/rang, https://www.facebook.com/usaidradaprogram/


Тематика публікації:                        

Останні публікації цього розділу:

Майбутнє інституту старост: депутати обговорили з громадами законодавчі виклики

У Чернівцях обговорили законопроєкт про міжнародне співробітництво

"Тримаймо стрій": що варто врахувати щодо конкурсу на підтримку ветеранських ініціатив

ВПО — це не проблема, а новий ресурс для розвитку громад

На Тернопільщині всі громади-партнерки Програми USAID DOBRE створюють простори економічного зростання

Центр АХАЛАР починає новий проект “Підвищення стресостійкості - необхідна умова ефективності помічників”