Про що мріють соціальні інноватори? Ідеї слухачів пре-акселератора Української соціальної академії

Здається, програма «Від ідеї до бізнесу: пре-акселератор»  Української соціальної академії тільки стартувала  — а академівці пройшли вже більш, ніж половину курсу. Позаду пошук ідеї свого соціального ...

photo-1527168027773-0cc890c4f42e

Платформа соціальних змін

Здається, програма «Від ідеї до бізнесу: пре-акселератор»  Української соціальної академії тільки стартувала  — а академівці пройшли вже більш, ніж половину курсу. Позаду пошук ідеї свого соціального підприємства, формування ціннісної пропозиції та розробка бізнес-моделі. Ми вирішили розпитати академівців про їхні ідеї та шлях, який вони подолали в процесі розвитку свого соціального стартапу.

Центр для учасників АТО та їхніх сімей «Бандерівський Схрон» існує вже 4 роки. Його мета — допомогти бійцям та ветеранам реабілітуватись після участі в бойових діях, а також підтримати у кризових ситуаціях. «Через рік після заснування центру ми зрозуміли, що розраховувати на приватні пожертви чи допомогу держави не варто», — розповідає співзасновниця Центру, учасниця Пре-акселератору Української соціальної академії Наталія Черній.

Щоб досягти фінансової стабільності, засновники «Бандерівського Схрону» вирішили започаткувати власний соціальний бізнес Один з ветеранів, які жили у центрі, раніше займався продажем кави. А інший вклав виплату, отриману за поранення, в купівлю обладнання. Так при центрі з’явилось соціальне підприємство «Кава зі схрону». «Ми почали цю справу не дуже розуміючи, що таке бізнес. Але незважаючи ні на що, об’єми продажів потроху зростали», — коментує Наталя.

Цього року при Центрі запустили також столярну майстерню, яка виробляє дерев’яні іграшки. «В нашій роботі є кілька складових — підприємства допомагають підтримувати роботу центру. Окрім цього, ми залучаємо до роботи ветеранів — адже робота дуже допомагає адаптуватись до мирного життя».

За словами Наталі, вона прийшла навчатись в Академію для того, щоб зрозуміти, як правильно збалансувати фінансову та соціальну складові  підприємства. «Ми хочемо, щоб ветерани, які працюють в нашому центрі отримували повноцінну і регулярну зарплату. Адже зараз зароблені кошти йдуть на оплату проживання у центрі», — розповідає засновниця проекту.

Лідія Соболенко працювала менеджером з маркетингу в Microsoft, розвивала стартап з віртуальної реальності — і у вільний час допомагала безпритульним тваринам. А згодом вирішила створити соціальний проект Una Terra, який допомагатиме хатнім улюбленцям, яких кинули їхні господарі.

В основі ідеї стартапу Лідії — виробництво ресайкл-одягу для собак та їхніх власників у стилі family look. Колекції розробила українська дизайнерка Яна Червінська, експертка в сталих фешн-проектах. Частину прибутку авторка проекту планує віддавати волонтерський організації, яка працює з безпритульними тваринами. «Я багато з ними спілкуюся і знаю всі їхні проблеми і потреби», — коментує Лідія. 

Соціальне підприємство орієнтуватиметься, в першу чергу, на західний ринок. «На мою думку, такий продукт краще продаватиметься в Европі та США. Адже одяг з перероблених матеріалів дуже дорогий в собівартості. Його треба спочатку розшити, провести екологічну обробку, а потім зшити знову. А українцям поки що важко усвідомити, як одяг з перероблених матеріалів може стільки коштувати», — розповідає учасниця пре-акселератора. 

За словами Лідії, вона виришила пройти навчання, щоб краще розібратись у соціальному підприємництві. «Я думала, що в мене складна бізнес-модель — адже окрім бізнес-складової є ще соціальна. А потім я потрапила на конференцію з соціального бізнесу і зрозуміла, що мій бізнес — соціальне підприємство», — коментує Лідія.

Учасник пре-акселератору, керівник Благодійного фонду «Творимо Україну разом!» Віктор Підгрушний планує створити цех з пошиття одягу, який буде давати роботу жінкам, які щойно вийшли з декрету і жінкам пенсійного віку.  «Молодим мамам часто буває важко продовжувати займатись тим, що вони робили до появи дитини. Проблема з пошуком роботи також є в жінок, які вийшли на пенсію». 

Щоб працівниці підприємства могли зайти час для роботи, при цеху планують організувати дитячий садок. У жінок поважного віку інша проблема — дефіцит комунікації. Тож їм запропонують навчальні курси та майстер-класи, де вони зможуть з користю провести час та поспілкуватись.

За словами Віктора, найголовнішим у навчанні для нього було отримати знання з брендінгу та маркетингу. «Для нас було важливо пропрацювати філософію нашого бренду. Багато цехів з пошиття одягу виконують замовлення інших брендів — а ми хочемо створити свій власний одяг». Підприємство планують запускати вже влітку — і зараз шукають фінансування. «Навчання в Українській соціальній академії допомогло мені сформувати цілістну картину свого проекту. За п‘ять тижнів я зрозумів, як логічно структурувати свої ідеї. Адже коли орієнтуєшся на цілістну структуру — то швидко бачиш недоліки у своєму задумі», — розповідає Віктор.

«Кожного модулю ти бачиш, як ідеї учасників доповнюються, розвиваються і стають більш цілісними. Це дуже надихає. Хтось зареєструвався на курс не маючи ідеї свого соціального підприємства — і знайшов її підчас курсу. Хтось прийшов з ідеєю і її максимально намагається розвивати. А хтось вже має MVP — і хоче підсилити свій продукт/послугу.  

Але академівців об’єднує те, що вони відкинули свої страхи і сумніви — і кожного тижня стають на крок ближчими до запуску власного бізнесу.  У всіх їхніх ідей чудові перспективи розвитку та можливості здійснювати вплив, вирішувати важливі соціальні проблеми, — розповідає менеджерка програми «Соціальне підприємництво: від ідеї до бізнесу» Юлія Пелипенко. 

Про те, які з них втіляться у життя, ми дізнаємось зовсім скоро — адже до останнього модулю залишилося менше місяця. Найкращі проекти отримають можливість продовжити навчання на Акселераторі та взяти участь у конкурсі на безповоротні інвестиції від Академії.  А ми обіцяємо тримати вас в курсі останніх новин — слідкуйте за нашими новинами на сторінці у Фейсбуці.

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Промотувати українську спадщину: які ідеї представили фахівці культурного сектору

«Розширення можливостей жінок у бізнесі»: історія Марії Дворської

Впровадження гендерних підходів на робочому місці дозволяє жінкам впливати на розвиток компанії

Як розвивати громадянське суспільство під час війни

Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості у Тернопільській області

Об’єднання задля відновлення: як ОГС можуть працювати разом для спільного впливу на процеси?