Міжнародний суд ООН як механізм розслідування порушень прав людини: підготовка та прийняття рішень

experthrcenter

Міжнародний суд ООН (МС ООН) на разі розглядає дві справи України проти російської федерації: про застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (ICERD) та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT); про звинувачення у геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (CPPCG). Продовжуючи серію статей, в якій висвітлюємо діяльність МС ООН як механізму розслідування порушень прав людини, в цій публікації розкриємо порядок підготовки та прийняття рішень.

Відмінною рисою МС ООН є, безсумнівно, його методи роботи, які розроблені, перш за все, для відображення процесу співпраці, за допомогою якої судді розглядають справу та ухвалюють рішення. Спосіб роботи МС ООН, склад суддів та принцип, згідно з яким юрисдикція Суду ґрунтується на згоді держави, – це те, що лежить в основі авторитету та легітимності, що надаються його рішенням міжнародним співтовариством. Адже важливо забезпечити, щоб рішення, прийняте більшістю суддів, відображало колективний процес обговорення та підготовки, і щоб усі судді мали змогу брати участь у цьому процесі на рівних, оскільки повноваження Суду залежать від того, як кожен суддя робить свій внесок у роботу Суду.

Тому Суд не застосовує інститут «судді-доповідача», за якою одному члену доручається скласти проєкт рішення. Натомість порядок підготовки рішення має уможливити справді колективний процес, що призведе до прийняття такого ж колективного рішення, враховуючи внесок кожного судді, забезпечуючи тривалу таким чином легітимність винесеного рішення. Хоча процедура, прийнята Судом для його обговорення, таким чином, є публічною, фактичні обговорення є таємними. Цей принцип, який є загальновизнаним у судових системах і застосовується в усіх міжнародних судах, забезпечує вільне та ефективне здійснення судочинства.

Попереднє обговорення

Після завершення усних слухань, члени Суду обмінюються своїми попередніми думками на закритій зустрічі. Щоб допомогти структурувати обговорення, Президент Суду готує перелік питань для розгляду, які, на думку Президента, Суд повинен буде вирішити у своєму рішенні. Список дає змогу застосувати системний підхід до обговорень, хоча кожен суддя має право відхилятися від нього, порушувати додаткові питання, які вважаються доречними, і залишати певні питання осторонь.

Таким чином, попереднє обговорення стосується не того, як має бути вирішено справу, а лише питань, які вона порушує. Після цих початкових обговорень до списку вносяться необхідні зміни та повторно поширюються серед суддів, які потім готують свої відповідні «Записки».

Записки суддів

Після цього кожен суддя має підготувати свої письмові зауваження, де висловлюється його попередня думка щодо того, як розв’язувати правові питання, порушені у справі. Щоб забезпечити повну свободу думки, судді отримують коментарі своїх колег лише після того, як вони подадуть власні. Записки є суворо конфіденційними та призначені лише для суддів. Вони дозволяють членам Суду отримати перше уявлення про те, де може бути думка більшості. Примітки не є обов’язковими для їх авторів, які можуть змінити свою думку.

Друге обговорення

Після того, як судді ознайомляться з письмовими записками своїх колег, проводиться повторне обговорення. Протягом кількох засідань судді висловлюють свої думки в усній формі в порядку старшинства, починаючи з будь-яких суддів ad hoc і закінчуючи віцепрезидент і президентом. Судді можуть ставити питання та виступати в обговоренні з метою з’ясування поглядів кожного судді.
Саме на цій стадії Суд формує свою думку щодо порушених фактів і права та щодо того, як має бути розв’язано правове питання. Щоб переконатися, що судді можуть висловлювати свої думки вільно та без обмежень, ці обговорення є суворо конфіденційними.

Наприкінці цього обговорення, яке може тривати чотири-п’ять днів, Президент підсумовує обговорення та позицію більшості. Потім Суд обирає членів підготовчого комітету шляхом таємного голосування з-поміж тих суддів, погляди яких збігаються з думкою більшості. Комітет, як правило, складається з двох членів Суду (іноді більше) і Президента, який є членом за посадою, за винятком випадків, коли він або вона не поділяє думку більшості, у такому випадку Президента замінює Віцепрезидент. або старший суддя за віком.

Підготовчий комітет

Потім підготовчий комітет готує попередній проєкт рішення англійською та французькою мовами за допомогою Секретаріату. Попередній проєкт, який, як і записки суддів, є конфіденційним, розсилається членам Суду.

Змістовні та редакційні правки

Потім судді вони мають короткий час, щоб зробити письмові пропозиції щодо редакційних чи змістовних поправок, що стосуються будь-якої мови тексту, або вказати на будь-які розбіжності між двома мовами. Підготовчий комітет визначає, чи прийняти ці поправки, і розповсюджує оновлений проєкт.

Перше читання

Потім Суд розглядає цей проєкт у першому читанні, під час якого він обговорюється на кількох закритих засіданнях. Кожен параграф обговорюється, а найважливіші зачитуються вголос обома мовами й після обговорення залишаються без змін, вносяться поправки або повертаються до підготовчого комітету.

Під час обговорення судді можуть повторити поправки, які були запропоновані в письмовій формі, але були відхилені підготовчим комітетом, або висунути нові поправки, критикувати структуру чи загальну організацію тексту, запропонувати пропустити, зберегти або змінити конкретне речення або навіть запропонувати повернути абзац до комітету. Комітет також може пояснити, чому він відхилив певні поправки або використав певне формулювання в аргументації.

Друге читання

Змінений проєкт рішення потім розповсюджується серед членів Суду та розглядається таким же чином, а також у другому читанні, яке є коротшим, ніж перше, у якому воно ухвалюється, з поправками чи без них.

Голосування

Наприкінці другого читання проводиться остаточне голосування щодо резолютивної частини рішення, тобто відповіді або відповідей Суду на подання сторін. Будь-який суддя може вимагати окремого голосування з певного питання. По кожному питанню члени Суду усно голосують «за» чи «проти» у порядку старшинства.

Кожне рішення приймається абсолютною більшістю присутніх суддів. Ні з одного з питань, за якими проводиться голосування, утримуватися не допускається. Суддя, який не був повністю присутній на усному провадженні чи нараді, але не пропустив нічого істотного, може брати участь у голосуванні. Якщо суддя має можливість голосувати й бажає це зробити, але не має можливості особисто бути присутнім на засіданні, можуть бути вжиті заходи, щоб надати йому можливість голосувати іншим способом.

Якщо голоси розподіляються порівну, що може статися, якщо є один суддя ad hoc або постійний член Суду не засідає, Президент або член Суду, який виконує обов’язки Президента, має вирішальний голос.

Публічне зачитування рішення

Рішення МС ООН проголошуються публічно на урочистому засіданні, яке зазвичай проводиться у Великій залі правосуддя в Палаці миру, під час якого Президент зачитує ключові уривки з рішення, а також повний текст його резолютивної частини та деталі рішення голосування суддів. Сторони не знають наперед результату рішення; після місяців очікування вони уважно слухають, що суд вирішив у справі, перш ніж отримати власні копії свого рішення.

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.