Запрошуємо у «Простір Миру»: безстроковий марафон!

Громадський Простір

«Я ніколи не приєднаюся до руху проти війни… покличте мене, коли з’явиться рух за мир». Мати Тереза

Звідки починається мир? Де беруться його витоки? З чого починається ця енергія братерства, добра, прощення, прийняття, зрештою, любові? Мир зовнішній починається із миру внутрішнього, із чистого, світлого, позитивного і лагідного простору всередині кожного з нас. Із наших гарних думок, із віри, надії, із того, що ми говоримо про мир і починаємо мир із самих себе. Натомість, інформаційний простір України сьогодні зітканий із тривожних новин, неспокою, очікування недоброго… Усе це створює дисбаланс у нас і наших серцях, призводить до стресів, песимізму, смутку. Саме тому Громадський Простір, починаючи із 30 вересня 2015 (традиційно – у День Віри, Надії, Любові, та Софії, який відзначають чимало людей по світу), започаткував безстроковий Марафон «Простір Миру».

Мета «Простору Миру» – створити та виплекати простір, де будуть акумулюватися позитивні думки та досвід, який стосується миру. Інструментом для цього стане постійно діюча однойменна рубрика на порталі, де журналісти Громадського Простору збиратимуть коментарі, відео, статті, есе, авторські колонки, а також радіо-подкасти. Для прикладу, це можуть бути описи конкретних інструментів діалогу, які пропонують медіатори, чи витяги зі Священних писань різних релігій, де йдеться саме про погляди на мир, чи інтерв’ю із представниками сфери культурної дипломатії, які розповідають про свій досвід, чи короткі відео-ролики із сюжетами про мир. Способів – десятки й сотні. Частиною «Простору Миру» може стати кожен охочий. Для цього варто приєднатися до співавторів порталу та додавати свої інформаційні матеріали, які розглядатимуть редактори.

Підсумовуючи, інструментами нашого спільного «Простору Миру» можуть стати: новини про заходи, які відбулися, інтерв’ю зі знаковими людьми, короткі відео-ролики, де ви самі або ж відомі особистості розповідають про можливості створення миру, есе, аналітичні статті, інфографіка тощо.

«Простір Миру» – інструмент культурної дипломатії, який може налагодити місточки розуміння між різноманітними людьми, групами, культурними та духовними спільнотами на основі спільних цінностей миру та добра. Ми відкриті до співпраці та поширення «Простору Миру»! Для контакту можете писати координаторці цього напрямку Любові Єремічевій, [email protected], або з питань культурної дипломатії як засобу побудови миру Тіні Пересунько, [email protected].

Марафон триватиме, аж допоки в Україні не утвердиться мир. Ми сподіваємося, що «Простір Миру» не стане довгостроковим проектом і що вже незабаром над нашою країною засяє веселка миру. І кожен із нас може зробити для цього внесок – у наш спільний інформаційний простір. Втім, навіть і по встановленню миру в країні, ми можемо й надалі розширювати наш Простір, адже мир – поняття глобальне і потрібне всім, незалежно від куточка Планети!

Нагадаємо, 30 вересня, на площі біля Михайлівського Золотоверхого монастиря, під час флеш-мобу «Будуємо Простір Миру», представники громадськості, а також різних культур та релігій побудували символічне серце, даючи старт безстроковому марафону «Простір Миру». Різнонаціональні учасники акції зачитали вірші своїми рідними мовами, а представники різних релігійних спільнот цитували Священні писання своїх релігій – фрагменти, в яких йдеться про мир, віру, надію, любов та братерство – Біблію, Коран, Ведичні твори тощо. Саме у такий спосіб товариство продемонструвало єдність усіх присутніх на основі спільних цінностей.

У рамках марафону, ми також будемо нагадувати промови учасників, які прозвучали під час флеш-мобу. Сьогодні пропонуємо відео-виступи Мрідули Гош, Романа Кабачія, Дамодара Чарана прабгу, Діалло Ісси Садіо, отця Михаїла Карнауха.

«Я вам зачитаю куплет з Упанішади – це Священна книга. Сутність цього куплету – мир – коли від темряви до світла, від неправди до правди, від смерті до безсмертя…» - зачитала свій уривок відома правозахисниця Мрідула Гош.

«В рамках свого виступу я би хотів прочитати вірш українською про Батьківщину поета початку XX століття Богдана-Ігоря Антонича, як він бачив, вочевидь, в своїх трьох куплетах ідеальний спокій в нашій країні» – представив вірш співорганізатор флеш-мобу Роман Кабачій.

“Дуже вдячний за цю нагоду взяти участь в такому зібранні і говорити для блага всіх, я надіюсь, з милості мого Духовного вчителя і Господа – сказати щось, що буде справді корисним. У Бхагавад-гіті,  наприкінці 5-ї глави, Господь дає коротку, але дуже глибоку формулу миру – кожна людина, або всі люди, які усвідомлюють три прості істини…  Він -єдина Особа, яка має право і має змогу насолоджуватися – Він займає таке положення. Друга істина – це те, що Він є Володарем всього довкола і Повелителем всього. Третя істина – це те, що Він єдиний є справжнім Другом і Благодійником кожної живої істоти. Люди, які усвідомлюють три прості істини, досягають миру та спокою в своєму серці, а також вони створюють мир довкола себе. Харе Крішна!”, - зазначив у своїй промові Дамодара Чаран прабгу (Товариство Свідомості Крішни).

Діалло Ісса Садіо (Африканська Рада в Україні) прочитав вірш С. Маршака: «Текст цей Самуїла Маршака про хлопчика, який розмовляв зі своїм дідом. Дід сидів біля вікна і бачив, що діти грають на подвір’ї. Він викликав через вікно свого внука, запитує: «Що ви там робите? У що ви граєте?». Той відповідає: «Дідусю, ми граємо в морську війну». Він говорить: «Війна? Чому ви граєте у війну? Треба грати в мир. Сьогодні ніхто не грає у війну». Онук говорить: «Добре, дідусю, я зрозумів». Він пішов, але насправді не зрозумів, як грати в мир. Потім повернувся, підійшов до свого дідуся і запитав: «Дідусю, поясни мені – як же можна грати в мир?». Дід дійсно замислився… Коли ми дивимося новини по телебаченню, радіо зранку, говорімо собі: «Ні, досить, досить вже грати у війну – давайте навчимо наших дітей, як дійсно грати в мир».

«Тема миру була завжди центральною в усі часи. Коли ми відкриваємо з вами Священне писання, то уже у першій главі Книги Буття ми бачимо після створення людини розірвання людиною зв’язку із Богом. Завдання християнина – повернути цей зв’язок із Богом. Без Бога не можливо ніякого миру. Господь пропонує мир, дає мир, Він не відрікається від нас, але ми не слухаємо Його, або чуємо так, як хочемо… Господь має важелі впливу, Він може змінити все на краще, тому ми надіємось, що Він пошле мир. А щоб цей мир запанував, необхідно лише одне – зміна нашого внутрішнього стану, метаноя грецькою мовою, або українською чи церковнослов’янською – покаяння… а це переміна всього нашого життя. Господь випробовує нас сьогодні, і те, що Він нам послав – недаремно Він нам це дав. Він випробовує нас на таке поняття, як милосердя – чи ми є дійсно ці милосердні самаряни, чи ми є фарисеї?  Ось ми тут поставимо собі таке запитання… Випробовує нашу любов,  і найголовніше – Він хоче від нас почути – чи ми любимо ворогів наших? Чи ми молимося за ворогів наших?… Я вдячний, що ми сьогодні зібралися – щоправда, ми тут поговорили, але більш дієво – це молитва. Кожен із вас у своїх спільнотах підносить ці молитви. Я не буду казати, чия молитва краща чи не краща, але я вдячний вам, що ви молитеся… Молитеся до одного Джерела творіння, нашого Бога і Спасителя. Саме Він дасть нам оцю любов, а любов породить мир. Я хочу, щоб слова Різдвяної ночі, які ми чуємо майже кожного дня за Богослужінням, лунали і в нашій Україні – Слава у вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління!», – підкреслив отець Михаїл Карнаух (Українська Православна Церква Київського патріархату ).

Миру всім нам!

З повагою та побажанням світлого теперішнього і майбутнього, команда «Громадського Простору».