Юрій Ліфансе про допомогу бездомним: найчастіше люди помирають під теплими стінами

Громадський Простір

Їх чимало – тих, які через певні життєві обставини опинилися на вулицях. І взимку їм набагато важче боротися за власне життя та здоров’я. Волонтери закликають не проходити повз, не закривати очі на страждання інших, адже іноді просте слово, канапка чи чашка чаю можуть врятувати когось у біді.

13 січня стало відомо про смерть бездомного біля лікарні в Києві. Трагедія сталась у Києві на території міської клінічної лікарні швидкої допомоги. У Спільноті святого Егідія,  яка допомагає бездомним з 1999 року, переконані, що до цієї ситуації призвели недостатня увага до проблем вразливих верств населення (особливо взимку) і відсутність адекватних заходів щодо їх вирішення.

“З нашого досвіду ми знаємо, що для людини, яка живе на вулиці, перебування в лікарні зимою часто чи не єдиний спосіб вижити. Люди вимушені туди звертатися. За останні роки наші волонтери помітили позитивні зрушення: “швидкі” у більшості випадків приїздять на виклик щодо бездомного, тоді як раніше часто відмовлялися. Водночас нас непокоять випадки, коли бездомні помирають безпосередньо біля лікарень, не отримавши допомоги.  Критично важлива наша допомога взимку. Минулого року тільки члени нашої Спільноти нарахували близько 10 смертей на вулиці через холоди. Офіційної статистики щодо смертності у холодну пору року немає. Скільки щороку на вулицях міста гине людей? Невідомо. Ми закликаємо всіх проявити солідарність з людьми, що не мають дому. Навіть простий жест співчуття і солідарності може врятувати життя”, – йдеться у зверненні Спільноти. 

Громадський простір: Як Спільнота Святого Егідія допомагає бездомним у цей період?

Юрій: Зима – особливо важкий період для бездомних, оскільки він небезпечний для їх здоров’я. Найперше, що ми робимо – звертаємо увагу суспільства до цих проблем, долаємо їх байдужість. Адже люди гинуть саме через байдужість.

Щодо нашої діяльності, то чотири рази на тиждень волонтери роздають їжу в різних районах Києва. Серед наших волонтерів є і дорослі, і молодь, і люди похилого віку. Тож, найперше – роздача їжі, супровід в лікарні за потребою, допомога із одягом по сезону, зараз потрібен теплий, а також поширення інформації про послуги держави і громадських організацій. Адже такі люди не мають доступу до Інтернету та інших інформаційних джерел.

Громадський простір: Хто є вашими волонтерами? Хто може приєднатися?

Юрій: До нас приходять різні люди – студенти, яких ми запрошуємо через соціальні мережі та університети, дорослі, зокрема, мої колеги та друзі, школярі – будь-хто охочий може стати нашим волонтером.

Громадський простір: Чи є наразі потреба у додаткових руках допомоги?

Юрій: Потреба є завжди. Проте у нас чимало локацій, тому потрібно контактувати спершу із нами, аби ми спрямували.

Громадський простір: А як щодо матеріальної допомоги? У чому є зараз потреба?

Юрій: Як правило, основні потреби задовольняються через пожертви самих учасників акції. Але є актуальні потреби у ліках, адже вони дорого коштують, у теплому одязі. Також потрібні розчинні супи швидкого приготування. Адже коли на вулиці мінус п’ятнадцять, ми намагаємося щовечора виходити на вулиці, аби підтримати наших друзів.  Наша адреса – Хрещатик 15, офіс 51. Проте потрібно попередньо зв’язуватися, адже Спільнота повністю діє на волонтерських началах, тому ми йдемо по роботах, і за потребою буваємо в офісі.

Громадський простір: Ви назвали людей, яким допомагаєте, друзями. Це означає, що ви зустрічалися з ними неодноразово, ви добре знайомі…

Юрій: Так. З 1999 року ми на Майдані роздаємо їжу. Тож ми знаємо усіх по іменах, святкуємо з ними їхні дні народження, наші дні народження, усі інші свята. Ми поруч, коли вони мають певні проблеми.

Різдвяний обід у Львові

Громадський простір: Такий великий проміжок часу… Чи змінюються люди? 

Юрій: Так. Адже ми починали у 1999 році. Тоді були одні бідні, тепер вони інші. Іноді здається, що конкретній людині наша допомога вже не потрібна. Тоді такі люди починають самі нам допомагати.

Громадський простір: Ви говорили, що основне – не бути байдужим. Це ваш основний меседж?

Юрій: Треба пам’ятати, що байдужість – агресивна. Найчастіше люди помирають під теплими стінами. Іноді, щоб врятувати людині життя у морози, достатньо її розбудити, викликати швидку чи поліцію. І це може зробити кожен. 

Інформація для тих, хто хоче допомогти:

Хто хоче допомагати бездомним — реєструйтеся! Раз у тиждень є змога готувати вечерю для бездомних і спілкуватися з ними.

У Спільноті святого Егідія є чотири групи, які збираються у різні дні і у різний час:

• хто вже працює — у середу з 18:30 до 20:30
• студенти — у вівторок з 17:00 до 20:00
• студенти Могилянки — у четвер з 16:30 до 18:00
• школярі — у п’ятницю з 15:00 до 18:30

Якщо ви хочете бути частиною “нічного” патруля, вам сюди.

Щоб підтримати бідних, карта Приват 5363 5423 0652 6501 Ю.Г.Л.

Стаціонарні пункти обігріву населення, що будуть розміщені на території м. Києва у зимовий період 2017/2018 рр. За посиланням можна знайти перелік із номерами телефонів та режимом роботи, вони працюють при різких похолоданнях та за запитом (за номерами телефонів можна уточнювати конкретні ситуації).

Інструкція з допомоги бездомним людям.