Якщо ЗМІ не говоритимуть людям правду, то це “зробить” росія24

Пропонуємо Вашій увазі корисні поради та думки щодо роботи журналістів, в цілому ЗМІ, під час виборчого процесу, враховуючи наші реалії, від українських та закордонних експертів. - ЗМІ мають ...

змі

Галина Жовтко

Пропонуємо Вашій увазі корисні поради та думки щодо роботи журналістів, в цілому ЗМІ, під час виборчого процесу, враховуючи наші реалії, від українських та закордонних експертів.

– ЗМІ мають нагадувати громадянам про права та обов’язки.

Преса має нагадувати людям, що їхнє право та обов’язок не просто проголосувати за президента, але постійно контролювати президента, партії та кожного конкретного чиновника.

Безсумнівно, вибори президента 2014 року є дуже важливими, проте набагато важливішими є парламентські вибори, вважаєОлександр Янковський, журналіст, генеральний продюсер Чорноморської телерадіокомпанії. “З точки зору журналіста, я буду концентрувати особисто свою увагу на парламентських виборах… На мій погляд, задача журналіста показувати і розказувати переваги парламентаризму, показувати переваги системи стримувань і противаг, у якій буде неможливим повторення концентрації необмеженої влади в одних руках. Ми прекрасно побачили, чим це закінчується. Це закінчується не лише корупцією, це закінчується не тільки монополією на виробництво, це також закінчується тим, що в один прекрасний момент корупція, що роз’їла всі правоохоронні органи, всі силові структури, вона загрожує крахом самої державі…”, – зауважив експерт.

– Людей треба виховувати як тих, хто відповідає за свою долю, а не як людей, які надіються на державу.

“Журналісти мають говорити людям правду. Перша правда – ми живемо у воєнній країні, де дестабілізація на роки, а може на десятиліття, потрібно себе на це настроїти і зрозуміти… ці випробування, якщо ми хочемо збудувати успішну державу, вони протривають 20-25 років… Друге, ми живемо у країні відповідальних громадян. Кожен сам відповідає за свою долю, за долю своїх прибутків та можливостей, у держави немає ніяких можливостей реально, і більше не буде. Третє, ми живемо у країні, яка тільки почала будувати свою державу, і всі претензії до влади, що вона не робить того і цього, у якій немає збройних сил, немає спеціальних служб, реальних структур управління… а за 23 роки цього ніхто не створював, тільки руйнували, а громадяни на це спокійно дивились, тільки щоб платили зарплати та пенсії. Це серйозна розплата – розплата за бездіяльність, за відсутність громадянської розбудови – це, як правило, крах держави… зникнення з політичної карти. Україна існує зараз тільки тому, що був Майдан. Якби не було Майдану, ніякої України в принципі уже б не було. Ось власне і все… Людей треба виховувати як тих, хто відповідає за свою долю, а не як людей, які надіються на державу. Надії на державу марні. Держава більше нікому нічого не зробить. Ось це найголовніше”, – Віталій Портніков, український журналіст і публіцист. Оглядач радіо «Свобода» і постійний автор аналітичних статей в українських і міжнародних виданнях.

При висвітленні теми президентських виборів 2014, В.Портніков порадив звернути увагу на програми кандидатів, щоб побачити, що їх немає – як завжди. “Що приховується за набором гасел? Що приховується за симпатіями виборців, чи антипатіями? Як так виходить, що люди говорять, що Юлія Тимошенко, це так би мовити минуле, оскільки вона домовлялась з Януковичем, а Петро Порошенко, який був міністром економіки при Януковичі, це майбутнє…я тут зовсім не збираюсь нікого осуджувати …. я лише хочу сказати, що коли голосують шизофреніки, то і результат виходить такий же”.

- “Ми мало говори людям, що зміна прапора – означає в першу чергу зміну правил гри”.

Олександр Янковський навів приклад Криму, де жоден міліціонер не встав на захист держави України. На його думку, це відбулось не тому, що вони погані та є зрадниками, а тому, що для них Україна не була цінністю.

“Основна маса сказала – Мозамбік, то хай буде Мозамбік, Росія, то хай буде Росія… І з цього погляду тут є великий прокол, і нас з вами – журналістів, бо ми постійно захоплювались якимись гарячими темами. Насправді ми пропустили головне, ми пропустили розмову з людьми як громадянами, ми дуже мало говорили простими і доступними словами з людьми про те, що зміна прапора це не просто, що ми поміняли один колір на інший. У сучасному світі це означає в першу чергу зміну правил гри”.

Кримчани, коли голосували за Росію, вважали, що Росія звільнить їх від багатьох бід, і що після зміни прапора мер міста чи депутат перестануть брати хабарі. “Вони ще не знають, що фактично виборів мера у них вже не буде, і вони ніяк не зможуть впливати на своє життя. А референдум, який там відбувся – це було останнє питання в їхньому житті“, – Олександр Янковський, журналіст, генеральний продюсер Чорноморської телерадіокомпанії.

– Найголовніше, що є у журналіста – це довіра читача чи глядача. Без довіри читачів будь-яке видання чи канал не має права на існування.

Якщо є довіра, то глядач чи читач буде вас підтримувати. Наприклад, Громадське ТБ зібрало більше мільйона гривень просто на довірі. Основне не підвести тих, хто довіряє вам.

У Криму спрацювала Російська пропаганда, бо люди довіряли брехливим ЗМІ. За словами Олександра Янковського, на трьох телерадіокомпаніях протягом трьох місяців щоденно крутили ролики про “кровожерливих бандерівців”, після чого уже 60% готові були голосувати за приєднання до Росії. Люди настільки довіряли ЗМІ, що 23-24 лютого вийшли зустрічати на в’їзді до Сімферополя “Правий сектор”.

– Журналіст має називати речі своїми іменами. Найстрашніше – це підміна понять.

“Ніхто не скасовував функцію журналіста як посередника між владою та населенням. Це функція тлумача, оповідника того, що відбувається. Функція журналіста пояснити, що стоїть конкретно за тим чи іншим персонажем, за тою чи іншою подією. І от зараз, якраз для того, щоби, з одного боку, очистити своє сумління, а з іншого боку, щоби залишитися успішним та запитаним медіа, – треба називати речі своїми іменами. А на моє переконання, значення цих президентських виборів є насправді маленьким, тому щодержавна політика від цього, на превеликий жаль, не зміниться, точніше вона не з’явиться… Люди підросли набагато швидше ніж підросли політики…парламентські вибори означали б набагато більше ніж президентські”, – Сергій Рахманін, журналіст, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня».

- Допомагати виборцям

Як вважає Агнешка Коморовська, президент, координатор проектів Східноєвропейського демократичного центру, щоб бути кращим виборцем, треба тренуватися, і в цьому плані журналісти можуть допомогти виборцям. Звісно, з дня на день нічого не зміниться, але як процес, вибори є важливими. Президент – це певний символ, і навіть серед цих кандидатів можна вибрати такого, який є більш надійний та який не буде заважати.

– Призвичаювати людей до того, що на них чекає завтра.

“Найбільшу хибу, найбільшу ваду, яку ми можемо запропонувати людям, це прищепити примарну надію, що після цих виборів щось зміниться, трохи полегшає. Не полегшає. І це, як не складно, як не важко, як не моторошно це робити, але це напевно та річ, яку ми маємо взяти на себе, бо політики цього не скажуть. Для того, щоби людям жилося легше на завтра чи післязавтра (а це буде довший шлях), треба пояснювати, що від конкретної персони, яка в’їде на вулицю Банкову, в їхньому житті, на превеликий жаль, нічого не зміниться” – Сергій Рахманін, журналіст, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня».

– Не так, щоб навчити та показати, але так, щоб не зачарувати людей, що після виборів щось зміниться одразу.

“Для того, щоб не розчаровуватись, не треба зачаровуватись. Місія ЗМІ, не так, щоб навчити та показати, але так, щоб не зачарувати людей, що після виборів щось зміниться. Ми маємо сказати, що це перший крок, але при тому всьому, треба це подавати так, щоб не знівелювати самі вибори. Спонукати людей йти на вибори, присутність, відвідуваність, треба казати йти.. і коли ми будемо говорити, що вибори нічого не змінять, або змінять дуже повільно, то треба витримувати баланс. Щоб не применшити поняття виборів. Людина має розуміти, що і від неї теж щось залежить. Молоді та старшим людям треба показувати, що їх голос також важливий”, – Алла Собко, редактор Медіа-корпорації “Є”.

- Показати світ такий, яким він є.

“Я хочу показати світ такий, яким він є. Я вірю в ту журналістику, яка буде показувати людей. В Україні так сталося, що це зараз найголовніше. Повністю згодна, що ваше суспільство набагато вище ваших політиків. І навіщо взагалі звертати таку велику увагу на них, а не зайнятись тими, хто реально переміг на Майдані. Справа в тому, що не треба виховувати, журналіст не повинен вважати себе розумнішим від суспільства… Не треба виховувати у журналістиці, краще і корисніше передавати інформацію через чиєсь життя. Місія журналіста все таки скромніша, ніж нам здається”, – Кася Квятковська, репортер, журналіст, аналітик.

- Терористам слова не давати.

“Я не розумію того, якщо ЗМІ сповідують якісь європейські цінності, то мають давати слово терористам… Я розумію, наприклад, давати слово прихильникам сепаратизму, які діють в рамках закону – це одне питання, але коли ми говоримо про тих людей, які або керують озброєними формуваннями, або беруть участь в них – їм давати слово? Вони ж цього добиваються. Зверніть увагу, коли їм здалось, що їх мало чують, то вони захоплюють телевежі, вони захоплюють центри, що передають інформацію, щоб показувати себе. У такому випадку ми граємо їм на руку, якщо даємо їм слово. Я не розумію, чому це відбувається у нас в Україні. Це ж світова практика, і тим не менш, наші шановані канали дозволяють їм таке. Це не я сказав, що тероризм існує завдяки ЗМІ. Якщо журналіст іде до терориста і дає йому слово, і ще його транслює, то він стає співучасником тероризму, – Ігор Войцеховський, головний редактор газети „Павлоградские новости”.

- Журналісти мають думати.

“Відео, яке появилось із захопленими офіцерами – це верх цинізму, коли російські журналісти допитують українських офіцерів на українській території. Яка інша точка зору? Ніякої іншої точки зору на це не може бути. Але для чого показували це українські канали – у мене теж велике питання. Для чого це крутити українським каналам?”, – Сергій Рахманін, журналіст, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня».

- Показувати позитивні приклади.

“Ми маємо показувати позитивні приклади. У нас так багато негативу, що ми маємо показувати кожен позитивний приклад. Бігати, шукати і показувати, що люди можуть змінити своє життя самі”, - Олександр Янковський, журналіст, генеральний продюсер Чорноморської телерадіокомпанії.

- Докопуватися до суті.

“Будь-які вибори важливі. Але ціль журналіста не просто закликати прийти на вибори, а розповісти своїм глядачам, читачам про те, хто насправді приймає рішення, про те, що зможе зробити президент без наявності парламентської більшості, не просто констатувати і загострити увагу на його програмі, а показати реально, скільки він може зробити. Ми маємо докопуватися до суті, ми маємо відповідати на питання – чому це відбувається”, – Олександр Янковський.

__________________________________________________________

Fwd программа - prun.allagmail.com - Gmail - Google Chrome.jpg

У рамках проекту “Регіональні ЗМІ в Україні для вільних і справедливих виборів” / Regional Media in Ukraine for fair and free elections” Східноєвропейський демократичний центр (EEDC, Варшава) у м. Чернігів організував 4-денний семінар “Прозорість президентських виборів і роль місцевих ЗМІ в цьому процесі”. Метою проекту є зміцнення незалежних регіональних ЗМІ в Україні у виконанні їх ролі та підтримка прозорості виборчих процесів.

Fwd dla eedc.org.pl - prun.allagmail.com - Gmail - Google Chrome.jpg

Переглянути запис прямої трансляції можна на сайті “Високий Вал”.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще