Як вилікувати економіку регіонів від наслідків COVID-19. Досвід Херсонщини

Громадський Простір

Пандемія COVID-19 спричинила та загострила цілу низку проблем, з якими стикаються місцеві громади в усіх областях України. Насправді ці проблеми стосуються не лише сфери охорони здоров’я. Криза вплинула на всі процеси в економіці та суспільному житті. У відповідь на неї Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні запровадила проєкт «Місцеве соціально-економічне відновлення». Пілотним регіоном стала Херсонська область, де вже реалізовано п’ять ініціатив. За кожною з них – життя людей. 

Керівник програми ПРООН з розвитку регіонів Мустафа Саіт-Аметов розповів в інтерв’ю для Громадського Простору про соціально-економічні наслідки пандемії та водночас можливості для відновлення і сталого розвитку:

Пане Мустафа, які найбільші виклики створив спалах COVID-19 для регіонів і місцевих громад? 

Минулого року ПРООН у співпраці з іншими агенціями ООН провели низку досліджень впливу пандемії в різних країнах, у тому числі – в Україні. Зокрема, проведено комплексне оцінювання соціально-економічного впливу COVID-19 на домогосподарства та бізнеси в Україні. Воно показало, що в 84% домогосподарств зменшилися доходи, а в 43% принаймні один член сім’ї втратив роботу повністю або частково. Загострилися проблеми соціального характеру, а саме – випадків домашнього насильства побільшало аж на 30%. Загалом, варто зазначити, що наявні у суспільстві проблеми загострилися після спалаху COVID-19.  

Як на них реагує ПРООН? Як підтримуєте регіони, територіальні громади? 

Ми постійно співпрацюємо з урядом і місцевою владою в межах свого мандату. Також співпрацюємо з партнерами на міжнародному, національному та субнаціональному рівнях. Щоб оцінити вплив, спланувати відповіді та вдатися до дуже конкретних дій. Варто згадати, що в цілому система ООН здійснила понад 50 досліджень для всебічної оцінки впливу та наслідків пандемії в України, що були проаналізовані та узагальнені. 

На субнаціональному рівні більш детальне оцінювання було здійснене в Херсонській області. Після цього разом із Херсонською облдержадміністрацією ми реалізували пілотний проєкт «Місцевий соціально-економічний розвиток». Створили робочу групу за участі всіх територіальних громад Херсонської області, яка розробила план заходів з подолання негативного впливу пандемії СОVID-19 на соціально-економічний розвиток регіону. Реалізація цього плану відбуватиметься впродовж 2021-2023 років через підтримку запропонованих ініціатив – проєктів регіонального розвитку. 

Чому пілотний проєкт запроваджено саме в Херсонській області?

Співпраця ПРООН та Херсонської облдержадміністрації триває вже понад 10 років. Проте в лютому 2020 ми підписали меморандум про розширене партнерство, який сприяв активізації роботи для підтримки регіону. До того ж місцеві партнери були надзвичайно проактивними щодо імплементації швидких дій, спрямованих на протидію пандемії COVID-19 і завчасному подоланню її негативних наслідків. Я вважаю, що для успішної співпраці, що має на меті сталий розвиток регіонів, подібна активна позиція та готовність до співпраці є ключовими чинниками, які сприятимуть не лише швидкому відновленню після кризи, а й допоможуть в досягненні Цілей сталого розвитку.  

Туризм, адміністративні послуги, дистанційна освіта… Як обирали напрями, за якими втілено місцеві ініціативи?

Після оголошення відкритого конкурсу, в якому брали участь місцеві громади та неприбуткові організації, ми отримали понад 60 заявок на загальну суму понад 44 000 000 грн, з яких відібрали 10 із загальним бюджетом понад 2 700 000 грн. При цьому ми брали до уваги важливість ініціативи для громади саме в контексті подолання наслідків COVID-19, готовність до реалізації, а також готовність місцевих партнерів вкладати власні ресурси для їхньої реалізації. Потім відібрані ініціативи були згруповані відповідно до тематики: розвиток туризму та соціального підприємництва, покращення доступу до адміністративних послуг, освіти та медичних послуг. Їхня подальша реалізація допомогла мешканцям 12 місцевих громад відчути реальні покращення та свою причетність до суспільно важливої роботи.  

Що вже реалізовано і що Вам найбільше запам’яталося під час роботи з проєктом?

Ми повністю реалізували всі ініціативи. Тобто бенефіціари вже користуються обладнанням, які ми закупили. Наприклад, в Скадовську з початку року було вже надано понад 50 послуг за допомогою мобільного ЦНАПу, а в Золотій Балці нещодавно почали використовувати мобільні кейси для надання медичної допомоги. Важливо, що тепер мобільні бригади можуть надати адміністративні сервіси та медичну допомогу у віддалених населених пунктах та найуразливішим верствам населення. 

Загалом, усе відбувалось доволі швидко. Тому варто зазначити готовність до співпраці  влади та громад, які доклали значних зусиль для реалізації ініціатив на місцях. Завдяки цьому проєкту Херсонщина має шанс створити нові робочі місця, розвинути інклюзивну інфраструктуру тощо. 

Чи плануєте запускати подібні проєкти в інших регіонах?

Так, подібні пілотні проєкти можуть бути відтворені в будь-якій області України. Ми готові співпрацювати й з іншими регіонами для впровадження ініціатив, спрямованих на соціально-економічне відновлення та сталий розвиток. Варто зазначати, що зараз в межах проєкту «Посилене партнерство для сталого розвитку», що реалізовується ПРООН за фінансової підтримки Уряду Швеції, у дев’яти регіонах також триває робота над ініціативами, що фокусуються на реагуванні, протидії та зменшенні впливу пандемії COVID-19. 

П’ЯТЬ ІНІЦІАТИВ 

Дистанційна освіта

60 дітей із сімей пільгових категорій, що проживають у віддалених куточках області, відтепер мають можливість відвідувати уроки онлайн. Для них придбано ґаджети та Wi-Fi маршрутизатори, забезпечено покриття населених пунктів і місцевої школи широкосмуговим інтернетом. Утім, мати планшет чи ноутбук і мати доступ до інтернету – ще не означає володіти цифровою грамотністю. Тож і для дітей, і для батьків організовано тренінги з використання сучасних ґаджетів та програмного забезпечення для дистанційного навчання. Так само й для вчителів і представників місцевих органів влади проведено семінар, що посилив спроможність надавати якісні освітні онлайн-послуги. 

Бюджет проєкту склав 800 000 грн, з яких 550 000 грн, було виділено ПРООН та 250 00 грн – Григорівською сільською радою. Тривав проєкт три місяці.

Туристична інфраструктура 

Донині навколо затоки Сиваш і Лемурійського озера, відомого своїм рожевим кольором, не було маркування туристичних маршрутів. Загалом бракувало громадського простору для розвитку малого бізнесу в туристичній галузі. Тому всі цікаві маршрути тут об’єднали в «Соляну дорогу», яка пролягає через вісім локацій. Зокрема, Римо-католицьку церкву Св. Григорія, самовиливне джерело біля Нововолодимирівки, Іванівську косу та інші локації. Встановили спеціальні туристичні знаки. Також облаштували велосипедну стоянку та встановили альтанки. Окрім того, вже цього літа на озері можна буде покататися на катамарані. Або відвідати фестиваль – мобільну сцену для проведення культурних заходів теж придбано. 

Бюджет проєкту склав близько 1 000 000 грн, з яких 650 000 грн, було виділено ПРООН та 350 000 грн  – Григорівською сільською радою. Тривав проєкт три місяці.

Адміністративні послуги 

Оскільки в кожному районі є лише один центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), можливість надавати адміністративні послуги людям з інвалідністю та мешканцям віддалених населених пунктів доволі обмежена. Так само багато людей похилого віку через пандемію та обмеження у пересуванні не могли дістатися до ЦНАПу для того, щоб отримати потрібні довідки або подати документи для отримання пільг. Чимало було випадків прострочення термінів переоформлення паспортів. Тож перше, що вирішили зробити у Великоолександрівському, Верхньорогачицькому та Скадовському районах Херсонської області – придбати «мобільний ЦНАП», тобто комплект обладнання для мобільної автоматизованої робочої станції. З ним адміністратори виїжджають додому до вразливих верств населення, які не можуть приїхати в стаціонарний ЦНАП, для надання державних послуг. 

Бюджет проєкту склав 300 000 грн, з яких 210 000 грн виділила ПРООН, по 30 000 грн – Великоолександрівська і Верхньорогачицька райдержадміністрації, Скадовська міська рада.

Соціальне підприємство для жінок

Швейний цех у смт Нижні Сірогози перепрофілювався на шиття стратегічно необхідних масок і забезпечив роботою місцеве населення. Тут придбали додатково необхідні швейні машини, оверлок, тканини та уклали договір із районним центром зайнятості про навчання швейній справі жінок із сільської місцевості. Для них провели  офлайн та онлайн тренінги та навчили розкроювати, працювати зі швейним обладнанням. Нині на пошиття однієї маски майстрині витрачають три-п’ять хвилин. За час проєкту (два місяці) вони виробили понад 2 000  масок – ними забезпечені жителі віддалених населених пунктів, школи. Також свої вироби вони продають у текстильній крамниці при підприємстві.

Бюджет проєкту склав 118 000 грн, з яких 80 000 грн виділила ПРООН, 13 800 грн  – громадська організація «Центр сімейного добробуту», 3 000 грн – районний центр зайнятості в Нижніх Сірогозах, решта – ФОПи. 

Медичні послуги

Для жителів Нововоронцовського та Каховського районів Херсонської області доступ до сучасної медичної допомоги був ускладнений через віддалене розташування сіл і неякісні дороги. Ба більше, деякі мешканці з низьким рівнем доходу, особливо люди похилого віку не могли дістатися до діагностичного центру через відсутність коштів на проїзд та відсутність автобусного сполучення. Тож тут вирішили придбати п’ять мобільних діагностичних комплексів для п’яти сільських пунктів охорони здоров’я та під’єднати ці пункти до інтернету. Так, 4 000 жителів сіл Золота Балка, Новоолександрівка, Михайлівка, Семенівка, Костогризівка ​​та Федорівка можуть отримати медичні послуги на місці. Щонайменше 1 000 людей похилого віку мають можливість контролювати стан свого здоров’я та отримувати допомогу майже вдома, уникаючи контакту з пацієнтами в лікарнях.

Бюджет проєкту склав 516 360 грн, з яких 360 000 грн надала ПРООН, 35 000 грн –  Михайлівська сільська рада, 53 760 грн – Зеленопідська сільська рада, 33 000 грн – сільська рада Золотої Балки, 33 000 грн – Новоолександрівська сільська рада.

Лідія Ігнатова для Громадського Простору

Фото — Сергій Перепелиця/ПРООН в Україні