Громадський Простір

Київ має безліч можливостей, інструментів та механізмів, щоб уже сьогодні стати комфортним для людей містом. Але позитивні зміни стаються тоді, коли є взаємодія між різними сторонами, що можуть впливати на рішення, важливі для міста.

То як активістам та громадським організаціям знайти спільну мову з владою? Як підвищити громадську участь містян?

З 15 по 17 травня у Києві відбулась Академія громадської участі, яка зініційована на покращення комунікації активістів та державних службовців у процесах напрацювання важливих для міста рішень.

Цьогорічна Академія відзначилась жвавим діалогом та обміном досвідом за участі національних та закордонних експертів, громадського та державного секторів і, відповідно, практиками, на основі яких місто розвиватиметься. Представники організацій громадянського суспільства та службовці мали змогу вдосконалити навички щодо спільного вироблення політик і громадської участі.

“Наше завдання — допомогти органам місцевого самоврядування та громадам у налагодженні діалогу, щоб вони навчилися, як ефективно використовувати різні інструменти та взаємодіяти у процесі прийняття рішень. Демократія є справжньою для громадян тоді, коли вони самі вирішують в якій громаді їм жити”, —  розповів Володимир Кебало, керівник проекту Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні”, в рамках якого організовано Академію. 

У 2017-2018 роках Рада Європи запустила пілотний проект Академії громадської участі, на якій було підписано Меморандум про співробітництво. Пріоритетними питаннями стали: електронна участь, адвокаційний план водної стратегії Києва, громадський бюджет та розробка положення про публічні консультації. 

“Академія громадської участі була спеціально розроблена для України. Рада Європи побачила, що це дуже вдалий інструмент, який можна адаптувати і до інших країн Східного Партнерства. І в перспективі винести, можливо, й на інші країни, які є членами Ради Європи”, — розповіла Ольга Стужинська, одна із співавторок Академії громадської участі у Києві.

4 ключові проекти на виході Академії

Наталія Чорногуб, модераторка, винускниця першої Академії громадської участі та національна консультантка першого проекту Ради Європи, розповіла, що учасники академії спільно з посадовцями незабаром втілять:

• “Пакетам Торба” — кампанію за використання паперових і тканинних торб, замість пакетів у супермаркетах;
• Єдину базу надавачів і користувачів послуг для дітей і молоді з інвалідністю, що дозволить скоординувати всіх провайдерів послуг, а користувачам оптимізує походи у різні установи;
• Подбаємо за тваринками — адвокацію правил утримання домашніх тваринок;
• Комунікаційну стратегію Києва — основу діалогу й партнерства КМДА і громадськості у прийнятті політичних рішень.

Через впровадження Академії громадської участі Рада Європи пропонує допомогти створити умови для зміцнення громадської залученості, взаємної довіри, поваги та визнання між представниками громадського сектору та публічними службовцями для подальшої співпраці між ними, побудови сталого інклюзивного діалогу.

Чому громадську участь так важливо підвищувати?

“Ми тут працюємо над розвитком культури громадської участі”, – зазначила білоруська експертка Ольга Стужинська, засновниця правозахисної організації – Бюро демократичної Білорусі (ODB) у Брюсселі.

Громадська участь — це залучення громадянського суспільства у процес прийняття рішень органами державної влади. Це основа демократичного суспільства, адже завдяки їй відбувається соціальний діалог із найважливіших питань.

“Демократія пропонує нам інструменти для участі, які дозволяють зробити більше для нашої громади та суспільства, й впливати на важливі рішення, що стосуються шляхів розвитку нашої країни, громади, району, кварталу, вулиці”, — говорить Володимир Кебало, керівник проекту Ради Європи.

Тож минулого року у результаті співробітництва з Офісом Ради Європи в Україні було створено комунальне підприємство «Центр комунікації», яке допоможе покращити взаємодію з громадськістю.

Максим Філіпов, виконуючий обов’язки директора КП «Центр публічної інформації та комунікації», зазначив:

“Головний індикатор громадської участі для мене — це все ж довіра до влади. Зараз вона низька. Я сподіваюся, що напрацювання на Академії збільшать довіру до влади”.

Про новостворену інституцію в рамках роботи проекту Ради Європи розповідає Олексій Коваленко, заступник директора КП “Центр публічної інформації та комунікації”:

“Завдяки Раді Європи народився центр, куди я пішов працювати (КП “Центр публічної інформації та комунікації”), і вже не як громадський активіст, а безпосередньо той, хто взяв на себе відповідальність. Тому цю Академію я розглядаю, як такий собі другий етап, що розширить умови свідомих і конструктивних активістів, які хочуть реалізовувати ідеї спільно з владою і впроваджувати кращі європейські практики.”

Громадська участь у процесі прийняття рішень може мати різні форми — надання інформації, консультування, діалог і активна участь.

Серед найважливіших питань, які викликають занепокоєння у сучасних демократичних країн, є питання віддаленості громадян від політичних процесів. Місцеве самоврядування є найближчим до громадян рівнем, така близькість має передбачати підвищення рівня участі громадян у вирішенні місцевих справ. Лідери діалогу в громадах можуть ефективно об’єднати громадян та держслужбовців навколо вирішення важливих для міста питань, що стосуються якості життя громадян.

“Я не дарма поставила запитання до учасників Академії: “А як ви вважаєте, чи люди в Україні, а точніше у Києві, очікують, що з ними будуть консультуватися?” Погоджуся із учасниками, які сказали, що поки це не розвинуто. А втім у людей з’являється інтерес брати участь в певних процесах, наприклад, починаючи зі свого під’їзду. На мій погляд, є дуже позитивна тенденція”, — зауважила Ольга Стужинська.

Академія громадської участі – як платформа для взаємодії та вироблення спільного бачення

Академія громадської участі — це інтерактивний та практичний тренінговий курс, сформований за принципом “навчання через дію” на основі міжнародного досвіду та практик, стандартів Ради Європи.

В Україні вже є достатньо інструментів громадської участі, але вони не всюди працюють. Проблема у відсутності належної комунікації, вважає Ольга Гвоздік, громадська діячка, експертка із питань місцевого самоврядування та інструментів громадської участі:

“У деяких регіонах інструменти громадської участі, які приймаються, не працюють. Наприклад, зроблено сайт для подання петицій, але їх ніхто не подає. Чому не подають петиції? Тому що про це не комунікують. Чому на бюджет участі у деяких містах люди не подають свої проекти? Бо вони не знають про цю можливість, вони не знають, що це можна зробити. І тут питання до міської влади — якщо ви приймаєте цей важливий інструмент, то треба комунікувати, що це за можливість і що вона надає людям”.

Академія направлена на вдосконалення компетенцій та навичок представників ОГС та публічних службовців щодо спільного вироблення політик і залучення громадян впродовж усього циклу прийняття рішень та на всіх рівнях участі.

Що цікавого почули про цьогорічну Академію

“Академія унікальна тим, що я такого ніде не бачила — оскільки включено залучення як органів влади, КМДА, і активної громадськості. Насправді ми шукали сильних активістів, які спроможні залучати людей, які мають уже великий досвід”, — розповіла Ольга Коваленко, національна консультантка проекту Ради Європи.

Для участі в Академії було відібрано найактивніших, найбільш вмотивованих представників громадськості Києва.

“Зі ста учасників, які подали заявки, ми відібрали 20 найкращих з усього Києва. Сподіваюся, що через рік частина їхнього плану змін у місті буде імплементована”, – розповіла модераторка та консультантка першого проекту Ради Європи Наталія Чорногуб.

Під час Академії учасники спільно напрацьовують плани дій щодо реалізації конкретних політик. Публічних службовців та представників громадськості було розподілено по чотирьох тематичних групах: екологія, соціальний захист, публічний простір, й публічні консультації та комунікації. 

“Це лабораторія, під час якої активісти і посадовці навчаються. Вони отримують практичні навички, зокрема виконуючи вправи. Кожного дня працюємо над розробкою спільного плану. За результатами Академії учасники повинні мати план спільних дій, який будуть втілювати після її завершення. Тобто як вони будуть комунікувати, проводити консультації, можливо, утворювати якісь ініціативні або робочі групи, щоб реалізувати усе. А також — як залучати експертів, оскільки працюють зі складними темами. Вони мають прийти до якогось вирішення, адже є запит від громадськості, а також має бути політична воля, щоб робити”, – коментує Ольга Коваленко.

Ірина Тітаренко, національна консультантка Ради Європи в Україні, спеціалістка із комунікацій в некомерційному секторі та директорка Practicum, згадала про експертів:

“Академія громадської участі стала неймовірним відкриттям для мене! Лише за три дні мало знайомі між собою представники влади та громадські активісти спромоглися зробити неможливе — об’єднатися та випрацювати спільні політики, які обов’язково будуть втілені в життя. Академія стала унікальним майданчиком для обміну досвідом та експериментальним простором не лише для розробки, але і тестування напрацювань. Це все стало можливим завдяки глибокій залученості національних та міжнародних експертів, серед яких: Др. Енді Вільямсон — шотландський архітектор демократії і пристрасний прихильник відкритого врядування; Квентін Олівер — соціальний підприємець із Північної Ірландії, консультує з питань вирішення конфліктів, референдумів та незалежності НУО в усьому світі; Джефф Ловітт — британський експерт щодо взаємодії громадян з місцевими органамами влади, автор і редактор ряду публікацій із розробки політики ЄС.

Переконана, це лише початок і далі буде ще більше необхідних політик, активних громадян, відкритої влади та ефективної комунікації!”

Громадська активістка та учасниця Академії Лілія Павлова розповіла про свої враження від Академії та над чим працює робоча група “Тваринки”:

“Я представляю Команду порятунку тварин у місті Києві. Наша команда бере участь в робочій групі з питань зоозахисту. У групі є також представники державного сектору, з якими будемо працювати над захистом прав тварин.

Дуже приємно, що створено такий майданчик завдяки Раді Європи, де представники громадського сектору можуть зустрітись з чиновниками за одним столом і обговорити ті питання, над якими ми разом працюємо, але з різних сторін. Інколи у нас різні погляди, але одна мета. Також Академія допоможе краще налагодити особисті та робочі контакти”.

Як усе працює?

Академія громадської участі — це  можливість додати до порядку денного Київської міської влади питання громадськості, і на засадах партнерства розподілити ролі у вирішенні локальних питань та вироблення політик нової якості.

У режимі реального часу представники ОГС і держслужбовці формують команди та подальші спільні плани комунікацій і консультацій у процесі вироблення політик у Києві. 

Академія громадської участі має 3 модулі, кожен з яких складається по 2-3 дні. Перший модуль уже відбувся 15-17 травня. Наступні заплановано на серпень та листопад. Для випускників Академії передбачається менторська підтримка.

Володимир Кебало, керівник проекту, розповів про перспективи:

“Наступні тематичні модулі Академії будуть сфокусовані на конкретних питаннях чи сферах розвитку міста та взаємодії з громадськістю у процесі прийняття рішень. До прикладу, під час наступного модуля розглядатимемо питання консультацій з громадськістю під час формування бюджету столиці. Академія також розлядатиме питання гендерно чутливого підходу у процесі прийняття рішень та забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок.

Крім того, в рамках проекту плануємо розробити інтерактивний чотиригодинний навчальний модуль для жителів районів Києва — через розгортання тренінгів в районах маємо на меті підвищити їхню обізнаність про те, як працює міська влада, як і до кого потрібно звернутися, щоб вирішити питання, та який інструмент участі обрати”. 

Довідково

«Академії громадської участі» – навчальний модуль, що реалізовується в рамках проекту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» спільно з Київською міською державною адміністрацією та Київською міською радою.

Автор фото: Олег Гриценко

Читайте також: Володимир Кебало: Щоб демократія працювала — замало прийти на вибори й обрати владу